КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                                                                Справа № 2-328/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

9 листопада 2010 року                                                                               м. Макіївка                                                                                                                

    Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

                                головуючого судді                         Ситенко А.І.

                                при секретарі                   Розсохи О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Ясинівської селищної ради міста Макіївки, Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю в Донецькій області  про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

    2 серпня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Ясинівської селищної ради міста Макіївки, Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю в Донецькій області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, мотивуючи свої вимоги тим, що вона в процесі експлуатації житлового будинку самочинно, без відповідного дозволу та проектної документації збудувала до нього пристрій, у зв’язку із чим змінилась загальна площа будинку.

    У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, на обґрунтування яких послалась на факти і обставини викладені у позовній заяві та зазначила, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 листопада 1996 року після смерті чоловіка, вона є власником жилого будинку АДРЕСА_1. Під час експлуатації будинку у 2009 році вона самочинно, без відповідного дозволу та проектної документації збудувала до нього тамбур, який використовується як веранда, у зв’язку із чим змінилась загальна площа будинку на 4,30 кв.м. та стала дорівнювати 84 кв.м. Відсутність судового рішення про визнання за нею права власності на самочинного збудоване нерухоме майно, яка потягло збільшення загальної площі будинку позбавляє її можливості розпоряджатися цим майном у встановленому законом порядку. Посилаючись на викладені  обставини позивачка просила суд визнати за нею право власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Представник відповідача – голова Ясинівської селищної ради Омельченко Д.А. не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує, при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Представник відповідача - Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю в Донецькій області також не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, надавши заперечення проти заявлених позовних вимог, зазначивши, що позивачкою не надано будь – яких доказів, щодо відсутності порушення прав інших осіб, у разі визнання за нею права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а також доказів щодо відповідності самочинно збудованого нерухомого майна вимогам нормативних актів з пожежної безпеки, санітарного та епідеміологічного стану, що унеможливлює задоволення позовних вимог. Крім того, позивачкою не надано доказів, щодо надання їй у встановленому законом порядку земельної ділянки за вказаною адресою під уже збудоване нерухоме майно. Посилаючись на викладені обставини представник відповідача просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, розглянути справу по суті за його відсутності.      

Вислухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України ) установив наступне.

5 березня 1970 року рішенням виконкому Ясинівської селищної ради депутатів працюючих Кіровського району міста Макіївки № 4 чоловіку позивачки – ОСОБА_3 було виділено у безстрокове користування земельну ділянку площею 600 кв.м. для будівництва нового житлового будинку розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Третьої Макіївської державної нотаріальної контори Макаровою Н.І. 29 листопада 1996 року після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємцем належного йому нерухомого майна, яке складається з житлового будинку житловою площею 56 кв.м., літньої кухні, служби, душу, колодязю та забору розташованого за адресою: АДРЕСА_1. є його дружина, позивачка у праві – ОСОБА_1.

Назване свідоцтво зареєстровано у Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації міста Макіївки» 13 лютого 1997 року за реєстровим № 50868.

З довідки комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки» від 22 січня 2010 року убачається, що за вказаною адресою самовільно збудовано тамбур (літ. – а-3), який потягнув збільшення загальної площі будинку на 4,30 кв.м., яка стала дорівнювати 84 кв.м. Житлова площа будинку скрадає – 56 кв.м.

 Відповідно до положень ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.  Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за  рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Враховуючи викладене, на підставі положень ст. 376 ЦК України у суду є підстави вважати пристрій до житового будинку самочинним.

Згідно висновку комунального підприємства містобудівництва, архітектури та проектування № 286 від 24 червня 2010 року, результати обстеження самовільно збудованого пристрою до будинку  розташованого за адресою: АДРЕСА_1 показали задовільний стан конструкцій будівлі. Житловий будинок з урахуванням пристрою до нього, який потяг збільшення загальної площі будинку допускає його нормальну експлуатацію за умови додержання санітарних та протипожежних норм.

Житловим будинком, як визначено положеннями ст. 380 ЦК України, є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно – правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Будь – яких даних про порушення прав інших осіб спорудженням позивачкою пристрою до житлового будинку розташованого за вказаною адресою, судом не встановлено.

Позивачкою ОСОБА_1 відповідно до постанови за справою про адміністративне правопорушення № 1386 від 14 жовтня 2010, складеною посадовою особою Інспекції Державного архітектурно – будівельного контролю у Донецькій області у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 96 КпАП України сплачено штраф у розмірі 510 грн.  

Таким чином, проаналізувавши надані сторонами в силу ст.60 ЦПК України докази у їх сукупності, враховуючи конкретні обставини по справі, суд дійшов висновку, що самочинна забудова об*єктів нерухомого майна – пристрою до житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 здійснена ОСОБА_1 в межах земельної ділянки домоволодіння. Істотних порушень будівельних норм і правил, а також порушення законних прав інших осіб та суспільних інтересів при спорудженні об*єктів нерухомого майна допущено не було. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 316, 331, 376 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1  право власності на самочинно збудоване нерухоме майно: пристрій (літ. а-3) до житлового будинку (літ. А-1), який потяг зміну загальної площі будинку на 84 кв.м, у тому числі житловою площею – 56 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення – протягом десяти дні в дня отримання копії цього рішення.

    Суддя: