Справа № 2-7381/2010

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня  2010 року                                     м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Тихопой О.О., при секретарі Халілової Е.С.,  за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-я особа Сімферопольське міське управління  земельних ресурсів про визначення частки спадкодавця в загальній сумісній власності на земельну ділянку,  

В с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2  звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, 3-я особа Сімферопольське міське управління  земельних ресурсів, у якому просить суд визначити частку спадкодавця ОСОБА_4 в загальній сумісній власності на земельну ділянку площею 0.0340 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, визнавши, що до дня смерті їй належала 0,0190 га земельної ділянки за вищевказаною адресою. Позивач посилається на те, що 05.10.2006  року померла ОСОБА_4- жінка його батька. Після її смерті залишилося спадкове майно у виді 56/100 часток домоволодіння по АДРЕСА_1, яке вона заповідала йому.

03.07.2007р. він отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 56/100 часток домоволодіння  по АДРЕСА_1. Проте у видачі свідоцтва про право власності на частину земельної ділянки при вказаному будинку, нотаріусом йому було відмовлено, у зв'язку з тим, що в державному акті про право власності  на земельну ділянку серії КМ № 021298 частка спадкодавця в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку не визначена, земельна ділянка належить двом співвласникам  на праві спільної часткової власності.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі. Відповідачка позов визнала, суду пояснила, що дійсно їй та померлої ОСОБА_4 належить спірна земельна ділянка про що їм було видано державний акт. Проте, в цьому акту їх  частки не зазначені.

 Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково  з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4. Відповідно до заповіту від ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 все своє майно заповідала позивачу по справі  ОСОБА_2

Після смерті ОСОБА_4  залишилося спадкове майно, а саме 56/100 часток домоволодіння  по АДРЕСА_1 та відповідна частина земельної ділянки за зазначеною адресою.

Зазначене спадкове майно, належало померлої  ОСОБА_4 на підставі  договору купівлі – продажу від 06.06.1988р., за реєстром  № 3-Н-1153. Інша  44/100 частка зазначеного домоволодіння належить відповідачці по справі  ОСОБА_3, на підставі договору дарування від 23.06.2004р.  

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії КМ № 021298, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 належить земельна ділянка за зазначеною адресою розмірами 0, 0340 га.

Згідно до ч. 1 ст. 86 ЗК України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності  (спільна сумісна власність).

Відповідно до ч. 4 ст. 120 ЗК України, при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Згідно до ст. 357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до ст. 1226 ЦК України,  частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема,  на підставі прийняття спадщини.

Таким чином, суд вважає за можливе визначити розмір спадкового майна, залишеного після смерті ОСОБА_4 у виді земельної ділянки, в розмірі 56/100 часток. Проте, оскільки із смертю фізичної особи припиняються усі її прав та обов’язки, вимоги щодо визнання на цю частку право власності за померлою підлягають залишенню без задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 357, 1225, 1226  ЦК України, 81,86, 120 ЗК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 174, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2  задовольнити частково.

Визначити частку в спадковому майні, залишеному після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, за державним актом на право власності на земельну ділянку серії КМ № 021298 в розмірі 56/100 часток.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: