Справа № 2-а-1352

2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

6 грудня 2010 року                                  Замостянський районний суд м. Вінниці                                                                                                                                    

                                        в складі: головуючого судді – Прокопчук А.В.,  

                                    при секретарі Гаврилюк А.М.,

                         за участю позивача ОСОБА_1,

                                           представника відповідача УПФУ в Замостянському

                                           районі м. Вінниці – Кочмар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними, зобов’язання виплатити недоплачену пенсію особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов’язання здійснення такої виплати в подальшому,

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними, зобов’язання виплатити недоплачену пенсію особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов’язання здійснення такої виплати в подальшому .

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесений до 1-ої категорії осіб, як постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалід 3 групи внаслідок захворювання, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. П озивачу призначена пенсія відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст. 50 цього Закону.

Право позивача на отримання пенсії по 3-й групі інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком у відповідності до норм вищевказаного Закону підтверджено  рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 21.06.2010 року та апеляційного суду Вінницької області від 02.08.2010 року, які вступили в чинну силу.

Однак з 21.06.2010 року пенсію позивач отримує в розмірі, який, на його думку, не відповідає встановленому законодавством розміру.

22.05.2008 року Конституційний Суд України своїм рішенням № 10-рп визнав неконституційним положення Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких актів України, яким були суттєво обмежені розміри пенсій особам, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС.

Відповідач, у зв'язку з цим, повинен був виконати перерахунок пенсії позивача з урахуванням вимог ст. ст. 50, 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - в редакції Закону № 796 - XII від 28.12.91 року), який був і залишається чинним до рішення Конституційного Суду 22.05.2008 р.

05.11.2010 року позивач звернувся з заявою до відповідача з вимогою перерахувати йому пенсію у відповідності з вимогами вказаного Закону, на що йому було відмовлено..

Свою відмову відповідач мотивував тим, що нарахування пенсії здійснювалося на підставі чинних на сьогодні постанов Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.08 року та № 198 від 11.03.2009 року і наголошує, що підстав для перерахунку пенсії немає.

Такі дії відповідача позивач вважає незаконними з тих  підстав, що відповідно ст. 50 Закону України" Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам віднесеним до І категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі для інвалідів 3-ї групи – 50% мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст. 54 вищевказаного закону розміри пенсій для інвалідів щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3-й групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.

На думку позивача відмова відповідача у перерахунку пенсії з 21.06.2010 є протиправною. В зв’язку з чим в своєму позові просить визнати дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії протиправними; зобов’язати відповідача зробити перерахунок призначеної йому пенсії, встановивши її у розмірі 6 мінімальних пенсії за віком та додатково 50% мінімальної пенсії за віком з 21.06.2010 року по час звернення до суду; стягнути з відповідача заборгованість по недоплаченій пенсії з різницею отриманих сум за період з 21.06.2010 року по час звернення до суду, зобов’язати відповідача виплачувати в подальшому додаткову та основну пенсію у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнив. Просив суд   визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку пенсії та зобов’язати останнього здійснити йому перерахунок пенсії у відповідності вимог ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 768-XII від 28.02.91 р. за період з 21.06.2010 року по день розгляду справи в суді та здійснювати таку виплату в подальшому.

Представник Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці позов не визнала, надавши суду письмові заперечення. Проти задоволення позову заперечила, зазначивши, що позивач отримує пенсію як інвалід 3-ї групи захворювання якого пов’язано з роботами по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи». Пенсія йому призначена відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У зв’язку з прийняттям Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» було внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, і до ст. 50 та визначено, що особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі для інвалідів 3-ї групи – 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення ряду пунктів Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік.

Разом з тим, рішення про відновлення дії законодавчих актів, в тому числі і Закону України «Про статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції чинній до внесення змін не приймалось, а тому нарахування пенсії позивачу здійснюється відповідно до вимог Постанов КМУ № 530 та № 654, які є єдиними документами, що регулюють питання обчислення пенсій даної категорії громадян.

Також зазначила, що у 2009 -2010 роках Конституційним судом України положення норм законів «Про державний бюджет на 2009 та 2010 роки» неконституційними не визнавались. А тому відповідач діє у відповідності до вказаних законів, оскільки вони прийняті пізніше Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідач не є розпорядником бюджетних коштів та здійснити виплату, яку вимагає позивач, за рахунок бюджету Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці  не в змозі. Просила в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та сторонами не заперечено, що позивач ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 3), а також є інвалідом 3-ї групи внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на одержання державної та додаткової пенсії за шкоду, причинену здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Стаття 50 вищевказаного закону надає позивачу, як інваліду 3-ї групи, право на додаткову пенсію за шкоду здоров’ю, завдану внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, а стаття 54 цього ж Закону визначає порядок обчислення та призначення державної (основної) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи та передбачає, що така пенсія для інвалідів 3-ї групи не може бути меншою 6-ти мінімальних пенсій за віком.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Також судом встановлено, що у зв’язку з прийняттям Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв’язку з чим виплата пенсії позивачу здійснювалась в обмеженому розмірі.

 22.05.2008 року Конституційний Суд України своїм рішенням № 10-рп/2008 визнав неконституційним положення Закону України „Про державний бюджет України та про внесення змін до деяких актів України», якими були суттєво обмежені розміри пенсій особам, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від                                       26 грудня 2008 року № 835-VI був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність у розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Відповідач, у зв'язку з цим, повинен був виконати перерахунок пенсії позивача з урахуванням вимог ст. ст. 50, 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - в редакції Закону № 796 - XII від 28.12.91 року), який був і залишається чинним до рішення Конституційного Суду 22.05.2008 р.

Відповідач натомість нарахування пенсії позивачу здійснював на підставі постанов Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.08 року та № 654 від 16.07.2008 року з посиланням на те, що дані акти є актами вищого органу в системі органів виконавчої влади і Управління Пенсійного фонду України, як орган виконавчої влади зобов’язане виконувати розпорядження та постанови уряду.

Суд не може прийняти до уваги дані посилання відповідача, оскільки відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.

Згідно ст. 22 Конституції України конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку державної та додаткової пенсій, відповідачу слід керуватися нормами законів, а не постанов КМУ.

Таким чином, постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2002 року та № 654 від 16.07.2008 року, в частині встановлення обмежень щодо розмірів виплати пенсій та додаткової пенсії, не відповідає розмірам, встановленим іншими законами України.

Також, необхідно врахувати те, що відповідно до ст. 19 Закону України « Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" - мінімальний розмір пенсії за віком визначається виключно законами України , а не постановами Кабінету Міністрів України.

Пленум Верховного суду України в п. 5 постанови № 9 від 1.11.1996 р. „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" – роз’яснює судам, що під час розгляду справи необхідно піддавати оцінці нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу, в т.ч. акти Президента України, постанови та розпорядження КМУ на відповідність їх, як Конституції України, так і Закону. Якщо при цьому буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці відносини.

З огляду на вищенаведене та відповідно до правової позиції Конституційного Суду України про недопущення звуження змісту та обсягу права громадян України, шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів, суд дійшов до висновку, що нарахування та виплата у 2008-2010 роках особам , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсії (державної та додаткової) повинні здійснюватися відповідно до ст.ст. 50, 54 норм Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  на умовах та на підставі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Розмір мінімальної пенсії за віком, згідно ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (№1058-ІУ) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Законом, який визначає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, є Закон України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенні в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок позивачу пенсії,  як інваліду 3-ї групи внаслідок захворювання, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, починаючи з 21.06.2010 року, оскільки рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 21.06.2010 року такі ж позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені саме по 21.06.2010 року.

Судом не можуть бути задоволені вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача в подальшому проводити перерахунки пенсії згідно змін чинного законодавства і встановлення нових розмірів прожиткового ініму для непрацездатних громадян із розрахунку прожиткового мінімуму відповідно до  п. 4 ст 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки суд не наділений повноваженнями на прийняття рішення з приводу майбутніх правовідносин, а тому перерахунок та виплату пенсії позивачу слід здійснити станом на день ухвалення рішення.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ст. ст. ст. ст. 50, 54, 67 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп-2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Держаний бюджет України),

Оскільки позивач від сплати судового збору звільнений суд вважає, що він підлягає компенсації за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. .ст. 2, 6-10, 17, 104, 105, 121, 158-162 КАС України, ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 28, 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  суд

ПОСТАНОВИВ:

     Позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці здійснити ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» перерахунок призначеної пенсії, встановивши її в розмірі шести мінімальних пенсій за віком (державна пенсія) та додатково 50% мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія) за період з 21.06.2010 року по день розгляду справи з урахуванням виплачених коштів та виплатити ОСОБА_1 різницю між перерахованою та виплаченою пенсією за вказаний період.

В решті позовних вимог відмовити.

Судові витрати щодо сплати судового збору - компенсувати за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

  Суддя: