Справа № 1-597/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2010  року                     місто Вінниця

Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі: головуючого судді Ковальчук Л. В.,

         при секретарі Присяжнюк І. М.,

         за участю прокурора Семенюка В. А.,

     захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,  раніше засудженого:

05.03.1999 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 222, ст. 46-1 КК України до 2-х років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік та сплатою 170 грн. штрафу; 06.12.2004 року Шевченківським  районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до 3-х років позбавлення волі;

09.09.2008 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ст. 395 КК України до 1-го місяця арешту;

31.08.2009 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ст. 395 КК України до 1-го місяця арешту,

у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2010 року в період часу з 23:00 по 23:30 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, та маючи при собі ножа,  прийшов до будинку АДРЕСА_2, де з метою з’ясувати відносини із ОСОБА_3, постукав у відчинене вікно квартири №2, що на першому поверсі вказаного  будинку, у якій проживала остання, та після чого через вказане вікно проник у квартиру.

У кімнаті квартири ОСОБА_2 помітив відпочиваючого співмешканця ОСОБА_3 – ОСОБА_4, та будучи розлюченим на ОСОБА_3 та її нового співмешканця, на ґрунті раптово виниклої агресії та ревнощів, маючи злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_4, без будь-яких вагань, прикладаючи максимум зусиль, наніс останньому два удари ножем в область грудної клітки. Після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник через вхідні двері квартири.

29 травня 2010 року, близько 00:55 год. ОСОБА_4, знаходячись в торакальному відділенні лікарні ім. Пирогова, помер від отриманих тілесних ушкоджень.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №366 від 12.07.2010 року, на трупі ОСОБА_4 були виявлені: колото-різана рана м’яких тканин на грудній клітці спереду у верхній третині; проникаюче поранення грудної клітки спереду у нижній третині з ушкодженням серця (передньої стінки правого шлуночка, міжшлуночкової перетинки, нижньої стінки лівого шлуночка), які виникли від дії колючо-ріжучого предмета  типу клинка ножа, який мав обушок та лезо. Проникаюче колото-різане поранення ускладнилося гострою масивною внутрішньою крововтратою, та має ознаки тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент  спричинення та стоять в причинному зв’язку із смертю. Смерть ОСОБА_4 настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з ушкодженням серця, яке ускладнилось гострою масивною внутрішньою крововтратою.  

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2  вину у вчиненні  умисного вбивства ОСОБА_4 не визнав, суду пояснив, що на той час він розійшовся з потерпілою ОСОБА_3, у них були неприязні стосунки та виникали конфлікти. Через нього у неї виникли проблеми з навчанням, вона почала йому погрожувати. 28.05.2010 р. зранку він пив горілку зі знайомими, на трьох випили 1 літр, після чого він встиг проспатись та уже нічого спиртного  не вживав.

Він знав, що ОСОБА_3 проживає з ОСОБА_4, неприязних стосунків з яким у нього не було, він просто хотів поговорити з нею про її життя, яке на його думку було аморальне, оскільки вона часто міняла співмешканців та зловживала алкоголем, тому того дня він пішов до неї, хоча про візит не попереджав. Про те, що ОСОБА_3 вдома він не знав, однак все одно вирішив зайти. По дорозі випадково, біля кінотеатру «Мир» він знайшов ножа, який йому сподобався, тому він взяв його з собою. Коли підійшов до вікна потерпілої, то постукав, в цей час світло в кімнаті не горіло, але вікно було привідчинене, ОСОБА_3. П. підійшла та відчинила ширше вікно й виглянула. Він запропонував їй вийти на двір, однак вона відмовилась й запросила його до себе, вона його таким чином  часто до себе пускала. Він заліз у вікно, пройшов у кімнату та увімкнув світло, після чого побачив ОСОБА_4, який спав. Від того, що він увімкнув світло ОСОБА_4 не прокинувся.

Він сів у крісло, закурив та почав спілкуватись з ОСОБА_3, вона побачила в нього ніж та попросила його покласти цей  ніж на стіл, але він відмовився, тому що побоювався, що прокинеться ОСОБА_4 та розпочне конфлікт. Тоді вона почала його шарпати за рукав, де був ніж.

В цей момент прокинувся ОСОБА_4, намотав на руку ковдру та взяв у руки табурет і кинувся на нього. Він витягнув ніж, з метою налякати  ОСОБА_4, але останній кинувся на нього з табуретом, спробував вдарити, зачепив по голові, але він прикрився рукою. Тоді ОСОБА_4 накинув на нього ковдру та спробував завалити на землю.

Він пригнувся, ніж тримав у руці, його робоча частина була направлена догори. Він зробив декілька випадів ножем приблизно в області ніг, однак куди наносив удари, він не бачив. Удари наносив цілеспрямовано, але з метою зупинити напад. ОСОБА_4 продовжував його валити на землю, він припіднявся, перевернув ніж та знову зробив декілька випадів ножем. Після чого ОСОБА_4 почав відходити та опустився на диван. Він взяв табурет у руки, підійшов до нього, ще щось сказав, але побачив, що ОСОБА_3 поранена, зайшла її бабуся, і він залишив їх квартиру через вхідні двері. Ніж потім викинув у Вишенське озеро. Про смерть ОСОБА_4 він дізнався лише у райвідділі, коли його затримали.

Також доповнив, що він ОСОБА_3 того дня не телефонував на домашній телефон та не погрожував її бабусі. Колись погрожував ОСОБА_3, що обіллє її кислотою, щоб вона не була комусь потрібна крім нього.   Часто заходив до ОСОБА_3, але нікого не бив, втручався у її життя, оскільки не хотів, щоб вона пиячила та ходила до інших чоловіків.

Не зважаючи на не визнання своєї вини підсудним у вчиненні умисного вбивства, суд вважає, що його винність у скоєнні інкримінованого йому злочину підтверджується показаннями потерпілих та свідків, допитаних в судовому засіданні.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3  підтримала показання, які вона давала на досудовому слідстві, суду пояснила, що з ОСОБА_5 вона колись спів мешкала, але потім вони розійшлися. ОСОБА_5 постійно не давав їй спокою, втручався в її життя. Вона не хотіла мати з ним нічого спільного, в неї склалися добрі стосунки з ОСОБА_4, і вони співмешкали. Підсудний у той день телефонував, спілкувався з її бабусею ОСОБА_6, яка їй потім розповіла, що він погрожував всіх вбити. Це уже був не перший дзвінок з погрозами від ОСОБА_2

У той вечір світло у кімнаті не горіло, горів нічник, ОСОБА_4 спав, він повернувся із «зустрічі випускників», однак був тверезий. Вона якраз мала зайти до кімнати та почула якийсь шум, хотіла зачинити вікно, але в цей момент ОСОБА_2 заскочив у кімнату. Ніякого стуку у вікно вона не чула. У руці ОСОБА_2 тримав ніж. ОСОБА_2 не раз до них вривався з ножем, якось навіть порізав обличчя ОСОБА_4 Того вечору вона попросила, щоб ОСОБА_2 поклав ніж на стіл, спробувала забрати, але підсудний вдарив її ножем у ліву ногу. Після чого вона вийшла у коридор, щоб покликати на допомогу, коли повернулась, ОСОБА_4 лежав на ліжку весь у крові. Вона не бачила, як підсудний наносив ОСОБА_4 удари ножем, але коли зайшла до кімнати, ніж він тримав у руках, разом з ним і втік. Ковдра лежала на ліжку та була в крові. Вона лише бачила як підсудний схилився над ОСОБА_4, напевно той і не встиг піднятись з ліжка.  Вона також не бачила, щоб ОСОБА_4 кидався з табуретом на ОСОБА_2, та накидав на нього ковдру.

Вона пробувала зателефонувати у швидку допомогу, але телефонний провід був перерізаний, телефон не працював, це ОСОБА_5 перерізав провід.

Десь за два тижня до всіх подій також був випадок, що підсудний напав на неї та ОСОБА_4, вони не раз звертались до міліції, але безрезультатно, ОСОБА_5 затримували і тут же відпускали.

Крім того зазначила, що підсудний під час вбивства був п’яним, зрозуміла це по його поведінці, від нього йшов запах перегару, був збуджений.

Стверджувала, що показання ОСОБА_5 не відповідають дійсності, щодо покарання підсудного – просила суд ізолювати його від суспільства, мотивуючи тим, що підсудний є суспільно небезпечною особою.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7  підтримала показання, які вона давала на досудовому слідстві, суду пояснила, що ОСОБА_2 погрожував її братові десь за 2 тижні до даних подій, брат не хотів розповідати подробиць, казав, що ОСОБА_2 погрожував йому та ОСОБА_3 розправою, казав, що поріже їх.

