Справа 2-6297/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

 17  листопада 2010 р. Київський районний суд м. Сімферополя у складі:

головуючого – судді Діденка  Д.О.,

при секретарі – Габенко  М.В.,

за участю прокурора  Ігнатенко І.О., представника третьої особи  ОСОБА_1,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  прокурора м.Сімферополя в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ВАТ КБ «Надра», філії  ВАТ КБ «Надра» Кримського РУ відділення №9 про визнання договору недійсним, треті особи: ОСОБА_2, Служба у справах дітей Сімферопольської міської ради,

ВСТАНОВИВ:

 Прокурор м. Сімферополя в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 23.04.2008 р. матір'ю неповнолітнього, ОСОБА_3, з відповідачем укладено кредитний договір. У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено іпотечний договір , предметом якого є квартира АДРЕСА_3 На час укладання іпотечного договору у спірній квартирі був зареєстрований та проживав неповнолітній ОСОБА_2 Вважає, що іпотечний договір є недійсним, оскільки при його укладанні не було дозволу органу опіки та піклування на відчуження спірної квартири.

У судовому засіданні прокурор позов підтримав, просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Представник служби у справах дітей Сімферопольської міської ради та третя особа ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.

За таких обставин, суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступного.

 Судом встановлено, що 23 квітня 2008 р. між ВАТ КБ «Надра» в особі Кримського регіонального управління та ОСОБА_3 укладено кредитний договір на суму 73313 доларів США.

В якості забезпечення зобов'язанням за кредитним договором, 23 квітня 2008 р. між ОСОБА_3 та ВАТ КБ «Надра» укладено іпотечний договір, предметом якого є двокімнатна квартира № 11, що розташована за адресою: АДРЕСА_4

Згідно з договором купівлі-продажу від 17.08.2006р. вказана квартира належала на праві власності ОСОБА_3.

Згідно з довідкою у квартирі АДРЕСА_2 зареєстрований син власниці – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та інші члени сім'ї .  

Відповідно до ч. 6 ст. 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.  

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину стороною цих вимог є підставою його недійсності.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про охорону дитинства" батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.  

Згідно зі ст.12. ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» захист прав та інтересів дітей при вчиненні правочинів щодо жилих приміщень Держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.

     Згідно з ст. 18 ЗУ «Про охорону дитинства» діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Згідно з ч. 1 ст. 156 ЖК України та ч. 1 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, що проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом.

Таким чином, встановлено, що право користування квартирою, переданою в іпотеку, мав неповнолітній ОСОБА_2  

При укладенні іпотечного договору, яким передбачено можливе звернення стягнення на житло,  наведені вище вимоги закону не були дотримані, дозвіл органів опіки та піклування на такі дії отриманий не був. Порушення  вказаних вимог є підставою для визнання  правочину недійсним на підставі ч.1 ст.215 ЦК України.

     На підставі  ч.6 ст..203, ст..215 ЦК України, ст.. 156 ЖК України, ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», керуючись ст..ст. 10,11,60, 212-215,224-226 ЦПК України, суд-

 ВИРІШИВ:

      Позов задовольнити.

Визнати  іпотечний договір  від 23.04.2008 р., укладений між ОСОБА_3 та ВАТ КБ «Надра»  недійсним.

     Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Відповідачем заяву про перегляд рішення може бути подано до Київського районного суду м.Сімферополя протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: