Справа № 2-2924-10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2010 року  Заводський районний суд міста Дніпродзержинська  Дніпропетровської області у складі:

                               головуючого: судді – Стребіж Н.М.

                               при секретарі – Трусовій А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 “Про розірвання шлюбу”, суд –

в с т а н о в и в:

    З 10 жовтня  1992 року ОСОБА_1   і ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі та мають неповнолітнього сина  - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

     ОСОБА_1   звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 “Про розірвання шлюбу ”.

     У обґрунтування свого позову позивач посилається на те, що з 1994 року  подружжя не підтримують  шлюбні відносини.  Причиною припинення шлюбних відносин явилося те, що під час спільного проживання подружжя не находили порозуміння. Після народження дитини, а саме з кінця травня 1994 року ОСОБА_2 залишила його та народжену нею дитину, та з того часу не піклувалися за сина, не цікавилися ним. Тобто, більше десяти років, він  не підтримує шлюбні відносини з ОСОБА_2 і не має наміру їх поновлювати.

У судове  засідання ОСОБА_1 - позивач по справі не явився, хоча про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.   Відповідно  заяви, яка надійшла до суду від ОСОБА_1 останній підтримує свої позовні вимоги, та просить  суд постановити рішення, яким розірвати шлюб між ним та відповідачкою по справі, а також просить суд розглянути справи без його участі.

    ОСОБА_2 - відповідачка по справі, у судове засідання також не явилася, хоча про день, час та місце слухання справи була повідомлена відповідно до чинного законодавства.

   Суд, розглянув матеріали справи, заяву позивача по справі, та дослідив письмові докази, які надані суду, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1  підлягають задоволенню з наступних підстав:

     З 10 жовтня  1992 року ОСОБА_1   і ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі та мають неповнолітнього сина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з батьком – позивачем по справі.

     З 1994 року,  як вказує у своїй позовній  заяві позивач по справі, ОСОБА_1 і ОСОБА_2  не підтримують шлюбні відносини. Причиною тому явилося те, що під час спільного проживання подружжя не находили порозуміння.    Відносини які склалися між подружжям,  свідчать про неможливість поновлення шлюбних відносин між ними та збереження їх сім’ї.

    Враховуючи вище наведене, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя  та збереження їх шлюбу суперечило б інтересам  позивача по справі, який не має наміру поновлювати шлюбні відносини, а тому суд вважає необхідним розірвати шлюб між      ОСОБА_1 і ОСОБА_2.

        Керуючись ст.ст.4,5,6,10,11,60,208,209,212-215 ЦПК України, ст.ст. 110,112 Сімейного кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

    Розірвати шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зареєстрований  10 жовтня 1992 року Дніпровським відділом реєстрації актів громадянського  стану міста Дніпродзержинська,  актовий запис № 844.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції на протязі десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення на протязі десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя       Н.М. Стребіж