ЇЇ брат із ОСОБА_3 жили однією сім’єю з квітня 2010 р., приходили до них в гості, але не дуже часто. Брат ніяких скарг на ОСОБА_3 не висловлював, особисто вона її п’яною також не бачила.

ОСОБА_7 ОСОБА_2 просила покарати суворо.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8  суду пояснила, що ОСОБА_4 є її братом, він співмешкав з ОСОБА_3, добре до неї ставився, казав, що її колишній співмешканець їй погрожує, ходив зустрічати її після занять.

Якось брат запитував її як поміняти номер міського телефону, вже потім вони дізнались, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 часто звертались у правоохоронні органи за захистом, оскільки їх переслідував ОСОБА_5.

ОСОБА_4 не провокував підсудного на конфлікти, підсудний сам вривався, коли ОСОБА_4 там жив.

Потерпіла ОСОБА_8 просила суд покарати підсудного суворо. Цивільний позов підтримала.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6  підтримала показання, які вона давала на досудовому слідстві, суду пояснила, що потерпіла ОСОБА_3 її онука. Підсудного ОСОБА_5  вона знає, тому що ОСОБА_3 колись із ним зустрічалась. ОСОБА_2 дуже сильно знущався над ОСОБА_3, бив її. Був випадок, коли він штовхнув і її, через що вона вдарилась та впала, і тоді ОСОБА_2 почав бити її ногами. Також підсудний часто бив онуку, переслідував її, ламав вікна та двері, перерізав сусідці комунікації у коридорі, зламав їм замок у дверях.

Якось ОСОБА_2 зателефонував та сказав їй, щоб вона їхала на Хутори, оскільки він зарізав її онуку, добре, що на той час ОСОБА_3 була вдома.

28.05.2010 р. десь об 16:00 год. підсудний зателефонував та сказав, що прийде різати ОСОБА_9 та Васю. Коли останні повернулись додому о 20 год., то вона їм про цей дзвінок розповіла, ОСОБА_4 сказав, що нічого страшного та ліг відпочивати. Під час дзвінка ОСОБА_2 поруч також знаходилась ОСОБА_10 і чула цю розмову.

28.05.2010 р.  вона лягла у своїй кімнаті, але почула шум, та вийшла в коридор. В цей час з іншої кімнати вискочила ОСОБА_9, вона була вся у крові, сказала, що необхідно викликати міліцію. У їхню кімнату двері були зачинені. Вона відчинила двері, побачила підсудного, який тримав ножа, довкола було повно крові. ОСОБА_2 вийшов з кімнати, пройшов повз неї та вийшов на вулицю. Після чого вона від сусідки зателефонувала до міліції.

Також доповнила, що вони неодноразово звертались з заявами на дії ОСОБА_2 до правоохоронних органів, але ОСОБА_5 продовжував псувати їм життя, міліція ніяких заходів не вживала.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10  підтримала показання, які вона давала на досудовому слідстві, суду пояснила, що потерпіла ОСОБА_3 її сусідка, ОСОБА_2 вона також знає. ОСОБА_9 із ним колись зустрічалась. Вона часто заходить до ОСОБА_6, якось побачила ОСОБА_3 у темних окулярах, запитала у неї, що трапилось, та зняла окуляри, її око було чорним, ОСОБА_3 сказала, що це її так побив ОСОБА_2

07.07.2009 року вона зайшла до ОСОБА_6, остання була вся побита, сказала, що її так ногами побив ОСОБА_2, тому вони викликали міліцію. Якось вона зайшла знову до них, ОСОБА_3 стояла та плакала, сказала, що підсудний телефонує та вимагає, щоб остання вийшла, вона по телефону сказала, що ОСОБА_9 не хоче до нього виходити. Коли вона вийшла з квартири, її чекав підсудний, який в подальшому кинув у неї пляшкою та почав бити, однак візуальних тілесних ушкоджень у неї не залишилось Також якось ОСОБА_2  перерізав усі комунікації у під’їзді.

Підсудний взагалі постійно всім погрожував фізичною розправою, вибивав вікна та двері, його не раз затримували працівники міліції, але потім відпускали.

