Справа № 2-1176/10

УХВАЛА

02 грудня 2010 року                                      Криворізький районний суд

                                                                         Дніпропетровської області

у складі:

головуючого судді               – Приміч Г.І.

при   секретарі                         – Поліщук Л.І.

за участю:

позивача — ОСОБА_1

відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом 27.10.2010 року та просила суд розірвати шлюб між нею та відповідачем по справі – ОСОБА_2, зареєстрований 14.07.2007 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис  за  №512.

Зазначала, що від вказаного шлюбу сторони мають одну малолітню дитину – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з позивачкою за домовленістю між ними.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказувала, що  шлюбно – сімейні відносини між сторонами припинилися з вересня 2010 року,  з цього часу вони разом не проживають, відповідач проживає у своєї матері в АДРЕСА_1 єдине господарство не ведуть, єдиного бюджету не мають. Причинами розірвання шлюбу вказує на постійні сварки, суперечки між ними.

Також позивач вказує на те, що з жовтня 2010 року проживає з іншим чоловіком.

В судовому засіданні виявила бажання після розірвання шлюбу залишити їй прізвище «Альошкіна», яке вона змінила під час реєстрації шлюбу з відповідачем.

     Відповідач в судовому засіданні не заперечував проти  розірвання шлюбу, однак вказав на те, що сторони не намагалися примиритися, жодних заходів не вживали, тому він не може однозначно сказати можливе примирення та  збереження шлюбу, чи ні.

      Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України, суд має вжити заходів щодо примирення подружжя .

      Вислухавши сторони, дослідивши докази по справі, давши оцінку підставам розірвання шлюбу, з урахуванням інтересів малолітньої доньки, яка має право на проживання з обома батьками та виховання ними,  з врахуванням і того,  що з того часу коли сторони разом не проживають минув не значний час, сторони  не намагалися примиритися, жодних заходів для примирення не вживали, відповідач вказав на можливість примирення та збереження шлюбу, тому суд дійшов до висновку, що подружжю необхідно надати тримісячний строк для примирення.

    Відповідно до ч. 5 ст. 191 ЦПК України,  у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення,  який не може перевищувати шести місяців.

    На підставі вище викладеного, керуючись ст. 111 Сімейного кодексу України, ч.5 ст. 191 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

    Зупинити розгляд справи  за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу і   призначити подружжю  3-ри   (три) місячний строк для примирення, з 02.12.2010 року по 02.03.2011 року.    

    Розгляд справи призначити на 09-00 годин  03  березня  2011 року.

    На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 5 (п'яти) днів  з дня проголошення ухвали.

    Суддя: