Справа № 2а-3245/2010

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

24 листопада 2010 року                                 м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Тихопой О.О, при секретарі Халілової Е.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції (далі ДАБІ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в :

03.11.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить поновити  йому строк для звернення до суду із зазначеною скаргою, визнати недійсною та скасувати постанову № 2725 від 08.10.2010 року щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 96 КпАП України.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, суду пояснили, що позивач не являється власником будинку АДРЕСА_1, де він допомагав в будівництві своєму дядькові і бабусі за їх проханням. Натомість саме його було притягнено до адміністративної відповідальності, а не власників будинку. Про винесену постанову він дізнався 27.10.2010 року, коли з’явився на виклик до виконкому Київської райради м. Сімферополя.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, причина неявки суду не відома, повідомлявся належним чином. Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, ця обставина не є перешкодою для розгляду справи.

Вислухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи та з’ясувавши обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судовим розглядом встановлено, що 08 жовтня 2009 року заступником начальника інспекції ДАБК в АР Крим було винесено постанову № 2725 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 96 КпАП України у виді штрафу в розмірі 170 грн.

В цієї постанові зазначено, що ним по АДРЕСА_1 здійснюється самовільне будівництво без дозволу інспекції ДАБК, чим порушено ст. 29 Закону України "Про планування та забудову території".

Суд вважає зазначену постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки матеріли справи свідчать про те, що ОСОБА_1 не являється власником зазначеного будинку, де дійсно проводиться самовільне будівництво його власниками.

Згідно із свідоцтвом про право власності на спадщину від 05.06.1968 року, це домоволодіння належить  ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_3 в рівних частках. Їх право власності на цей будинок зареєстровано в СМБРТІ.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутні навмисні дії щодо самовільного будівництва, які свідчать про здійснення правопорушення в сфері планування та забудови територій, у зв’язку із чим відсутня суб’єктивна сторона даного правопорушення, саме в його діях.

Відповідно до ст. 252 КпАП України, орган (посадова особа), яка вирішує справу про адміністративне правопорушення має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, основаному на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законами та право обізнаністю.    

Крім цього, за статтею 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний вияснити, зокрема, чи було скоєне адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його скоєнні, чи воно підлягає адміністративній відповідальності, а також вияснити інші обставини, що мають значення для привільного вирішення справи.

Відповідачем не було дотримано зазначених вимог, з урахуванням чого судом встановлено що належних доказів в підтвердження правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не мається, суду не надано, і тому постанова підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання про поновлення строку на звернення до суду, суд виходив з наступного.

Як йдеться з матеріалів справи, ОСОБА_1 дізнався про винесення відносного нього оскарженої постанови лише 27.10.2010 року, а до суду із наявним позовом звернувся 03.11.2010 року (поштовий штемпель на конверті). З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе поновити позивачу строк, визначений ст. 99 КАС України і ст. 289 КпАП України.

Повний текст постанови виготовлено 29.11.2010 року.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 96, 252, 280, 289, 293 КпАП України, ст. ст. 8, 11, 71, 94, 99, 100, 159-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду.

Визнати незаконною і скасувати постанову заступника начальника інспекції ДАБК в АР Крим № 2725 від 08.10.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 96 КпАП України у виді штрафу в розмірі по 170 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 1712  КАС України, рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя: