Справа № 2-4492                                                     2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

25 листопада  2010 року Ворошиловський районний суд м.Донецька у складі:

Головуючого - судді Бухтіярової І.О.

при секретарі - Галич Л.В.,

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

  розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Донецьку цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, та зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_3, про поділ спільного майна подружжя, посилаючись на наступні обставини:  Шлюб між сторонами було зареєстровано 02 вересня 1997 року у Відділ реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області, про що зроблено актовий запис № 363. Від шлюбу  мають сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

Одруження з Відповідачкою виявилось невдалим. Жінка не піклувалась про створення нормальних сімейних стосунків, взаємоповагу один до одного. Вважає, що причиною фактичного припинення шлюбних відносин між ними є різні погляди на життя та ставлення до своїх обов'язків. Після фактичного припинення шлюбних відносин з відповідачкою, він  мав намір розділити майно, нажите під час шлюбу, добровільно, але відповідачка відмовляється від цього, у зв'язку з чим він змушений звернутись до суду з позовом про розподіл спільно нажитого майна.

За час шлюбу вони з відповідачкою придбали й мають на праві спільної сумісної власності наступне майно, яке зареєстровано за відповідачкою:

- квартиру АДРЕСА_1 у   Ворошиловського районі м. Донецька, що підтверджується довідкою КП БТІ м. Донецька, копією договору від 30.05.2003р. та копією свідоцтва про право власності від 27.04.2004р.

Приблизна ринкова вартість квартири на час подання позову - 238 475 грн. 00 коп. (двісті тридцять вісім тисяч чотириста сімдесят п'ять грн. 00 коп.).

             - автомобіль Mazda 6 (сірого кольору, 2002 р. випуску, державний номер НОМЕР_1), який виходячи з цін на вторинному ринку автомобілів станом на травень 2010р.,  оцінює в 100 000 грн. 00 коп. (сто тисяч грн. 00 коп.) і який було придбано ними на підставі договору купівлі-продажу.

  Оскільки майно придбане під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (на транспортний засіб, квартиру) лише на ім'я кожного із подружжя не спростовує презумпції належності його до спільної сумісної власності подружжя.

Враховуючи те, що спірне майно згідно з ч.2 ст. 60 Сімейного кодексу України є їхньою  спільною сумісної власністю, розподіл якого добровільно не відбувся, та відповідно до ч.1 ст.70 Сімейного кодексу України він має право на частку у ньому як чоловік.

Відповідно до ст.70 Сімейного кодексу України в разі поділу мана, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Просить: Поділити майно, що є спільною сумісною власністю.  Визнати за ними, ОСОБА_1, та ОСОБА_3 право власності по 1/2   частині квартири АДРЕСА_1 у Ворошиловському районі м. Донецька за кожним і залишити зазначену квартиру у спільній частковій власності.  Визнати за ними, ОСОБА_1, та ОСОБА_3 право власності по 1/2   частині автомобілю Mazda 6 (державний номер НОМЕР_1) за кожним і залишити зазначений автомобіль у спільній частковій власності.

У свою чергу відповідачка ОСОБА_3 звернулась до суду з зустрічним позовом про поділ майна, посилаючись на наступне: на свої особисті збереження, які у неї залишились після першого розлучення, вона купила спірну квартиру: за 61500 доларів США вона викупила долю в будівництві спірної квартири у ОСОБА_5 у травні 2003 року, що підтверджується розпискою. За виконання будівельних робіт нею сплачено 13569,39 доларів США, на обладнання та інші витрати – 38000 доларів США. Витрати на квартиру теж несе вона. Позивач аліменти на сина не сплачував, з 1999 року йому начислювалась заробітна плата в інституті кольорових металів, у якому він був ще й  акціонером, однак заробітну плату позивач витрачав тільки на себе. Також у позивача є гроші на банковських рахунках. Просить визнати право власності на спірну квартиру тільки за нею.

У судовому засіданні позивач підтримував позовні вимоги, зустрічний позов не визнав, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові.

У судовому засіданні представник позивача підтримував позовні вимоги.

У судовому засіданні відповідачка зустрічний позов підтримувала,  позовні вимоги ОСОБА_1., не визнала, надала суду пояснення, аналогічні викладеним у своєму позові.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1., підлягає задоволенню, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав:

 Шлюб між сторонами було зареєстровано 02 вересня 1997 року у Відділ реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області, про що зроблено актовий запис № 363.

Згідно свідоцтва про право власності управління комунального господарства Донецької міської ради від 27.04.2004 року ,ОСОБА_3 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 у м.Донецьку, площею 144,3 кв. метра, житловою площею 76,8 кв. метрів, на підставі рішення виконавчого комітету Донецької міської ради від 17.03.2004 року № 118/3.

В матеріалах справи є договір переуступки пайових прав між ТОВ «Цивільбуд» ОСОБА_5 та ОСОБА_3 від 22.05.2003 року, розписка ОСОБА_5, що їм отримано за пайові права 325095 гривень, що складає 61500 доларів США від ОСОБА_3.

Згідно свідоцтву про реєстрацію ТЗ,  ОСОБА_3 є власником   автомобілю Mazda 6 (державний номер НОМЕР_1), згідно довідки-рахунка від 26.11.2002 року.

Згідно ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Сторони не заперечують проти того, що спірне майно було придбано ними під час сумісного проживання у шлюбі.

Згідно ч.1 ст.70 Сімейного кодексу України він має право на частку у ньому як чоловік.

Відповідно до ст.70 Сімейного кодексу України, у разі поділу мана, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Відповідачкою  не надано доказів у суді, що квартира була придбана за її особисті кошти, що позивач не дбав про матеріальне забезпечення сім ' ї, приховав знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім ' ї. Тому зустрічний позов про визнання тільки за дружиною права власності на квартиру, задоволенню не підлягає.

Оскільки частки майна дружини та чоловіка є рівними, суд задовольняє позов про визнання за позивачем права власності на Ѕ частину майна, придбаного у період шлюбу та зареєстрованого за дружиною, та залишає його у спільній частковій власності подружжя.

Вартість майна, що не оспрюється сторонами, складає 338 475 гривень.

З підстав ст.88 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір 1700 гривень, витрати на інформаційне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

На підставі  ст. 60, 70, 71 СК України, керуючись  ст.. 10,60, 212 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 у м.Донецьку, залишивши квартиру у спільній частковій власності  ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину автомобіля Мазда-6, державний номер НОМЕР_1., 2002 року випуску, залишивши автомобіль  у спільній частковій власності  ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

У задоволенні  зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя шляхом визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1 у м.Донецьку – відмовити.

Стягнути з  ОСОБА_3 на користь  ОСОБА_1 судовий збір 1700 гривень, витрати на інформаційне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

Апеляційна скарга  на рішення суду подається в Донецький апеляційний суд через даний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Ворошиловського районного суду

м.Донецька                                 Бухтіярова І.О.