Справа  № 2–663 / 10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

                03  грудня  2010  року.                                                                       м.  Суми.

            Зарічний  районний суд  м.  Суми  у  складі :  головуючого – судді  Бойка  В.Б.,

                                                                                          при  секретарі –  Москаленко  Т.В.,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Суми  цивільну  справу  за  позовною  заявою ОСОБА_1  до  Відкритого  акціонерного  товариства  комерційного  банку « Надра  «  

про спонукання  до  вчинення  дій,  стягнення  грошових  коштів,  відшкодування  моральної  шкоди,

В С Т А Н О В И В :

    позивач  свої  уточнені  вимоги  ( а.с. 154-157 )  мотивує  тим,  що він  уклав  з  відповідачем  4  договори  банківського  вкладу,  однак  після  закінчення  строку  дії  договору  відповідач  відмовляється  повернути  внесені  кошти  та  нараховані  відсотки  в  повному  обсязі. Зазначаючи,  що  вимоги  про  повернення  вкладу тривалий  час  залишені  без  задоволення,  посилаючись  на  порушення його прав, вимог  Цивільного кодексу України, Закону України „Про захист прав споживачів”, позивач  просить  ухвалити  рішення  про  стягнення  на  його  користь  сум  вкладів  та  нарахованих  на  них  відсотків,  пені,  3 % річних від простроченої суми,  витрат  на  проїзд,  а  також  збитків  від  інфляції.  Окрім  того,  позивач  зазначає,  що  незаконні дії відповідача спричинили моральну шкоду, яку позивач оцінюю в 2000 грн.

    Представник  відповідача в  судовому  засіданні  позов  визнав  в  частині  стягнення  неповернутих  сум  вкладу  та  відсотків,  зазначає,  що  на  задоволення  вимог  кредиторів банку було  протягом  2009-2010  років  введено  мораторій,  тому  неустойка  та  фінансові  санкції  до  відповідача  застосовані  бути  не  можуть.  Окрім  того, вимоги  про  відшкодування  моральної  шкоди  відповідач  вважає  такими,  що  не  ґрунтуються  на  договорі  та  законі.  

    Суд,  заслухавши  пояснення  сторін, дослідивши  письмові  докази  по  справі,  вважає,  що  заявлені  вимоги  підлягають  частковому  задоволенню,  виходячи  з  наступного :  згідно  зі  ст.ст.  10-11  та  60  ЦПК  України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона  посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  і  заперечень. Суд  розглядає  цивільні  справи  в  межах  заявлених  вимог і  на  підставі  наданих сторонами  доказів.

    Статтями  509  та  526 ЦК України   передбачено,  що зобов”язання  повинні  виконуватися  належним чином  і  в  установлений  строк  відповідно до  вказівок  закону,  акту  планування,  договору,  а  при  відсутності  таких вказівок -  відповідно  до  вимог,  що  звичайно  ставляться,  одностороння  відмова  від  виконання  зобов”язань  не  допускається.

Судом  встановлено,  що між  сторонами  було  укладено  4  договори  банківського  вкладу,  строк  дії  вкладу  по  яким  сплив ( а.с.  17-20 ).    

    Відповідно до ч. 2 ст. 1058 ЦК України, договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором ( стаття 633 цього Кодексу ), на який розповсюджується дія Закону України « Про захист прав споживачів ».

    Також,  як  роз»яснив  Пленум  Верховного  Суду  України  у  п.  2  в  постанови  №5  від  12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» ,  Закон  України  «  Про  захист захист  прав  споживачів «  не  визначає  певних  меж  своєї  дії,  судам  слід  мати  на  увазі,  що  до  відносин,  які  ним  регулюються,  належать,  зокрема,  ті,  що  виникають … із  договорів  про  надання  фінансово-кредитних  послуг…

Після  закінчення  строку  вкладів,  позивачу  частково  проводились  виплати,  що  ним  не  заперечується  та  підтверджується  наданими  представником  відповідача  в останнє  судове  засідання  звітами.  

Таким  чином,  по  справі  беззаперечно  доведено,  що  відповідач  свої  зобов»язання  перед  вкладником ( позивачем )  в  повному  обсязі  не  виконав. На  час  розгляду  справи,  відповідно  до  умов  укладених  між  сторонами  договорів,  заборгованість  становить   8197  доларів  04  центи  США  та  15000  гривень  00  копійок  по  вкладам,  а  також  07  доларів  48  центів  США,  13  гривень  76  копійок  по  відсоткам  за  договорами  банківського  вкладу.  В  цій  частині  вимоги  позивача  про  спонукання  до  повернення  сум  вкладів  та  стягнення  сум  відсотків  підлягають  задоволенню.  