У день вбивства вона зайшла до ОСОБА_6, до них хтось зателефонував і ОСОБА_6 підняла слухавку, потім її підкликала теж. Коли вона підійшла, то почула як підсудний сказав, щоб вони готувались, оскільки він іде їх різати. Потім ввечері від сусідки їй зателефонувала ОСОБА_6 та з криком попросила, щоб вона прийшла, сказала, що підсудний вбив ОСОБА_4 Коли вона прийшла, то побачила, що у малій кімнаті лежить на ліжку  ОСОБА_4 весь у крові, над ним стояла ОСОБА_9 та кричала. Після чого приїхала швидка допомога та працівники міліції.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11  підтримала показання, які вона давала на досудовому слідстві, суду пояснила, що підсудний – це її син. ОСОБА_2 проживав разом із нею, інколи працював, однак на жодній роботі надовго не затримувався. По обставинах справи їй відомо лише те, що розповів слідчий, на час подій її не було у місті, коли повернулась, то до неї прийшов слідчий.

Також зазначила, що її син схильний до брехні та фантазування. Коли він перебуває в стані алкогольного сп’яніння, то може бути дуже агресивним. Якось, коли він розійшовся з ОСОБА_3, то казав, що він себе вб’є і її, та що не може без неї жити.

Їй не подобалось як син живе з ОСОБА_3, оскільки вперше вона її побачила дуже п’яною, у такому стані вона її бачила потім часто, але син теж поводив себе так само. На його поведінку вона вплинути не могла.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12  підтримала показання, які вона давала на досудовому слідстві, суду пояснила, що підсудного знає, декілька разів з ним спілкувалась. Одного разу десь о 24 год. вона вийшла у під’їзд свого будинку покурити, та побачила ОСОБА_13 та ОСОБА_2, які спілкувались. Як їй здалось, ОСОБА_2 знаходився у стані алкогольного сп’яніння. Підсудний тримав у руках пляшку пива, він дістав з-під одягу згорток тканини, розгорнув його, там був ніж, який був схожий на кухонний.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13  суду пояснила, що підсудного ОСОБА_2 та потерпілу ОСОБА_3 вона знає. Останні колись зустрічались. Зі слів підсудного знає, що він вбив ОСОБА_4

ОСОБА_2 в травні 2010 року прийшов до неї пізно ввечері, він до неї взагалі часто приходив. Вона вийшла до нього, і вони розмовляли у під’їзді, на шум вийшла ОСОБА_12 Підсудний розповів, що заліз у вікно квартири потерпілої та 2-3 рази вдарив ОСОБА_4  у грудну клітку ножем. Потім він почав діставати з-за спини ніж, щоб показати, але вона зайшла до квартири, оскільки у неї на той час були гості. Коли вона знову вийшла, то почала проганяти ОСОБА_2, він був п’яний, це було видно по його поведінці та запаху, він сів на сходи та почав жалітись на важке життя та те, що його ніхто не розуміє, але потім пішов.

На її думку ОСОБА_2 вбив ОСОБА_4 за те, що той відбив його дівчину. Сам ОСОБА_2 не розповідав, за що вбив ОСОБА_4, однак сказав, що вбив Васю та поранив ОСОБА_9, після чого перерізав телефонні проводи. На той момент вона сприйняла ці слова як вигадку, загалом вони розмовляли близько 20 хвилин.

Приблизно через два дні до неї зателефонувала ОСОБА_3 та розповіла, що ОСОБА_2 дійсно вбив ОСОБА_4, і що його шукає міліція.

Ніж, який їй показував ОСОБА_2 вона не роздивилась, він був у чорно-жовтому пакеті, мав грубу ручку та був досить великим, де він його взяв ОСОБА_2 їй  не розповідав.

В судовому засіданні також були оголошені показання свідка, забезпечити явку якого в судове засідання виявилось неможливим.

Допитаний на досудовому слідстві ОСОБА_14  надав показання, що із ОСОБА_2 він знайомий протягом близько двох років, однак тісних товариських відносин з ним не підтримував. 27 травня 2010 року зранку до нього на квартиру, а саме на АДРЕСА_3 прийшов його товариш ОСОБА_15, з яким вони почали розпивати горілку. В цей час до нього на квартиру також прийшов ОСОБА_2, який також виявив бажання випити горшки, однак горілки тоді вже не було.

Вони разом із ОСОБА_2 пішли до нього додому, а саме на АДРЕСА_1, де взяли декілька мішків з порожніми пляшками, здали їх та  купили горілки, яку продовжили розпивати в його помешканні разом із ОСОБА_15 В ході розпивання горілки він сильно сп'янів, і що відбувалось з ним тоді, не пам'ятає.

Наступного дня 28.05.2010 року зранку, він прокинувся і побачив, що в нього праве око було закривавлене, на лівій руці два невеликих порізи, та на середньому пальці правої руки невеликий поріз, також він побачив, що в квартирі на підлозі та у ванній кімнаті була кров, він зрозумів, що того вечора між ним та ОСОБА_2 була бійка, однак він її не пам'ятає.

ОСОБА_2 зранку спав у іншій кімнаті квартири, він бачив на його одягу, а саме на футболці червоного кольору, сліди крові. ОСОБА_16 в такому стані та загальний безлад у квартирі, він вигнав його із квартири.

Чи брав ОСОБА_16 із його квартири ножа, він не знає, коли ОСОБА_16 залишав його квартиру, він у нього ножа не бачив, можливо, він його десь заховав коли виходив із квартири, хоча в подальшому він не помічав, щоб із його помешкання пропали ножі. Після цього він ОСОБА_2 не бачив.

Також зазначив, що йому телефонувала ОСОБА_3 із лікарні та розповіла про те, що ОСОБА_2 їй порізав ножем ногу, а ОСОБА_4 вказаним ножем вбив. При цьому вона йому сказала, що ніж був із білою ручкою. Почувши це, він сказав їй: «Не вистачало, щоб він у мене взяв даного ножа». Однак в подальшому він не виявив, щоб із його квартири пропав ніж, хоча не виключав такого факту. Щоб ОСОБА_2 носив ножа при собі він також не бачив.

 При розпиті ними горілки, ОСОБА_2 говорив йому свої наміри щодо ОСОБА_17 та ОСОБА_4: «піду їх порубаю, поріжу, жити не дам», тощо. Однак він на це особливої уваги не звертав, тому що не сприймав це за реальність, та був у стані алкогольного сп'яніння.

На його думку ОСОБА_2 був «повернутий» на ОСОБА_3,  постійно переслідував її, погрожував їй фізичною розправою. Загалом ОСОБА_2 він охарактеризував, як особу, схильну до різкої збудливості, нервозності, мстивості, ОСОБА_2, на його думку, дуже запальний та агресивний. В його діях він вбачав багато неадекватних, нерозумних та необдуманих вчинків. (т. 1 а.с. 92-93)

Крім показань потерпілих та свідків винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується доказами, зібраними під час досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні, а саме:

•   протоколом огляду місця події з фото таблицями від 28.05.2010 року, а саме квартири АДРЕСА_2, згідно якого у кімнаті вказаної квартири на дивані знаходилась ковдра із слідом рідини бурого кольору, у кімнаті є вікно на підвіконні якого на момент огляду були виявлені сліди бруду, на паркеті та килимі у кімнаті знаходились сліди рідини бурого кольору (т. 1 а.с. 6-10);

•   випискою ОКЛ із медичної картки хворого ОСОБА_4, згідно якої останній поступив в стаціонар 28.05.10 р. о 23:50 год. із численними проникаючими пораненнями в ділянці грудної клітки, з проникаючим пораненням серця з пошкодженням правого шлуночка, перетинки з провідною системою серця лівого шлуночка, перебував в край важкому стані (т.1 а.с. 14);

•   протоколом відтворення обстановки та обставин події від 03.06.2010 року, згідно якого ОСОБА_2 показав як він, маючи при собі ножа, заліз у вікно квартири, де проживає ОСОБА_18 та в кімнаті квартири наніс ОСОБА_4 численні ножові поранення, які призвели до смерті останнього (т.1 а.с. 50-56);

•   свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 31.05.2010 року, виданого ВРАЦ ВМУЮ Вінницької області, згідно якого  ОСОБА_4 помер 29.05.2010 року, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис №1396 (т.1 а.с. 82);

