Справа № 2а-2523/2010

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

10 листопада 2010 року                                 м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Тихопой О.О, при секретарі Халілової Е.С., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя про визнання рішення протиправним і зобов’язання до певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним рішення Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя (далі ПФ) № 10/220 від 19.08.2010 року про відмову у призначенні їй пенсії за вислугу років та просить зобов’язати ПФ зарахувати їй в спеціальний стаж робітника охорони здоров’я, якій дає право на пенсію за вислугу років, час її роботи в ТОВ "Мєдісса" з 14.09.2006 року по 08.07.2010 року.

 Позовні вимоги мотивовані посиланням на засади Закону України "Про пенсійне забезпечення" та на наявність у ТОВ "Мєдісса" відповідної ліцензії, виданої Міністерством охорони здоров’я, у зв’язку із чим вважає наявність акредитації не обов’язковою умовою вважати ТОВ "Мєдісса" – належним лікарськім закладом, робота в якому надає право на отримання пенсії як робітнику охорони здоров’я.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час, місце та дату судового засідання був належним чином повідомлений, про що у справі мається тому підтвердження. Згідно до ст. 128 КАС України, зазначена обставина не є перешкодою для розгляду справи.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та з’ясувавши обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню за наступних підстав.  

Судовим розглядом встановлено, що згідно із записом в трудовій книжці, ОСОБА_2 14.09.2006 року прийнята на роботу в ТОВ "Мєдісса" на посаду медичної сестри стоматологічного відділення, де працює до наявного часу, і зазначену роботу не залишала.

 08.07.2010 року ОСОБА_2 звернулась до ПФ із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років як робітнику охорони здоров’я. Рішенням № 10/220 від 19.08.2010 року в цьому їй було відмовлено.

Відмова в призначенні пенсії ПФ мотивована посиланням на ст. ст. 7 і 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", постанови КМ України № 909 від 04.11.1993 року і № 765 від 15 липня 1997 року та наказ МОЗ України № 385 від 2810.2002 року.

ПФ не враховано відповідачці в стаж роботи працівника охорони здоров’я її працю в ТОВ "Мєдісса" через невідповідність назви цієї установи Переліку, визначеному КМ України, та відсутності відповідної акредитації, що унеможливлює встановлення тотожності та віднесення зазначеного товариства до медичних закладів чи установ охорони здоров’я.

  Відповідно до п. е) ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року, право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники охорони здоров’я при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04 листопада 1993 року (із змінами) затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Згідно із п. 2 приміток до цього Переліку, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Проте, за назвою Товариства з обмеженої відповідальністю "Мєдісса" не можна встановити тотожність його закладу чи установі, зазначеній у Переліку. Законом № 1788-ХІІ Кабінету Міністрів України надано право затверджувати порядок визначення такого переліку закладів та установ.

Постановою КМ України № 765 від 15 липня 1997 року затверджено Порядок державної акредитації закладу охорони здоров’я. Згідно із п. 1 цього Порядку, державна акредитація  закладу охорони здоров’я – це офіційне визнання статусу закладу охорони здоров’я , наявності в ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності.  

Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку, акредитації підлягають незалежно від форми власності усі заклади охорони здоров’я.

Таким чином, законодавством передбачене єдине підтвердження відношення закладу (установи) до охорони здоров’я, яким є отримання ним відповідної акредитації. При цьому законодавством не визначено, що наявність ліцензії на той чи інший від діяльності підміняє собою зазначену акредитацію чи звільняє від обов’язку її отримання задля офіційного визнання закладу як закладу охорони здоров’я.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що ПФ правомірно не зарахував ОСОБА_2 в її спеціальний стаж час роботи в ТОВ "Мєдісса" з 14.09.2006 року, оскільки дія акредитаційного сертифікату товариства закінчилась 29 березня 2005 року, у зв’язку із чим він, відповідно до п. 11 Порядку, вважається недійсним.

  За таких обставин, ОСОБА_2 має стаж роботи, який зараховується при надання права на отримання пенсії за вислугу років, лише в розмірі 21 рік 5 місяців та 15 днів, на день ухвалення рішення ПФ № 10/220 від 19.08.2010 року. Такий розмір стажу не надає їй право на отримання пенсії згідно із положеннями ст. 55 Закону № 1788-ХІІ.

Крім того, відповідно до положень ст. 7 Закону № 1788-ХІІ, пенсія за вислугу років призначається при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію, але заявниця продовжує трудову діяльність за останнім місцем роботи.

Судові витрати залишаються на позивачеві.

Повний текст постанови виготовлено 10.11.2010 року.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 72, 86, 159, 160 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом   десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому чи скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом   десяти днів з дня отримання копії постанови.

                                    Суддя: