Справа № 2-445 2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 лютого 2007р. Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді:               Хмельницької Л.І.

при секретарі:                                   Стіліаніді Г.О.

за участю позивачки:                       ОСОБА_1

за участю відповідачки:                    ОСОБА_2

розглянувши в попередньому судовому засіданні в залі суду м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку, зазначивши в обгрунтування позову, що на підставі Державного акта на право власності на землю, що був виданий на підставі розпорядження Виконкома Донецької міської Ради народних депутатів від 23.07.1996 р. НОМЕР_1 р її батькові ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0865 гектара в межах, згідно плану за адресою: АДРЕСА_1. На данній ділянці знаходиться домоволодіння, яке батько позивачки на підставі договору дарування від 31.12.2003 р. подарував своєї онукі-дочці позивачки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року батько позивачки помер в м. Донецьку. Після смерті батька позивачка є єдиним спадкоємцем, оскільки інших дітей немає, мати позивачки також померла. До нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті отца у встановлений законом строк позивачка не зверталася, оскільки будинок батько подарував онукі, а про наявність іншого спадкового майна позивачці не було відомо. В грудні 2006 року позивачка знайшла в документах батька та матері Державний акт на право власності на земельну ділянку. Оскільки вона пропустила встановлений законом строк для звернення до нотаріальної контори, вона вимушена звернутися до суду.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, просила визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,0865 га. за адресою:АДРЕСА_1, З після смерті її отца ОСОБА_3. Зазначила, що після смерті батька вона прийняла спадщину фактично, оскільки мешкала в будинку на момент смерті батька, та продовжує мешкати в цей час, наглядає за будинком, та користується земельною ділянкою, сплачує податок на землю.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі, просила задовольнити їх, пояснила, що дійсно в грудні 2003 року дідусь- ОСОБА_3 подарував їй домоволодіння АДРЕСА_1. В цьому домоволодіння після смерті дідуся вона проживає з матер"ю. Про наявність державного акта на право власності на земельну ділянку їй та позивачці стало відомо тільки в грудні 2006 року, тому мати не встигла своєчасно звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті дідуся.

2

Суд,             заслухавши             позивачку, відповідачку,    вивчивши    матеріали    справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав. Згідно Державного акта на право приватної власності на землю (а.с. 14) ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 0,0865 гектарів в межах згідно з планом на теріторії АДРЕСА_1

Батько позивачки ОСОБА_3 помер в м.Донецьку ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.7). Позивачка ОСОБА_1. є його дочкою (а.с.9,10). Будинок АДРЕСА_1 батько позивачки в грудні 2003 року подарував відповідачці-своєї онукі (а.с. 12).

Згідно з вимогами ст. 1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

Після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_1. продовжує мешкати в будинку, де мешкала разом з батьком до його смерті, здійснює нагляд за земельною ділянкою, сплачує податки на землю, таким чином спадщину після смерті батька прийняла фактично.

У відповідності з ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-ті місячного строку він не заявив про відмову від неї.

На підставі ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із  збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 130 ч. 4 ЦПК України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст. 174, 175 ЦПК України. В даному випадку відповідачка позов визнала в повному обсязі та суд має можливість ухвалити рішення згідно ст. 130 ч. 4 ЦПК України в порядку ст. 174 ЦПК України.

Керуючись ст. 355, 357, 1261 ЦК України, на підставі ст.ст. 10,11,209,212, 214,215, 130ч.4 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ: Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0865 гектарів за адресою: АДРЕСА_1 після смерті її батька ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької области через Ленінський районний суд м.Донецьк шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження 1 поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею ії копії апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.