Між  тим,  суд  вважає,  що  позовні  вимоги  про  відшкодування  моральної  шкоди  не  підлягають  задоволенню  з  тих  підстав,  що право  на  таке  відшкодування  настає  в  лише  разі,  коли  це  прямо  передбачено  умовами  укладеного  між  сторонами  договору  або  спеціальним  нормативно-правовим  актом. Умовами  ж  укладеного  між  сторонами  договору  право  на  відшкодування  моральної  шкоди  споживачу  не  передбачено. Позивач в  обгрунтування  цих  вимог  послався  на  ст.  23  ЦК  України  та  ст.  22  Закону  України  « Про  захист  прав  споживачів «,  однак  вони  також  не  передбачають  можливість  відшкодування  моральної  шкоди  в  даних  правовідносинах.  Закон України  « Про  захист  прав  споживачів « передбачає  відшкодування  моральної  шкоди  лише  у  випадку,  вказаному  у  п.5)  ч. 1  статті  4,  тому  в  задоволенні  цієї  частини  вимог  належить  відмовити  за  необгрунтованістю.

    Окрім  того,  стаття 625 ЦК України передбачає,  що  боржник,  в  разі  прострочення  грошового  збов”язання, зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. Такий  обов”язок  боржника  настає  незалежно  від  наявності  його  вини  у  невиконанні  зобов”язання.  

    Також  суд  враховує  і  те,  що  в  разі, якщо валютою зобов'язання є  іноземна  валюта  урахування передбаченого ч. 2 ст. 625 ЦК України при простроченні грошових зобов'язань індексу інфляції  не  провадиться, оскільки за характером свого призначення він стосується лише  зобов”язань, валютою яких є гривня. Таким  чином,  вимоги  позивача  про  стягнення  інфляційних  збитків є  необгрунтованими.

    Окрім  того,  як  було  встановлено  судом,  постановами  Правління  НБУ  від  10.02.2009  року  та  від  05.08.2009  року  щодо  відповідача  була  призначена  тимчасова  адміністрація  та  введений  мораторій  на  задоволення  вимог  кредиторів  на  період  з  10.02.2009  року  по  10.02.2010  року.  

У  відповідності  з  ч.  2  ст.  58  Закону України „Про банки та банківську діяльність”,  банк  не  відповідає  за  невиконання  або  несвоєчасне  виконання  зобов»язань  у разі  оголошення  мораторію  на  задоволення  вимог  кредиторів,  зупинення  операцій  по  рахунках,  арешту  власних  коштів  банку  на  його  рахунках  уповноваженими  державними  органами.

Згідно  зі  ст.  85  Закону України „Про банки та банківську діяльність”,  протягом  дії  мораторію  не  нараховуються  неустойка,  інші  фінансові  санкції  за  невиконання  чи  неналежне виконання  грошових  зобов”язань. Таким чином, відповідач в  період  дії  мораторію  не  може  бути  притягнутий  до  цивільно-правової відповідальності  у  вигляді  стягнення  пені,  збитків  та  відсотків  річних. До  того  ж,  стягнення  неустойки  не  передбачено  умовами  укладених  між  сторонами  договорів.

Вимоги  про  витрат  на  проїзд  не  обґрунтовано  позивачем  жодними  доказами,  тому  є  також  безпідставними.

На  підставі  ст.  88  ЦПК  України  з  відповідача  на  користь  заявника  належить  стягнути 30  гривень  00  копійок в рахунок відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення  та  на  користь держави  59  гривень  50  копійок судового збору.

    Керуючись  ст.ст. 23, 321, 526, 530, 625,  1058-1061  ЦК України,  ст.ст.  10-11, 57-60, 88, 212-215  ЦПК  України,  суд –

В И Р І Ш И В :

            Позовні  вимоги ОСОБА_1   з адовольнити  частково.

Зобов»язати  Відкрите  акціонерне  товариство  комерційний  банк « Надра «   повернути   ОСОБА_1  8197  доларів  04  центи  США  та  15000  гривень  00  копійок  вкладу .

Стягнути  з   Відкритого  акціонерного  товариства  комерційного  банку  « Надра  «   на  користь   ОСОБА_1  07  доларів  48  центів  США,  13  гривень  76  копійок  відсотків  за  договорами  банківського  вкладу  та  30  гривень  00  копійок в рахунок відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення  розгляду  справи.

В  задоволенні  решти  позовних  вимог  відмовити  за  необгрунтованістю.

Стягнути  з Відкритого  акціонерного  товариства  комерційного  банку « Надра  «   на  користь держави  59  гривень  50  копійок судового збору.

Особи, що брали участь у розгляді справи, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення  апеляційної скарги до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми.

    СУДДЯ                                                                                       В.Б.  БОЙКО