Справа №2н-378/10
УХВАЛА
про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу
«01» квітня 2010
р.
м.
Дніпропетровськ
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Спаї
В.В., розглянувши заяву Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний
банк України», подану представником в особі філії – Лівобережне відділення
№8420 ВАТ «Державний ощадний банк», про видачу судового наказу про стягнення з
ОСОБА_1, яка зареєстрована у АДРЕСА_1, заборгованості за кредитним договором від 21.08.2008 р.
№106/208 в сумі 66 312, 62 грн., з яких заборгованість по кредитних коштах
складає 21 775, 20 грн., відсотки – 30 699,24 грн., неустойка – 7395, 92 грн.,
57,16 грн., 6351, 10 грн., витрат, пов’язаних з реєстрацією в ДП «Інформаційний
центр» МЮУ змін обтяження рухомого майна в розмірі 34 грн., та судових витрат,
пов’язаних із сплатою судового збору в сумі 331, 40 грн. та витрат на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи неустойки в розмірі
30 грн. тощо,
встановив:
Заявник звернувся до суду із зазначеною вище заявою, в обґрунтування
висловленого в останній прохання про видачу судового наказу посилаючись на те,
що попри укладений 21.08.2008 р. кредитний договір з боку позичальника кредитна
угода в частині погашення кредиту та процентів не виконується, у зв’язку з чим
сталася заборгованість, яка останнім не виконується, чим порушується п. 3.3.1
кредитної угоди, та боржник до цього часу не вніс на рахунок заявника потрібної
суми, про стягнення якої у наказному провадженні й заявлено відповідне
прохання.
Розглянувши надані матеріали, приходжу до висновку про наявність
правових підстав для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу з
огляду на таке.
За ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено
вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі або заявлено
вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми
заробітної плати, або заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення
розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника; на
виконання ч. 1 ст. 100 зазначеного Кодексу суддя відмовляє у прийнятті заяви
про видачу судового наказу, якщо заявлено вимогу, не передбачену статтею 96
цього Кодексу, або із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Так, як вбачається із заяви про видачу судового наказу та доданих до
останньої документів, між заявником та боржником у письмовій формі було
укладено правочин, яким сторони передбачили настання відповідальності за його
невиконання або неналежне виконання у виді неустойки, утім зобов’язання
належним чином відповідно до умов договору з боку боржника виконано не було та
у відповідній заяві висловлене прохання про стягнення з боржника на користь
заявника заборгованості в сумі 66 312, 62 грн., з яких заборгованість по
кредитних коштах складає 21 775, 20 грн., відсотки – 30 699,24 грн., неустойка
– 7395, 92 грн., 57,16 грн., 6351, 10 грн., витрат, пов’язаних з реєстрацією в
ДП «Інформаційний центр» МЮУ змін обтяження рухомого майна в розмірі 34 грн.,
та судових витрат, пов’язаних із сплатою судового збору в сумі 331, 40 грн. та
витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи неустойки в
розмірі 30 грн. Зазначений вище договір є дійсним, неоспореним та є актом
волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для
себе передбачили, проте, заявлена в заяві про видачу судового наказу вимога про
стягнення витрат, пов’язаних з реєстрацією в ДП «Інформаційний центр» МЮУ змін
обтяження рухомого майна, зазначеним вище договором між його сторонами
передбачена не була, через що заявлені вимоги не можуть розглядатися у
наказному провадженні, яке є спрощеною формою судочинства, адже вбачається спір
про право, та які матимуть розглядатися у порядку позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 96, 100, 101 ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
У прийнятті заяви про видачу судового наказу відмовити.
Роз’яснити заявникові, що відмова у прийнятті заяви унеможливлює
повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право
звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду
Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.
Дніпропетровська шляхом подачі в п’ятиденний строк з дня винесення ухвали заяви
про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної
скарги.
Суддя