Судове рішення #12449781

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 грудня 2010 року                                                                               м. Ужгород

Апеляційний  суд  Закарпатської  області  в  складі  :

головуючого – Дорчинець С. Г.,  

суддів –  Дідика В. М., Машкаринця М. М.,

з участю прокурора –  Царя І. І.,

адвоката – ОСОБА_1

 

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією захисника ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 15.11.2010 року.

    Цією постановою задоволено подання слідчого в особливо важливих справах 1 відділення СВ УСБ України в Закарпатській області та продовжений строк тримання під вартою до 4 – х місяців, тобто до 22.01.2011 року щодо

        ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Вірменії, мешканця АДРЕСА_1, Закарпатської області, на утриманні неповнолітні діти,        

обвинуваченого  у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

                     

    Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що за змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 17.09.2010 року організували незаконне переправлення через державний кордон України 5-х громадян Сомалі. В зв’язку з цим 1.10 2010 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області щодо ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у вигляді взяття під варту. В ході досудового слідства встановлено, що обвинувачені, в тому числі і ОСОБА_2 неодноразово були учасниками по незаконному переправленню через державний кордон інших незаконних мігрантів. Тому повне, об’єктивне, всебічне розслідування потребує тривалого розгляду в стадії досудового слідства, А також продовження строків тримання ОСОБА_2 під вартою.

    Постанова судді мотивована тим, що з матеріалів кримінальної справи видно необхідність в проведенні великої кількості слідчих дій та оперативно-розшукових заходів для всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справ. А оскільки строк взяття ОСОБА_2 під варту спливає 22.11.2010 року, то виконати необхідні слідчі дії неможливо. Знаходячись на волі ОСОБА_2 може перешкоджати  відшукуванню доказів по справі, чинити тиск на свідків, перешкоджати встановленню інших причетних до злочину осіб, шляхом безперешкодного контакту з вказаними особами, ухилятися від слідства та суду, від виконання процесуальних рішень та перешкоджати встановленню об’єктивної істини у справі.  

    В апеляції захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 порушує питання про скасування постанови судді, посилаючись на те, що ні в поданні слідчого, ні в постанові судді не вказано жодної слідчої дії, які б давали підстави вважати, що без звільнення ОСОБА_2 з – під варти їх провести неможливо. Суддя не врахував, що ОСОБА_2 тривалий час проживає на Україні, має постійне місце проживання, де проживає з дружиною та 4 малолітніми дітьми, має постійне місце роботи, позитивно характеризується, несудимий, правопорушення не вчиняв, його сім’я перебуває у важкому матеріально – побутовому становищі, малолітні діти хворіють, а тому потребують матеріальної допомоги. Просить все врахувати та постановити нове рішення, яким обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.        

    Заслухавши суддю-доповідача, адвоката ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2,  який підтримав апеляцію, прокурора, який вважає апеляцію безпідставною і просить залишити постанову судді без зміни, перевіривши матеріали, надані судом першої інстанції та органом досудового слідства, обговоривши доводи, наведені сторонами, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляція підлягає до задоволення.

    У відповідності до вимог ст. ст. 148, 150, 155 КПК України підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є сукупність даних, які вказують зокрема на те, що перебуваючи на волі вона буде намагатися ухилитися від слідства і суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини в справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому враховується тяжкість злочину, в якому особа обвинувачується, її вік, стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності та інші обставини, що її характеризують.

    Ст. 165-3 КПК України передбачає, що за відсутності підстав для зміни чи у разі неможливості закінчення розслідування справи в частині доведеного обвинувачення, слідчий за погодженням з відповідним прокурором або прокурор звертається до суду  з поданням про продовження строку тримання під варто. У поданні зазначаються причини, у зв’язку з якими необхідно продовжити строк, обставини та факти, що належить дослідити, докази, які підтверджують, що злочини вчинено особою, яка тримається під вартою, і обґрунтування необхідності збереження цього запобіжного заходу.

