Справа №2-а-1097/2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 грудня 2010 року Замостянський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого – судді Чезганової А.М.,
при секретарі Конецул О.А.,
за участю позивачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання причин пропущення строку для звернення до суду поважними, поновлення пропущеного строку, визнання дій незаконними та зобов»язання суб»єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії, як дитині війни, та виплачувати її в подальшому,-
ВСТАНОВИВ :
26 жовтня 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання причин пропущення строку для звернення до суду поважними, поновлення пропущеного строку, визнання дій незаконними та зобов»язання суб»єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії, як дитині війни, та виплачувати її в подальшому.
В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що згідно положень ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.04 №2195-ІV, (далі – Закон) вона є дитиною війни. У зв’язку з чим, на підставі ст.6 Закону, починаючи з 01.01.2006 року, їй повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога у вигляді надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Дізнавшись, що визначена Законом 30% надбавка до пенсії їй неправомірно не виплачувалась, вона звернулася до управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці з проханням нарахувати і виплатити грошові кошти, починаючи з 1 січня 2006 року, на що отримала лист з відмовою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2.1 розділу ІІ Положення про управління Пенсійного фонду України, що затверджене постановою Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року за №8-2, нарахування і виплата 30% надбавки до пенсії відноситься до компетенції відповідача, який, відповідно до п. 1.2 розділу І Положення, у своїй діяльності повинен керуватись Конституцією і Законами України, та, згідно п. 2.4 розділу ІІ Положення, зобов»язаний суворо дотримуватись законних інтересів громадян.
Вважає відмову відповідача в проведенні нарахування й виплати 30% надбавки до пенсії з 9 липня 2007 року у повному обсязі незаконною та такою, що порушує її право, яке визначено ст. 6 Закону та гарантоване Конституцією України.
Відповідно до ст. 3 ч. 2 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно – правовими актами, що гарантовано п.п. 1 та 6 ст. 92 Конституції України, а згідно ст. 7 Закону, фінансове забезпечення соціальних гарантій, що визначені ст. 6 Закону України, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 22 ч. 3 Конституції України, у разі прийняття нових Законів або внесенні змін до чинних Законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, а тому, згідно ст. 19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов»язані діяти на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України.
Конституційний Суд України цілою низкою преюдиціальних рішень (№8-рп/1999 р. від 6 липня 1999 року, №5-ро/2002 р. від 20 березня 2002 року, №7-рп/2004р. від 17 березня 2004 року, №20-рп/2004 р від 1 грудня 2004 року, №6-рп/2007 р. від 9 липня 2007 року по справі №1-29/2007 р., №10-рп/2008 р. від 22 травня 2008 р. по справі №1-28/2008 р.) вже визнав такі дії держави (невиплату 30% надбавки) неконституційними, а своїм останнім рішенням №26-рп/2008 р. від 27 листопада 2008 р. по справі №1-37/2008 р. офіційно розтлумачив Кабінету Міністрів України, що Законами про державний бюджет не можна вносити зміни до чинних Законів, зупиняти їх чи скасовувати, або встановлювати інше правове регулювання правовідносин, наприклад, постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, які є предметом інших Законів, адже держава не може відмовлятись від гарантованих Конституцією України та визначених фінансових зобов»язань по забезпеченню прав людини, скасовувати їх чи обмежувати.
За таких обставин, коли Закон є чинним, а положення бюджетних законів на 2006-2008 роки чи постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, що стосується виплат 30% надбавки дітям війни у 2009 та 2010 роках, є неконституційними з часу їх прийняття, позивачка просить суд, при вирішенні спору, керуватись принципом верховенства права, що закріплений у ст. 8 Конституції України і ст. 8 КАС України та, на підставі постанови №9 від 1 листопада 1996 року Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оцінювати зміст будь – якого закону чи іншого нормативно – правового акту з точки зору його відповідності Конституції України і в усіх випадках застосовувати Конституцію України як акт прямої дії та законодавство, яке їй не суперечить.
При цьому, відповідно до ст. 46 ч. 2 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підвищена пенсія з урахуванням 30% надбавки, яка, згідно ст. 46 ч. 2 Конституції України, визначена цим законом, повинна виплачуватись за минулий час без обмеження.
Про порушення її права на 30% надбавку до пенсії, їй стало відомо лише нещодавно та офіційно з листа відповідача як про порушення її права у сфері публічно – правових відносин, а таму, вона вважає, що термін звернення до суду вона пропустила з поважних причин. Позивачка просить поновити строк для звернення до суду з даним позовом, оскільки вона його пропустила з поважних причин, визнати дії відповідача незаконними та зобов’язати його нарахувати і виплатити на її користь недоплачену 30% надбавку до пенсії, як дитині війни, за період з 9 липня 2007 року по теперішній час, та нараховувати і виплачувати її в подальшому.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1, пославшись на обставини викладені в позові, наведені вище, позовні вимоги повністю підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з»явився, суду надав заяву про розгляд справи у їх відсутність. В зв»язку з чим суд розглянув справу у відсутність представника відповідача на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивачка має статус дитини війни, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується пенсійним посвідченням №НОМЕР_1, виданим 5 жовтня 1994 року (а.с.4).
Згідно ст. 6 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», непрацездатні громадяни мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, пенсія або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога дітям війни, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік, однак вказані положення не скасовані та не були визнані Конституційним Судом України неконституційними, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо нарахування щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, було зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік.
Проте, рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», з урахуванням ст. 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України, є неконституційними.
Підпунктом 2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, норми ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 року щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни викладено в новій редакції, а саме: дітям війни, крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до ст.14 ч.4 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту Закону про Державний бюджет України) зміни, внесені підпунктом 2 п. 41 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України, є неконституційними.
Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат, згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Аналогічне положення викладене в статті 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».
Отже, нарахування та виплата у 2006-2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року.
Розмір мінімальної пенсії за віком, згідно ст.28 ч.1 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» (№1058-ІУ) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Законом, який визначає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, є Закон України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Відповідно до ст. 99 ч. 2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав і свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки позивачкою суду не надано належних доказів пропущення строку звернення до суду за захистом свого порушеного права з поважних причин, то суд дійшов до висновку, що строк звернення до суду за захистом позивачкою свого права слід обчислювати з 26 квітня 2010 року і з цієї дати, відповідно до вищезазначених положень, слід зобов»язати відповідача здійснити перерахунок позивачці її підвищення пенсії, як дитині війни.
Крім того, судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, а не обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин, в зв»язку з чим, в частині позовних вимог про зобов»язання в подальшому здійснювати нарахування і виплату надбавки в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, слід відмовити.
Відповідно до ст. 94 ч. 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, тому на користь позивачки слід стягнути 3 гривні 40 копійок судового збору (а.с.1).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6-10, 17, 104, 105, 121, 158-162 КАС України, ст.ст. 2, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці неправомірними.
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну 30 % соціальну допомогу, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 26 квітня 2010 року по 6 грудня 2010 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3 гривні 40 копійок.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя:
Справа №2-а-1097/2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна і резолютивна частини)
6 грудня 2010 року Замостянський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого – судді Чезганової А.М.,
при секретарі Конецул О.А.,
за участю позивачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання причин пропущення строку для звернення до суду поважними, поновлення пропущеного строку, визнання дій незаконними та зобов»язання суб»єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії, як дитині війни, та виплачувати її в подальшому,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці неправомірними.
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну 30 % соціальну допомогу, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 26 квітня 2010 року по 6 грудня 2010 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3 гривні 40 копійок.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя: