У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши  в попередньому судовому засіданні у м. Києві 6 червня 2006 року   цивільну справу за заявою   ОСОБА_1 в інтересах  ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями суду  за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Немирівського районного суду від 3 лютого 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 30 квітня 2004 року,

у с т а н о в и л а:              

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Немирівського районного суду з заявою про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями суду. Заяву мотивував тим, що постановою Липовецького  районного суду від 28 жовтня 2002 року ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.185 КпАП України у вигляді адміністративного арешту строком на 15 діб, яке відбув з 26 жовтня 2002 року по 9 листопада 2002 року. Зазначена постанова була скасована, а справа направлена на новий розгляд. Постановою Немирівського районного суду від 24 лютого 2003 року визнано, що вина ОСОБА_2 за ст.185 КпАП України не знайшла підтвердження, тому  провадження було закрито за відсутністю складу правопорушення і його дії були кваліфіковані за ст.173 КпАП України, однак провадження закрито за сплином строків притягнення до адміністративної відповідальності. Вважаючи, що незаконними діями суду ОСОБА_2 заподіяно фізичних та моральних страждань, просив стягнути з державного бюджету на його користь 1663грн.5коп матеріальних збитків, 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди та судові витрати по справі.

 Ухвалою Немирівського районного суду від 3 лютого 2004 року в задоволенні заяви  ОСОБА_1 і в інтересах ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 30 квітня 2004 року зазначену ухвалу суду першої інстанції залишено без зміни.                                                                      

  У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати  ухвалені у справі судові рішення. В обґрунтування касаційної скарги посилається на невідповідність висновків судів нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для  скасування  ухвалених у справі судових рішень відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час  розгляду  справи  в  касаційному   порядку   суд перевіряє  в  межах  касаційної  скарги  правильність застосування судом першої  або  апеляційної  інстанції  норм  матеріального  чи процесуального  права  і  не  може  встановлювати або (та) вважати доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  в  рішенні   чи відкинуті   ним,   вирішувати   питання   про   достовірність  або недостовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанції були допущені порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                                       у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Немирівського районного суду від 3 лютого 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 30 квітня 2004 року відхилити та зазначені рішення залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.