Копія: Справа № 2а-101 / 10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2010 року м.Сторожинець
Сторожинецький районний суд
Чернівецької області в складі:
головуючого судді Яківчика І.В.
при секретарі Гулей М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сторожинець справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Начальника Сторожинецького відділення Державної автомобільної інспекції в Чернівецькій області Мельничука Андрія Ілліча про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача в якому зазначив, що 22 квітня 2010 року відповідачем відносно нього було винесено постанову, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.140 ч.2 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 510 гривень за порушення п.1.5 Правил дорожнього руху. Вважає цю постанову неправомірною та просить її скасувати.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, але своєю письмовою заявою, підтримуючи позовні вимоги, просив справу розглядати без його участі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Вивчивши докази якими позивач обґрунтовує свої вимоги, суд на підставі аналізу встановлених фактичних обставин справи і відповідних їм правовідносин, знаходить, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
При цьому суд, керується також положеннями ч.2 ст.71 КАС України, згідно яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні дослідженими судом доказами встановлено, що 22 квітня 2010 року відповідачем відносно позивача було винесено постанову, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.140 ч.2 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 510 гривень за порушення п.1.5 Правил дорожнього руху, а саме за самовільне встановлення рекламоносія без дозволу державної автомобільної інспекції.
Доказом наявності вини позивача, який покладений в основу постанови по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, був протокол про адміністративне правопорушення, який складений 22 квітня 2010 року серії СЕ №047817.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення.
Адміністративним правопорушенням, в контексті вимог ст.9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Виходячи з цього очевидним є те, що доказ вини позивача в порушенні правил дорожнього руху, який покладений в основу оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, не є належним доказом який містить інформацію щодо предмета доказування тобто інформацію про наявність в діях позивача адміністративного правопорушення, оскільки ні в протоколі, ні в постанові не вказано, який саме рекламоносій зовнішній, внутрішній, соціальний, де він розташований, яка інформація на ньому міститься, чим він створює небезпеку чи перешкоду для руху, загрожує життю або здоров’ю громадян, завдає матеріальних збитків.
Згідно п.1.5 Правил дорожнього руху дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов’язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Зважаючи на це суд знаходить, що у відповідача були відсутні докази для висновку щодо наявності у позивача події і складу адміністративного правопорушення, а відтак і для винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 99, 159, 160, 163, 171-2 КАС України, ст.ст. 9, 122 ч.1, 251, 283 КУпАП, п.п.12.4 Правил дорожнього руху України суд,-
постановив:
Адміністративнй позов ОСОБА_1 до Начальника Сторожинецького відділення Державної автомобільної інспекції в Чернівецькій області Мельничука Андрія Ілліча про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову Начальника Сторожинецького ВДАІ Мельничука Андрія Ілліча серії СЕ № 042315 від 22.04.2010 року про накладення на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 (п’ятсот десять) гривень, скасувати.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: (підпис)
Копія вірна: Голова Сторожинецького райсуду О.О.Казюк