Справа № 2-а-1260-2010 рік

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 грудня 2010 року                       Замостянський районний суд м. Вінниці

                              в складі: головуючого - судді Луценко Л.В.,    

  при секретарі Мамошук І.В.,

за участю  позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання причин пропуску строку для звернення до суду поважними, поновлення пропущеного строку, визнання бездіяльності протиправною, нарахування та стягнення щомісячних соціальних виплат 30 % до пенсії, як дитині війни, з 01.01.2006 року по день звернення до суду та здійснення нарахування в подальшому, -

ВСТАНОВИВ:

 15 листопада 2010 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання причин пропуску строку для звернення до суду поважними, поновлення пропущеного строку, визнання бездіяльності протиправною, нарахування та стягнення щомісячних соціальних виплат 30 % до пенсії, як дитині війни, з 01.01.2006 року по день звернення до суду та здійснення нарахування в подальшому.

Позов мотивований тим, що позивачка відповідно до статті 1 Закону України № 2195 - IV від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни.                           Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону України їй повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

З 01.01.2006 року їй така державна соціальна допомога не виплачувалась.

Таким чином, позивачка зважаючи на вище викладене, вважає, що невиплата ій соціальної допомоги передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є протиправною і такою що суперечить Конституції та Законам України.

Бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Замостянському районі м. Вінниці у підвищенні їй пенсії вважає незаконною, оскільки це суперечить приведеним вище нормам чинного законодавства та рішенням Конституційного Суду України і порушує її право пенсіонера - дитини війни.

   В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримав і просив суд задовольнити її вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивачки, посилаючись на свої  заперечення.  

Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню та слід:

- визнати бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Замостянському районі м. Вінниці , щодо відмови в перерахунку підвищення пенсії ОСОБА_2 , як дитині війни – протиправними.

- зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Замостянському районі м. Вінниці , здійснити перерахунок підвищення пенсії ОСОБА_2, як дитині війни, з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої для відповідного періоду, починаючи з 15 травня 2010 року з урахуванням виплачених коштів та виплатити позивачу різницю між перерахованою та виплаченою пенсією за період з 15 травня 2010 року по день набрання рішенням суду законної сили.

Суд, дійшов до такого висновку, оскільки в ході судового розгляду справи встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний  захист дітей війни ” і                     ст. 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб ”, позивачка визнана дитиною війни, є пенсіонером за вислугу років.

Згідно зі ст. 6 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” непрацездатні громадяни мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.  

Згідно зі ст. 6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” від 18.11.2004 року пенсія або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога дітям війни, що виплачується замість пенсії підвищується на 30%  мінімальної пенсії за віком.  

Згідно з ч. 2 ст. 3 даного закону державні соціальні  гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані  іншими нормативно-правовими актами.

Проте всупереч вимогам Закону і рішенням Конституційного Суду України, абз. 1                 п. 8 постанови Кабінету  Міністрів України від 28.05.2008 року  № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян ”  встановлено, що підвищення пенсії дітям війни проводиться у розмірі 10% прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність.  

В зв’язку з цим, позивачка звернулася до відповідача із вимогою про перерахунок підвищення пенсії, з урахуванням вище зазначених рішень суддів та вимог закону, на що отримала відповідь про відмову в перерахунку підвищення йому пенсії, як дитині війни.

 Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який встановлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, дитина війни – це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років. Згідно цього ж закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Разом з тим, статтею 7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

 Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право  встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених виплат, згідно із Законом України  «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.          

Отже позивачка має право з 15 травня 2010 року на отримання підвищення пeнcії на               30 % мінімальної пeнciї за віком із врахуванням строку позовної давності звернення до суду.

  Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці, щодо не нарахування підвищення до пенсії позивачці, як дитині війни, протиправними та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці зробити нарахування та виплату пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 15 травня 2010 року.          

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя ” - оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8 має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також чинному законодавстві, яке не суперечить їй, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює дані правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав і свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який,  якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки, з позовом про порушення свого права позивачка звернулася 15 листопада 2010 року, то строк звернення до суду за захистом позивачем свого права, слід обчислювати з                          15 травня 2010 року,  з даних строків відповідно до вище зазначених положень слід зобов’язати відповідача здійснити перерахунок позивачу підвищення пенсії як дитині війни.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ст. ст. 2, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.  

          Оскільки відповідач є суб’єктом владних повноважень, а відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету КМУ від 21.01.1993 року № 7-93 Пенсійний Фонд України, його підприємства, установи та організації звільнені від сплати державного мита, то  відповідно до ст.94 КАС України, суд  присуджує всі здійснені позивачкою судові витрати, з Державного бюджету України.  

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 2, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 2, 6-10, 17, 104, 105, 121, 158-162 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання бездіяльності протиправною, нарахування та стягнення щомісячних соціальних виплат 30 % до пенсії, як дитині війни, стягнення заборгованості та зобов’язання виплачувати надбавку до пенсії в подальшому – задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Замостянському районі м. Вінниці , щодо відмови в перерахунку підвищення пенсії ОСОБА_1 , як дитині війни – протиправними.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Замостянському районі м. Вінниці , здійснити перерахунок підвищення пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої для відповідного періоду, починаючи з 15 травня 2010 року з урахуванням виплачених коштів та виплатити позивачу різницю між перерахованою та виплаченою пенсією за період з 15 травня 2010 року по день набрання рішенням суду законної сили.

          Повернути позивачу сплачене ним державне мито з Державного бюджету України.  

В іншій частині позову слід відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена через Замостянський районний суд м. Вінниці до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів.

Суддя :