•   висновком експерта №366 від 12.07.2010 року, згідно якого на трупі ОСОБА_4 були виявлені: колото-різана рана м’яких тканин на грудній клітці спереду у верхній третині; проникаюче поранення грудної клітки спереду у нижній третині з ушкодженням серця (передньої стінки правого шлуночка, міжшлуночкової перетинки, нижньої стінки лівого шлуночка), які виникли від дії колючо-ріжучого предмета  типу клинка ножа, який мав обушок та лезо. Проникаюче колото-різане поранення ускладнилося гострою масивною внутрішньою крововтратою, та має ознаки тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент  спричинення та стоять в причинному зв’язку із смертю. Смерть ОСОБА_4 настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з ушкодженням серця, яке ускладнилось гострою масивною внутрішньою крововтратою (т.1 а.с. 111-113);

-  висновком експерта №71 від 30.06.2010 року, згідно якого на фрагментах шкіри, вилучених з трупа ОСОБА_4, виявлено по одній наскрізній колото-різаній рані. Зазначені рани утворилися від дії плоского колото-ріжучого предмета (предметів) типу клинка ножа, який мав обушок та лезо. На фрагменті грудної клітки по білягрудинній лінії справа виявлено пошкодження, яке перетинає хрящ 7 ребра. Дане пошкодження утворилося від дії предмета, який має ріжучий край (т.1 а.с. 114-116);

•   висновком експерта №223, 224 від 16.06.2010 року, згідно якого на речах ОСОБА_2, що були у нього вилучені, виявлені плями крові ОСОБА_4  (т.1 а.с. 162-164);

•   актом №212 стаціонарної судово-психолого-психфіатричної експертизи від 26.07.2010 р., згідно якого в період вчинення злочину та на час проведення експертизи ОСОБА_2 на хронічне душевне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, в період вчинення злочину і на момент проведення експертизи міг усвідомлювати свої дії та керувати ними,  емоційний стан ОСОБА_2 в період, що безпосередньо передував нанесенню ножових поранень потерпілому ОСОБА_4 та ОСОБА_3, слід розцінювати, як накопичення негативних емоційних переживань – образи, обурення, ревнощів, злоби, однак зазначений емоційний стан в досліджуваний період не впливав на свідомість та діяльність ОСОБА_2, під час вчиненя злочину ОСОБА_2 в стані фізіологічного афекту не перебував (т.1 а.с. 183-186);

Аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_2 була доведена на досудовому слідстві та знайшла повне підтвердження в судовому засіданні.

ОСОБА_2 наявність при собі ножа пояснив тим, що він його знайшов, ніж йому сподобався, тому він його і взяв із собою. Однак суд вважає, що ніж ОСОБА_2 був заздалегідь підготовленим саме для вбивства, про що свідчить декілька фактів, що були встановленні при розгляді даної кримінальної справи. По-перше, як слідує із показань потерпілої ОСОБА_3 та самого ОСОБА_2 він заліз у кімнату квартири ОСОБА_9 і  ніж весь час тримав в руці. Ствердження ОСОБА_2 про те, що він це робив з метою захисту від можливого нападу з боку ОСОБА_4 нічім не підтверджуються, тим більше, що як зазначив сам ОСОБА_2 ОСОБА_4 в цей час спав і не прокинувся навіть, коли в кімнаті увімкнули світло.  По-друге, ОСОБА_2 стверджував, що він хотів поспілкуватися саме з ОСОБА_3, не знав, що в її помешканні знаходиться ОСОБА_4, однак при цьому, коли він побачив сплячого ОСОБА_4 він не залишив помешкання ОСОБА_3, а продовжував там перебувати, поки ОСОБА_4 не прокинувся. По-третє, коли все ж таки ОСОБА_4 прокинувся, ОСОБА_2 натомість, щоб одразу ж залишити квартиру, у якій його присутності ніхто з мешканців не бажав, вв’язався із ним в сутичку. Всі ці факти свідчать про те, що ОСОБА_2 в момент проникнення в помешкання ОСОБА_3 мав умисел на заподіяння тілесних ушкоджень їй, чи її співмешканцю саме для цього він і взяв ніж.

Суд критично оцінює показання ОСОБА_2 про те, що він наносив удари ножем навмання, тому що йому на голову ОСОБА_4 накинув ковдру. Як вбачається із висновку експерта №366 від 12.07.2010 року на трупі ОСОБА_4 були виявлені: колото-різана рана м’яких тканин на грудній клітці спереду у верхній третині; проникаюче поранення грудної клітки спереду у нижній третині з ушкодженням серця. Ці поранення є досить глибокими, оскільки серце ОСОБА_4 було порізано практично навпіл і без значних зусиль такі поранення спричинити неможливо.

