КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                                                Справа № 2-179/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 листопада 2010 року                                                              м. Макіївка                                                                                                                

    Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

                                головуючого судді                  Ситенко А.І.

                                при секретарі             Розсохи О.М.

                        за участю позивача         ОСОБА_1

                        представника позивача     ОСОБА_2      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Територіальної громади міста Макіївки , Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю в Донецькій області, третя особа – Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації міста Макіївки»  про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

    23 листопада 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненим під час розгляду справи позовом до Територіальної громади міста Макіївки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, мотивуючи свої вимоги тим, що він в процесі експлуатації житлового будинку самочинно, без відповідного дозволу та проектної документації збудував до нього пристрої, у зв’язку із чим змінилась загальна та житлова площа будинку, а також збудував господарські споруди.

    Ухвалою суду від 28 грудня 2009 року та 7 жовтня 2010 року до участі у розгляді справи у якості третіх осіб залучено -  Інспекцію державного архітектурно – будівельного контролю в Донецькій області, а також Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації міста Макіївки».

    У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги, на обґрунтування яких послався на факти і обставини викладені у позовній заяві та зазначив, що згідно договору купівлі – продажу  від 11 липня 1986 року він є власником жилого будинку АДРЕСА_1. Під час експлуатації будинку він самочинно, без відповідного дозволу та проектної документації збудував до нього пристрої, у зв’язку із чим змінилась загальна площа будинку з 33,67 кв.м. на 61 кв.м., у тому числі житлова з 16,25 кв.м. на 45,40 кв.м. Крім того на земельній ділянці домоволодіння він самочинно збудував господарські споруди: літню кухню та вбиральню. Відсутність судового рішення про визнання за ним права власності на самочинного збудоване нерухоме майно позбавляє його можливості розпоряджатися цим майном у встановленому законом порядку. Посилаючись на викладені  обставини позивач просив суд визнати за ним право власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Представник відповідача – Територіальної громади в особі Макіївської міської ради – юрисконсульт Головного управління містобудівництва та архітектури Макіївської міської ради Гнезділова В.О. не використала наданого законом права на участь у судовому засіданні, надавши суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник третьої особи - Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю в Донецькій області також не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, надавши заперечення проти заявлених позовних вимог, зазначивши, що позивачем не надано будь – яких доказів, щодо відсутності порушення прав інших осіб, у разі визнання за ним права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а також доказів щодо відповідності самочинно збудованого нерухомого майна технічним вимогам нормативних актів, у тому числі з пожежної безпеки, санітарного та епідеміологічного стану, що унеможливлює задоволення позовних вимог, однак у разі сплати позивачем штрафних санкцій за самочинне будівництво вирішення справи Інспекція покладає на розсуд суду. Посилаючись на викладені обставини представник відповідача просив суд розглянути справу по суті за його відсутності.

Представник третьої особи – Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації міста Макіївки» до судового засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності. При винесенні рішення покладається на розсуд суду.      

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України ) установив наступне.

19 травня 1964 року спірне домоволодіння було придбано ОСОБА_4 у Виконкому Макіївської міської ради на земельній ділянці 400 кв.м., що підтверджено договором купівлі – продажу посвідченим Державним нотаріусом Першої Макіївської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 19 травня 1964 року.

Після смерті ОСОБА_4 власником зазначеного домоволодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22 січня 1980 року стала його дружина – ОСОБА_7.  

Згідно договору купівлі продажу - нерухомого майна, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_1, посвідченого державним нотаріусом Третьої Макіївської державної нотаріальної контори Бубновою Р.О. 11 липня 1986 року, домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці 400 кв.м. належить позивачу у справі – ОСОБА_1

Названий договір зареєстровано у Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації міста Макіївки» 14 грудня 1986 року за реєстровим № 16147.

Рішенням Кіровської районної ради народних депутатів від 10 серпня 1988 року № 309 ОСОБА_1 було надано дозвіл на капітальний ремонт житлового будинку АДРЕСА_1 з заміною крівлі та пристрою житлової кімнати.

З довідки комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки» від 2 квітня 2009 року убачається, що за вказаною адресою самовільно збудовано пристрій (літ. – а-2) та житловий пристрій (літ. А1), яки потягли збільшення загальної площі будинку з 33,67 кв.м. на 61 кв.м., у тому числі житлової площі з 16,25 кв.м. на 45,40 кв.м., а також господарські споруди: литню кухню (літ. - К), вбиральню (літ. - И).

Відповідно до положень ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.  Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за  рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Враховуючи викладене, на підставі положень ст. 376 ЦК України у суду є підстави вважати пристрої до житового будинку та зазначені господарські споруди самочинними.

Згідно висновку комунального підприємства містобудівництва, архітектури та проектування № 861 від 3 серпня 2009 року, результати обстеження самовільно збудованих пристроїв до будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а також господарських споруд: літньої кухні, вбиральні  показали задовільний стан конструкцій будівель. Будівлі допускають їх нормальну експлуатацію за умови додержання відповідних правил використання, санітарних та протипожежних норм.

Житловим будинком, як визначено положеннями ст. 380 ЦК України, є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно – правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Будь – яких даних про порушення прав інших осіб спорудженням позивачем пристроїв до житлового будинку та господарських споруд, судом не встановлено.

Позивачем ОСОБА_1 відповідно до постанови за справою про адміністративне правопорушення № 1242 від 20 вересня 2010 року, складеною посадовою особою Інспекції Державного архітектурно – будівельного контролю у Донецькій області у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 96 КпАП України сплачено штраф у розмірі 850 грн.  

Таким чином, проаналізувавши надані сторонами в силу ст.60 ЦПК України докази у їх сукупності, враховуючи конкретні обставини по справі, суд дійшов висновку, що самочинна забудова об’єктів нерухомого майна – пристроїв до житлового будинку та господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 здійснена ОСОБА_1 в межах земельної ділянки домоволодіння. Істотних порушень будівельних норм і правил, а також порушення законних прав інших осіб та суспільних інтересів при спорудженні об’єктів нерухомого майна допущено не було. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 316, 331, 376 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1  право власності на самочинно збудоване нерухоме майно: пристрій (літ. а-2) та пристрій (літ. А1) до житлового будинку (літ. А-1), який потяг зміну загальної площі будинку на 61 кв.м, у тому числі житловою площею – 45,40 кв.м., а також господарські споруди: літню кухні (літ. К-1), вбиральню (літ. И-1) розташовані за адресою: місто Макіївка - 36, вулиця Літвінова, будинок № 51.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення – протягом десяти дні в дня отримання копії цього рішення.

    Суддя: