Справа № 2а-2172/2010

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

11 листопада 2010 року                                     м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Тихопой О.О, при секретарі Халілової Е.С., за участю представника відповідача Ващенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УДАІ ГУМВС України в АР Крим, інспектора ДПС Ткаченко В.І. про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в :

13.09.2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, в якому просить скасувати постанову від 03.09.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України та закрити провадження у справі про це адміністративне правопорушення через відсутність в його діях складу правопорушення. Крім цього він просить визнати неправомірними дії інспектора Ткаченко В.М. по укладанню цієї постанови та протоколу від цієї ж дати, за яким саме і було на нього покладено стягнення.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що на його думку інспектор ДАІ поставився до нього упереджено, порушив ряд нормативних актів в той час як він порушень Правил ДР України не допускав.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача із позовом не погодився, надав суду ряд доказів, які були дослідженні підчас розгляду справи.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та з’ясувавши обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 03.09.2010 року, керуючи автомобілем Форд д/н НОМЕР_1, та рухаючись по автодорозі Сімферополь – Євпаторія по населеному пункту м. Саки, порушив швидкісний режим на 25 км/г, рухаючись зі швидкістю 85 км/г.

Зазначені дії водія порушують приписи п. 12.4 Правил дорожнього руху в Україні, за яким у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/г.

За дане правопорушення відносно ОСОБА_2 було укладено протокол про адміністративне правопорушення від 03.09.2010 року серії АК1 № 016268 за ч. 1 ст. 122 КпАП України. На пропозицію інспектора ДАІ бути присутнім при розгляді цього протоколу, ОСОБА_2 відповів відмовою.

Роз'яснивши права правопорушнику, інспектором було на місці розглянуто справу, за результатами якої відносно ОСОБА_2 було винесено постанову серії АК № 327204 від 03.09.2010 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно до ст. 252 КпАП України, орган (посадова особа), яка вирішує справу про адміністративне правопорушення має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, основаному на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законами та право обізнаністю.    

За статтею 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний вияснити, зокрема, чи було скоєне адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його скоєнні, чи воно підлягає адміністративній відповідальності, а також вияснити інші обставини, що мають значення для привільного вирішення справи.

Дослідивши відео записи зазначеного інциденту, які залучені до матеріалів справи, та інші, надані сторонами докази, суд вважає дії інспектора ДАІ цілком законними, відповідними обставинам справи.

Порушення позивачем Правил ДР України доведено у судовому засіданні, а його дії суд оцінює лише як спосіб ухилення від адміністративної відповідальності.

Крім цього слід зазначити, що згідно із даними ДАІ, в поточному році ОСОБА_2 було скоєно три правопорушення в сфері дорожнього руху, що також свідчить про систематичне нехтування ним Правилами ДР України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 8, 11, 71, 94, 99, 100, 159-163, 1712 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

    Відповідно до ч. 2 ст. 1712  КАС України, рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя: