Справа № 2а-386/10

                                                    ПОСТАНОВА

                          ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

06 грудня 2010 року.                                          Царичанський районний суд Дніпропетровської області, як адміністративний суд, в складі:

    головуючого – судді Ритова В.І.

    при секретарі Бережній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до БЕРДО Олександра Васильовича  про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,

                                                    В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 звернувся з позовом до  інспектора організації дорожнього руху ДАІ Царичанського району Бердо О.В. і просить поновити строк для оскарження постанови та скасувати постанову серії АА № 645349 від 30 жовтня 2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 333 грн., а провадження в справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.

    На обгрунтування позовних вимог вказав, що вказаною постановою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 333 грн. за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення за те, що він 30 жовтня 2010 року, о 14 годині 30 хвилин,  автомобілем ВАЗ-2103 № НОМЕР_1 в смт. Царичанка на вул.. Кірова рухався зі швидкістю 96 км/год., перевищивши швидкість на 36 км/год.

    Постанову вважає незаконною тому, що швидкість руху він не перевищував, а рухався зі швидкістю 60-70 км/год. Йому пред'явлено прилад "Іскра-1", на якому було зафіксовано швидкість 96 км/год. Вважає, що зафіксована швидкість не відноситься до його автомобіля. Безпосередньо перед зупинкою він подивився на спідометр і швидкість руху автомобіля була меншою за 60 км/год.

    В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з посиланням на доводи, викладені у позовній заяві. Пояснив, що рухався зі швидкістю 65-70 км/год.

    Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і пояснив, що позивач рухався зі швидкістю 96 км/год. і населеному пункті і цю швидкість він зафіксував приладом "Іскра-1". Показники приладу він показав водію, який сказав, що оскаржить його постанову в суді. Ніякого транспорту перед позивачем не було, а швидкість транспорту, який проїхав біля нього та рухався в зустрічному з позивачем напрямку, він не фіксував. На приладі було показано час, протягом якого проводилась фіксація швидкості.

    Вислухавши пояснення сторін, перевіривши справу, суд приходить до наступного висновку.

    Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

    Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    В судовому засіданні встановлено, що 30 жовтня 2010  року у відношенні ОСОБА_1 інспектором Бердо О.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ1  № 211042, у я кому зафіксовано швидкість руху автомобіля позивача в населеному пункту 96 км/год., тобто швидкість руху перевищено на 36 км/год.  Після цього  винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122  КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 333 грн..

    Позивач зазначає, що швидкість руху не перевищував, але жодного доказу на підтвердження своїх доводів суду не надав. Окрім того, у позовній заяві та в поясненнях суду допускав суперечності  в тому, з якою ж таки швидкістю він рухався: 60-70 км/год., менше 60 км/год., 65-70 км/год.

    Відповідач же чітко пояснив, що швидкість руху позивачем була перевищена на 36 км/год., рухався він зі швидкістю 96 км/год. в населеному пункті і ця швидкість була зафіксована ним за допомогою приладу "Іскра-1", ці показники він пред'явив ОСОБА_1, проти чого сам позивач не заперечує.

    За вказаних обставин, оцінюючи всі зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що відповідач Бердо О.В. в судовому засіданні доказав правомірність свого рішення, а позивач не надав доказів того, що він не перевищував швидкості.

    Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

    На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 158 -  163, 167 КАС України, суд

                                               П О С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до БЕРДО Олександра Васильовича  про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення відмовити.

    Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

    Головуючий                                                           В.І.Ритов.