Справа № 2-5527/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2010 року       Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі-головуючого-судді  – Савицької Н.В.

при секретарі – Загородньої О.А.

з участю: позивача – ОСОБА_2

представника позивача – ОСОБА_3

представника відповідача – ОСОБА_4

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Волинського національного університету імені Лесі Українки про  поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,  стягнення допомоги на оздоровлення та відшкодування моральної шкоди,-  

                                                      В С Т А Н О В И В :

        25.05.2010р. ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Волинського національного університету імені Лесі Українки ( далі ВНУ ім.. Л.Українки ) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення допомоги на оздоровлення та відшкодування моральної шкоди.

        Свої вимоги обґрунтовує тим, що наказом за № 59-К/В від 29.04.2010 р. Волинського національного університету імені Лесі Українки незаконно звільнена з посади доцента кафедри української мови у зв”язку із закінченням терміну дії контракту згідно  п 8 ст. 36 КЗпП України.

        Позивач вважає, що між сторонами контракт був укладений на невизначений строк оскільки, починаючи з 1990 року контракт неодноразово переукладався.

        ОСОБА_2 просить суд, поновити її на посаді доцента кафедри української мови у Волинському національному університеті імені Лесі Українки.

        Крім того, просить суд стягнути з відповідача в її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 24543 грн. 55 коп., допомогу на оздоровлення в розмірі місячного окладу та суму в розмірі 3000 грн. за завдану моральну шкоду.

         В судовому засіданні позивач  ОСОБА_2, представник позивача  ОСОБА_3 підтримали позовну заяву з підстав в ній зазначених. Просили суд, позов задовольнити.    

         Представник відповідача  ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала  суду пояснила, що позивач звільнена з роботи законно, у зв”язку із закінченям строку дії контракту  згідно п. 8 ст. 36 КЗпП України. Просила суд, відмовити в задоволенні позову за безпідставністю вимог.            

         Заслухавши пояснення учасників цивільного процесу, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов безпідставний та не підлягає до задоволення.

          При розгляді даної цивільної справи встановлено, що між сторонами існує трудовий спір.

          Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з Волинським державним університетом ім. Л.Українки  а саме з  1990 р. – 29.04.2010 р. (а.с.  )

          Починаючи з  1995 р. позивач працювала на посаді  доцента кафедри української мови. (а.с.   )

          Останній за часом контракт був укладений між сторонами терміном на 5 років з 10.05.2005 р. по 10.05.2010 р. (а.с.  )  

          В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 про наступне звільнення була  повідомлена 23.02.2010 р., що підтверджується  матеріалами  справи. (а.с.  )

          Наказом за № 59-К/В від 29.04.2010 р. Волинського національного університету імені Лесі Українки позивач звільнена з посади доцента кафедри української мови у зв”язку із закінченням терміну дії контракту згідно  п 8 ст. 36 КЗпП України. (а.с.   )  

         Судом встановлено, що з наказом про звільнення позивач ознайомилась в день звільнення та трудову книжку і розрахункові кошти остання отримала на наступний день після звільнення, що підтверджується поясненнями сторін. (а.с.     )

         Відповідно до ст. 23 п. 2 КЗпП України  трудовий договір може бути укладений на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.

       ч. 2 ст. 23 КЗпП України строковий трудовий  договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

        В п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» згідно ч. 2 ст. 23 КЗпП України трудовий договір на визначений строк укладається лише в разі, коли трудові відносини на невизначений строк не може бути встановлено з урахуванням характеру роботи чи умов її виконання, або інтересів працівника ( наприклад, його бажання ), або в інших випадках, передбачених законодавчими актами, укладення трудового договору на визначений строк за відсутності зазначених умов є підставою для визначення його недійсним у частині визначення строку.

        Згідно ст. 39-1 КЗпП України трудові договори , що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною 2 ст. 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

       До правовідносин які виникли між сторонами на думку суду вимоги ст. 39-1КЗпП України не застосовуються оскільки, з позивачем переукладався декілька раз контракт  а не трудовий договір. Тому переукладення контрактів не вважаються такими, що укладені на невизначений строк .

        Відповідно до п. 3 ст. 54 Закону України “Про освіту” педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом. Прийняття на роботу науково-педагогічних працівників здійснюються на основі конкурсного відбору.

        Із змісту ст. 34 Закону України “Про вищу освіту” вбачається, що на посаду доцента обираються  науково-педагогічні працівники за рекомендацією вченої ради факультету шляхом таємного голосування.

        Отже, на думку суду трудові відносини між сторонами на невизначений строк не могли бути встановлені з врахуванням порядку обрання позивача на посаду  тому, переукладання контрактів  було законним.  

        Згідно витягу з протоколу за № 6 від 16.04.2010 р. засідання вченої ради інституту філології та журналістики  ухвалено рекомендувати ректорові ВНУ імені Л. Українки ОСОБА_6  не укладати контракт із ОСОБА_2

        Ст. 36 п 8 КЗпП України передбачено, що підставами припинення трудового договору є підстави передбачені контрактом.

        Як вбачається із змісту п.1.1 п 6 Контракту який був укладений між сторонами від 10.05.2005р. підставами для розірвання контракту є закінчення строку його дії.      

         Строк дії контракту між сторонами закінчився  10.05.2010 року.

         Отже, враховуючи ту обставину, що закінчився строк дії контракту між сторонами відповідач законно звільнив  позивача з займаної посади, а тому позов в частині вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди до задоволення не підлягає за безпідставністю.

         Також не підлягає до задоволення за безпідставністю  вимога позивача про стягнення з відповідача в її користь допомоги на оздоровлення в розмірі місячного окладу. Оскільки, згідно ч. 1 ст. 57 Закону України “Про освіту”, Листа Міністерства освіти і науки України, Центрального комітету профспілки працівників освіти і науки України № 1/9-233, № 02-8/267 від 11.06.2001 р. “Про виплату допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки”  у випадках виплати компенсації за невикористану відпустку допомога на оздоровлення не виплачується.

          Згідно наказу ректора Волинського національного університету імені Лесі Українки № 59-К від 29.04.2010 р. ОСОБА_2 була виплачена компенсація за невикористані 45 к.д. відпустки.  В даному випадку допомога на оздоровлення позивачу не виплачується.  

           Керуючись,ст.ст.10,15,30,60,210,215 ЦПК України, ст.ст. 23,39-1, КЗпП України, Законом України “Про освіту”, -

                                                            В И Р І Ш И В:

         В позові ОСОБА_2 до Волинського національного університету імені Лесі Українки про  поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,  стягнення допомоги на оздоровлення та відшкодування моральної шкоди,-  відмовити.            

         Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області протягом десяти днів з дня проголошення.

  Суддя Луцького міськрайонного суду                                                        Савицька Н.В.