 Це ще раз свідчить про наявність злочинного умислу у ОСОБА_2, спрямованого саме на умисне позбавлення життя ОСОБА_4

ОСОБА_2 неодноразово,  як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні стверджував, що на той момент він був переповнений ревнощами, що на думку суду й послугувало мотивом вбивства, а перебування ОСОБА_2 ще й в стані алкогольного сп’яніння відіграло у цьому значну роль.

Вказаним подіям передували численні випадки погроз вбивством, морального тиску на ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтвердили потерпіла ОСОБА_3, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_10 Тобто бажання позбавити ОСОБА_4 життя не виникло в ОСОБА_5 випадково, воно було обумовлене численними передумовами та міркуваннями, внутрішніми переживаннями ОСОБА_2, що підтверджується як свідками – сусідами та знайомими потерпілих, так і свідком ОСОБА_14, допитаним на досудовому слідстві, з яким ОСОБА_2 напередодні перед вбивством розпивав спиртні напої, та у якого жодних причин обговорювати ОСОБА_2 та викривляти обставини не було.

Таким чином суд прийшов переконання, що ОСОБА_2 наносив удари ножем ОСОБА_4 з метою позбавити його життя.

Дії ОСОБА_2 досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

При визначені  виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Зокрема судом враховано, що ОСОБА_2 раніше неодноразово був засуджений за вчинення злочинів, вчинив умисне вбивство в період непогашеної судимості, що характеризує його як особливо небезпечну для суспільства особу (а. с. 204-207), на обліку у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні та Вінницькому обласному наркологічному диспансері «Соціотерапія» не перебуває (а.с. 217, 218).

Обставин, що пом’якшують покарання підсудного судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудного, суд вважає рецидив злочинів, вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

За таких обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 не можливе без ізоляції його від суспільства, тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Суд вважає, що речові докази по справі, що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області, слід знищити, а судові витрати по проведенню дослідження та експертизи слід покласти на підсудного, оскільки вони були зумовлені розслідуванням скоєного ним злочину.

На досудовому слідстві потерпілою ОСОБА_3 було заявлено цивільний позов на загальну суму 5000 грн., свої позовні вимоги вона мотивувала тим, що підсудним їй було спричинено тілесних ушкоджень, фізичного болю, внаслідок вчиненого злочину у неї виник нервовий стрес, було завдано значної моральної шкоди, вона проходила лікування.

Підсудний ОСОБА_19 позов не визнав.

Прокурор ОСОБА_20 просив суд позов задовольнити.

Захисник ОСОБА_1 заперечував проти задоволення позову.

Суд вважає, що позов потерпілої ОСОБА_3 підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_2 умисно на її очах позбавив життя її співмешканця ОСОБА_4, що спричинило їй значних переживань та моральних страждань.

На досудовому слідстві потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_7 було заявлено цивільний позов на суму 10000 грн., свої позовні вимоги вони мотивували тим, що ОСОБА_2 умисно позбавив життя їх брата, тобто дуже близької їм людини, через що вони зазнали важких моральних страждань, батьки їх померли, і вони залишалися самі, підтримували один одного. Крім того були значні матеріальні витрати, обумовленні похованням ОСОБА_4 із усіма необхідними ритуалами.

Підсудний ОСОБА_2 позов визнав в частині, що підтверджується документально.

Прокурор ОСОБА_20 просив суд позов задовольнити повністю.

Захисник ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення позову.

Суд вважає, що позов потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підлягає повному задоволенню з підстав доведеності вини підсудного та обґрунтованості позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. 323, 324 КПК України та ст. 65 КК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді п’ятнадцяти  років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2  рахувати з 31.05.2010 року, тобто з моменту затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_2  до набрання вироком законної сили залишити без змін – взяття під варту.

Речові докази по справі, а саме рушник, ковдру, джинси, футболку, кеди, спортивну кофту, що були передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області - знищити.

Судові витрати по проведенню дослідження та експертизи стягнути з ОСОБА_2  на користь НДЕКУ при УМВС України у Вінницькій області в загальній сумі сімсот тринадцять гривень 28 копійок.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3  задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_3  п’ять тисяч гривень моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8  задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_8  десять тисяч гривень моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: