Справа №2-142 2007р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2007 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі: головуючого судді: Хмельницької Л.І. при секретарі: Стіліаніді Г.О. за участью позивачки: ОСОБА_1 за участью відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка      звернулася        до суду        з позовом          про       розірвання

шлюбу з відповідачем. В обгрунтування позову вказала, що шлюб був зареєстрований 03 жовтня 1992 року у відділі РАГС Ленінського районного управління юстиції м. Донецька, актовий запис № 517. Шлюб перший як для позивачки так і для відповідача.

Від вказаного шлюбу мають дитину- дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., яка мешкає з позивачкою.

Шлюбні відносини між нею та відповідачем припинені в червні 2006 року у зв"язку з порушенням подружньої вірності з боку відповідача, крім того він ухиляється від матеріального забеспечення сім"ї. В сім"ї часто відбуваються ссори, яки негативно відображуються на вихованні неповнолітньої дитини. Позивачка вважає, що примирення з відповідачем неможливо. Просила шлюб з відповідачем розірвати, судові витрати покласти на нього.

В судовому засіданні 6 листопада 2006 року позивачка підтримала позов, просила шлюб з відповідачем розірвати, витрати покласти на нього, пояснив, що майнового спору немає, на утримання дитини з відповідача стегнени аліменти. Вважає що примирення з відповідачем неможливо.

Відповідач в судовому засіданні 6 листопада 2006 року позовні вимоги не визнав, пояснив, що він не порушував подружню вірність, але визнав, що дійсно забеспечує сім"ю в неналежному обсязі у зв"язку з малим розміром заробітної платні ти сплатою кредиту. Вважає, що шлюбні стосунки можливо зберегти та просив надати строк для примирення з позивачкою. Згідно клопотання відповідача судом був наданий сторонам строк для примирення - 2 місяці.

В судовому засіданні 22.01.2007 року позивачка підтримала свої позовні вимоги, просила розірвати шлюб з відповідачем, покласти на нього судові витрати, пояснив, що не має наміру проживати однією сім"єю з відповідачем, заперечувала можливість примирення.

Відповідач в судове засідання не з"явився, про день слухання справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення йому особисто телеграмми про явку до суду, причину неявки суду не повідомив, заперечень до суду не надіслав.

Суд, вислухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що шлюб сторін розпався, збереження сімї неможливе, сторони не проживають спільно, збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, окрім того, суд також враховуює ті обставини, що за час, наданий для примирення, сторони стосунки не налагодили, позивачка вважає неможливим збереження сім"ї, спора за місце проживання дитини, ії матеріальне забеспечення, та про розділ майна немає, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється унаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 СК

2

України. На підставі ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує ступінь відповідальності кожного з подружжя в розпаді сім'ї, їх матеріальне положення, тому вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача.

На підставі ст.ст. 105,110,112 СК України та керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н. і ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н. зареєстрований 3 жовтня 1992р. у відділі реєстрації актів громадянського стану Ленінського РУЮ м.Донецька, актовий запис № 517-розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 17 гривень, звільнивши від його сплати ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.