Справа № 2-а-22 2007р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2007 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі: головуючого судді: Хмельницької Л.І. при секретарі: Стіліаніді Г.О. за участю представника позивача: ОСОБА_2 за участю 3-ї особи: ОСОБА_3 за участю представника відповідача:Тичина С.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в залі суду м. Донецька справу за адміністративним позовом військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 про захист прав і законних інтересів громадянина, про стягнення грошової заборгованості за невиплачену вихідну допомогу при звільнені у запас,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду в інтересах ОСОБА_3 з адміністративним позовом про захист прав і законних інтересів громадянина, про стягнення грошової заборгованості за невиплачену вихідну допомогу при звільнені у запас, мотивуючи свої вимоги тим, що прапорщик ОСОБА_3 проходила військову службу у військовій частині 3037 на посаді техніка станції передачі документованої інформації взводу зв"язку роти бойового та матеріально-технічного забеспечення.

Наказом начальника управління Східного територіального командування ВВ МВС України від 01.12.2006 року № 34-ос ОСОБА_3 звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України відповідно до п. 63"в" „Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками(мічманами) Збройних Сил України" затвердженого Указом Президента України № 1053 від 07.11.2001 року, у зв"язку зі станом здоров"я.

Відповідно до ст. 15 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовцям, крім військовослужбовців строковой служби, при звільненні з військової служби за вислугою строку служби, віком, станом здоров"я, у зв"язку зі скороченням штатів, після закінчення строку контракту, у зв"язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забеспечення за кожний повний календарний рік служби.

Однак, командуванням військової частини 3037 в порушення вимог ст. 68 Конституції України та ст. 15 „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ОСОБА_3 було відмовлено у виплаті вихідної допомоги при звільнені у запас. Відмову виплатити вихідну допомогу командування в/ч 3037 мотивувало тим, що відповідно до ст. 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", військовослужбовцям, особам, яки мають право на пенсію, у разі повторного їх звільнення зі служби одноразова грошова допомога не виплачується, за винятком тих осіб, які при першому звільнені не набули права на її отримання.

Такі дії командування військової частини позивач вважає незаконними, оскільки Закон України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" був прийнятий 20 грудня 1991 року, а ОСОБА_3 перший раз була

2

 звільнена у запас 10.07.1984 p., тобто при першому звільнені не набула та не могла набути права на утримання цієї допомоги.

Таким чином військова частина має заборгованість перед ОСОБА_3 в сумі 4288грн.96 коп. у зв"язку з невиплатою грошової допомоги при звільнені у запас.

В судовому засіданні представник позивача змінив позовні вимоги, зазначив, що на цей час військовою частиною був проведений перерахунок суми вихідної допомоги ОСОБА_3 в залежності від суми її грошового забеспечення при звільнені з лав ВВ МВС, сума заборгованості складає 4678грн.86 коп. Просив саме цю суму стягнути з військової частини 3037 на користь ОСОБА_3

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала заявлені позивачем вимоги, та просила задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача за дорученням Тичина С.О. в судовому засіданні позов визнав у повному обсязі, не заперечував проти його задоволення.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Матеріалами справи встановлено, що прапорщик ОСОБА_3 проходила військову службу у військовій частині 3037 на посаді техніка станції передачі документованої інформації взводу зв"язку роти бойового та матеріально-технічного забеспечення. Наказом начальника управління Східного територіального командування ВВ МВС України від 01.12.2006 року № 34-ос ОСОБА_3 звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України відповідно до п. 63"в" „Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками(мічманами) Збройних Сил України" затвердженого Указом Президента України № 1053 від 07.11.2001 року, у зв"язку зі станом здоров"я (а.с.8).

Відповідно до ст. 15 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовцям, крім військовослужбовців строковой служби, при звільненні з військової служби за вислугою строку служби, віком, станом здоров"я, у зв"язку зі скороченням штатів, після закінчення строку контракту, у зв"язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забеспечення за кожний повний календарний рік служби. При звільнені ОСОБА_3 вихідна допомога в сумі 4678грн.86 коп. військовою частиною їй сплачена не була, оскілько вона 10.07.1984 р. була звільнена у запас з отряда воєнізованої пожарної охорони (а.с.9). Таке рішення командування військової частини дійсно є незаконним, оскільки виплата одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 передбачена ст. 15 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а цей Закон був прийнятий 20.12.1991р., тобто при першому звільненні у 1984 р. ОСОБА_3 не могла набути права на отримання вихідної допомоги за вказаним законом.

Таким чином, визнання представником відповідача пред"явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Виходячи з наведенного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.3 ст.112 Кодексу адміністративого судочинства України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 164 цього ж Кодексу.

Крім того з відповідача у відповідності до ст. 94 КАСУ з відповідача необхідно стягнути судовий збір у сумі 51 грн.

Керуючись ст.ст. 9,15 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-Х 11 від 20.12.1991 року, ст.ст 112, 164, 2, 6-10, 17, 94, 104, 105, 121, 158-162 КАСУ ,суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов військового прокурора Донецького гарнизону в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

3

Стягнути з військової частини 3037, розташованої за адресою м.Донецьк, вул. Куприна, 1 ОКПО 23316237, р/р 35219005000144 МФО 834016 банк ГУДК в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість за несплачену при звільненні вихідну допомогу в сумі 4678 грн.86 коп., та на користь держави судовий сбор в сумі 51 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в прядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.