Справа  №  1-350  / 2010р.

       В И Р О К  

           І М Е Н Е М    У К Р А Ї  Н И

    01 грудня 2010   року Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого:  судді  Міленка М.П.

при секретарі: Шаповаленко Н.І.

з участю прокурора:  Кузьменко В.І.

захисника: ОСОБА_1

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ромни справу про обвинувачення:

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, гр. України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого,  уроженця та жителя АДРЕСА_1,  раніше судимого :

1.   03.02.2010 року Роменським  міськрайонним судом по ст. 164 ч.1 КК України до 120 годин громадських робіт

за   ст. 389   ч. 2  КК України,-

В С Т А Н О В И В:

     Засуджений  03 лютого 2010 року  Роменським міськрайоннним  судом  за ст.  164  ч.  1 КК України  до 120 годин  громадських робіт ОСОБА_2 поставлений  на  облік   Роменським районним підрозділом  кримінально - виконавчої  інспекції 23 лютого 2010 року, а 26 квітня 2010 року   був ознайомлений  з порядком відбування покарання у вигляді громадських робіт та положення  ст. 389 ч. 2 КК України. Згідно зі ст. 37 Кримінально – виконавчого кодексу України ОСОБА_2 було встановлено реєстраційну відмітку в Роменському районному підрозділі КВІ кожної першої п»ятниці місяця, цього ж дня йому було вручено направлення на відбуваня призначеного покарання до Гришівської сільської ради Роменського району, відповідно до якого він повинен був приступити до роботи 28 квітня 2010 року. У добровільному порядку ОСОБА_2 вимоги вироку Роменського міськрайонного суду не виконував, у зв»язку з чим 31.05.2010 року йому було винесене письмове попередження та додатково роз»яснено положення ч. 2 ст. 389 КК України Роменським районним підрозділом КВІ. 04 червня та 02 липня 2010 року на реєстрацію до Роменського районного підрозділу КВІ ОСОБА_2 без поважних причин не з»явився і станом на 01 серпня 2010 року не приступив до відбування призначеного покарання у вигляді громадських робіт і йому повторно 16 червня та 20 липня 2010 року були винесені офіційні попередження та додатково роз»яснено положення ч. 2 ст. 389 КК України.

Під  час  досудового  слідства  і  в  судовому  засіданні  ОСОБА_2  визнав   факт   ухилення від  відбування громадських робіт у зв»язку із небажанням відбування покарання без поважних причин.

Показання  підсудного  відповідають  фактичним  обставинам  справи   і  ним   не оспорюються.

Згідно вироку Роменського міськрайонного суду від 03 лютого 2010 року ОСОБА_2 засуджений за ст. 164 ч.1 КК України до 120 годин громадських робіт (а.с. 7).

За висновком судово – психіатричної експертизи підекспертний ОСОБА_2 страждає природженою недоумкуватістю у вигляді легкої розумової відсталості. Проте дані психічного розладу не настільки виражені, щоб могли лишати останнього можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Психічних розладів, які відносяться до юридичного критерію неосудності не виявляє. Інкреміноване діяння здійснив у стані, коли міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Під дію ст. ст. 19, 20 КК України не підпадає (а. с. 69 - 71).

За довідкою Гришинської сільської ради ОСОБА_2 згідно направлення № 1102 від 26 квітня 2010 року Роменського районного підрозділу КВІ на виконання громадських робіт за вироком Роменського міськрайонного суду від 03.02.2010 року станом на 02 серпня 2010 рооку не з»являвся (а. с. 29).

За місцем проживання зарекомендував себе особою, що зловживає спиртними напоями (а. с. 35).

Досліджені  в  судовому  засіданні  докази  суд  вважає  достовірними  і  кваліфікує  дії    ОСОБА_2 за  ст.  389  ч. 2  КК  Україн,  як  ухилення від відбування громадських робіт особою,  засудженою до цього покарання.

           Враховуючи обставини  скоєння  злочину  невеликої  тяжкості,  особу  винного:   визнав  вину, його стан здоров»я, тобто пом»якшуючі обставини, а також рецидив злочинів, тобто обставину, яка обтяжує покарання, суд  вважає  необхідним  застосувати  покарання  у  вигляді   обмеження волі, що  сприятиме  його виправленню   та  запобіганню  вчинення  нових  злочинів.

     До призначеного покарання   повністю  приєднати   невідбуту частину   покарання   за попереднім вироком  у вигляді 15 днів обмеження волі, враховуючи положення   ст.  72  ч. 1  п. 3 КК України ( 120 год. :  8 год. ),  на  підставі  ч. 1  ст. 71  КК  України.    

            Початком строку відбуття покарання вважати дату прибуття до виправного центру із зарахуванням  в строк відбутого покарання (з розрахунку один день позбавлення волі за два дні обмеження волі) часу попереднього ув»янення під вартою (з  17 листопада 2010 року) (а. с. 107), а також часу слідування під вартою до виправного центру.      

На  підставі  викладеного,  керуючись  ст.  ст.  323,  324  КПК  України  суд,-

З А С У Д И В:

           ОСОБА_2 визнати  винним  за ст. 389  ч 2  КК України і призначити  покарання  у  вигляді  2 (двох) років обмеження волі.

           На  підставі ст. 71 ч. 1  КК  України   до   покарання ,  призначеного цим   вироком,  повністю приєднати  невідбуту частину покарання  за  вироком   Роменського  міськрайсуду   від  03 лютого 2010 року   у вигляді   15  ( п»ятнадцяти) днів обмеження волі   і остаточно визначити покарання  у вигляді  обмеження волі  строком  2  (два)  роки  15  ( п»ятнадцять)  днів.

            До прибуття засудженого до місця відбування покарання міру запобіжного заходу засудженому  залишити   у вигляді  тримання під вартою.            

     У строк покарання за правилами, передбаченими ст. 72 КК України, зарахувати час попереднього ув»янення під вартою (з  17 листопада 2010 року), а також часу слідування під вартою до виправного центру.      

    У відповідності до ст. 58 Кримінально – виконавчого кодексу України початок строку покарання у вигляді обмеження волі обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

       Апеляція на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Сумськоі області через Роменський міськрай суд протягом 15-ти днів з часу проголошення.

СУДДЯ: підпис...

      КОПІЯ ВІРНА:

 СУДДЯ  РОМЕНСЬКОГО

 МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ                                                                       М.П.МІЛЕНКО