    Як вбачається з матеріалів кримінальної справи ОСОБА_2 затриманий слідчим в порядку ст. 115 КПК України 22.09.2010 року, а 1.10.2010 року щодо нього судом обраний запобіжний захід у вигляді взяття під варту. Станом на день розгляду даної кримінальної справи в суді першої інстанції про продовження строку тримання під варто., а саме на 15.11.2010 року, органом досудового слідства вчинені наступні процесуальні дії:

-23.09.2010 року порушена стосовно ОСОБА_2 кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України за те, що він приймав участь в організації незаконного переправлення 5 осіб Сомалі через державний кордон України, але які були затримані 17.09.2010 року на вулиці Нова, 22 в м. Ужгороді при посадці в легковий автомобіль марки «Шеврове Авто» № НОМЕР_1;  

-22.09.2010 року ОСОБА_2 допитаний в якості свідка;

-23.09.2010 року ОСОБА_2 допитаний як підозрюваний;

-1.10.2010 року ОСОБА_2 пред’явлено обвинувачення в тому, що він згідно розробленого ОСОБА_7 плану, повинен був підшуковувати осіб, які в доставили нелегальних мігрантів із Львівської області в м.Ужгород та передачі незаконних мігрантів ОСОБА_7 або іншим особам для подальшого незаконного переправлення в Словакію через державний кордон України;

-1.10.2010 року ОСОБА_2 допитаний в якості обвинуваченого та повністю визнав себе винним у попередній змові з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 по організації незаконного переправлення через державний кордон України 5 осіб – громадян Сомалі, шляхом сприяння в підшукуванні співучасників, надання порад та вказівок, давши детальні показання по вчиненню злочину;

-1.1-.2010 року судом щодо ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у вигляді взяття під варту;

-15.11.2010 року судом задоволено подання слідчого та продовжений строк тримання ОСОБА_2 під вартою до 22.01.2011 року.

    Тобто з 1.10.2010 року будь-яких процесуальних дій з ОСОБА_2 органом досудового слідства не проводилось.

    Крім того, в поданні слідчого про продовження строків тримання під вартою не вказано, які конкретно дії необхідно провести з участю ОСОБА_2, від яких він може ухилитися чи перешкоджати їх проведенню, перешкоджати встановленню істини по справі.

    В постанові судді про продовження строку тримання під вартою ( продовження обраного запобіжного заходу) також не вказано жодного доказу про те, що при виконанні додаткових слідчих дій, ОСОБА_2 можу ухилятися, перешкоджати, здійснювати тиск на свідків, перешкоджати встановленню інших причетних до злочину осіб, продовжувати злочинну діяльність.

    Посилання в поданні, а також твердження в постанові судді про те, що однією з підстав тримання під вартою є необхідність вжити заходи по встановленню інших причетних до вчинення злочину осіб та встановлення інших подібних епізодів, випадків злочину, нічим не обґрунтовані, є надуманими і не заслуговують на увагу.

    З матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 визнав свою вину, дав правдиві, детальні покази про обставини вчинення злочину, має постійне місце проживання, постійне місце роботи, одружений, має на утриманні 4 малолітніх дітей та непрацюючу дружину, він позитивно характеризується, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, його сім’я перебуває в тяжкому матеріально-побутовому становищі і потребує матеріальної допомоги, малолітні діти хворіють, що підтверджується довідкою № 5/628 від 4.11.2010 року ЛКК Ужгородської міської дитячої клінічної лікарні.

    При таких обставинах у судді були і є всі підстави для відмови в продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_2

    Сам факт обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину не є підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.            

           Керуючись ст.  ст.  365, 366 КПК України,  апеляційний  суд

УХВАЛИВ :

апеляцію захисника ОСОБА_1 задовольнити частково;

постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 15.11.2010 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ( тримання під вартою)  ОСОБА_2 змінити; змінити ОСОБА_2 запобіжний захід із взяття під варту на підписку про невиїзд, в решті постанову скасувати.

Звільнити ОСОБА_2 з – під варти негайно.

Судді:             Дорчинець С. Г.,

           Дідик В. М., Машкаринець М. М.

Вірно:

Суддя апеляційного суду

Закарпатської області                 С.Г.Дорчинець

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація