Справа № 2-а-5579/2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2010 року м.  Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого – судді Бурда Б.В,

при секретарі – Хілько Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу за адміністративним ОСОБА_1 до заступника головного державного інспектора праці Сумської області Блохіної Зінаїди Іванівни про скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

    Заявник свої вимоги мотивує тим, що 13 липня 2010 року відповідачем була складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення передбачене  ст. 188-6 КпАП України за те, що він нібито не виконав законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю щодо усунення порушень законодавства про працю. Постановою відповідача від 14.07.2010 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КпАП України. Вважає постанови незаконними. Зокрема з тих підстав, що він майже у повному обсязі виконав припис, а в невиконаній частині припис  не міг бути виконаним через відсутні у підприємства коштів.  Тому просить скасувати вказані постанови як незаконну.

    В судовому засіданні позивач позов підтримав.

Представник відповідача позов заперечив.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

    Судом встановлено, що 13.07.2010 року відповідачем відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 188-6 КпАП України. Наступного дня, 14.07.2010 року відповідачем був розглянути цей протокол та винесена постанова за якими позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 188-6 КпАП України із накладення штрафу.

Як встановлено судом, відповідач у супереч вимогам КпАП України завчасно не повідомив позивача про складення щодо нього адміністративних протоколів, не роз’яснив права передбачені ст. 268 КпАП України і не видав копії протоколів позивачу. Вказані висновки суду підтверджуються копією протоколу та поясненнями самого відповідача у судовому засіданні. Як вбачається із змісту протоколу він був вручений позивачеві 19.07.2010 року, тобто вже після розгляду адміністративної справи.  Факт ознайомлення позивача з протоколом та відмови від їх підписання жодним чином не засвідчений. В тому числі в порядку ч. 3 ст. 256 КпАП України.

Також судом встановлено, що відповідачем не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду адміністративної справи, чим порушені права позивача бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення та надання пояснень.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України - В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В супереч зазначеній нормі права відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження правомірності його дій при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому суд вважає що відповідач не довів правомірність прийняття рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.  

З урахування наведеного, суд вважає що відповідачем допущені грубі порушення процесуальних вимог КпАП України, які регулюють провадження у справах про адміністративні правопорушення, а тому прийняте рішення не можливо вважати законним. За таких умов суд вважає за необхідне  позов задовольнити у повному обсязі.

 На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 38, 280, 283 КпАП України, ст.ст. 10, 11, 71, 72,  94, 160-163  КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

 Скасувати як незаконну постанови № 18-01-002/062-062 від14.07.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 188-6 КпАП України.

Постанова суду є остаточною і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

                              Суддя