№ 1-1248/10  

ВИРОК  

Іменем України  

  03 грудня 2010 року                            Голосіївський районний суд м. Києва  

в складі : головуючого судді  Дмитрук Н.Ю.  

при секретарі                            Мельниченко Т.С.,  

з участю прокурора                 Куца О.О.,  

адвоката                                    ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1   .,   українця, громадянина України, уродженця м. Києва, який має середню освіту, непрацюючого, неодруженого, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,  у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, –  

ВСТАНОВИВ:  

  Підсудний ОСОБА_2     28.04.2010 р., приблизно о 08:30 год., спільно з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, помітивши у ОСОБА_3 мобільний телефон «Нокіа» 6280, з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, вступив з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, в злочинну змову, запропонувавши останній заволодіти вказаним мобільним телефоном. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з особою, матеріали якої виділені в окреме провадження, під приводом нібито зателефонувати, попросив у ОСОБА_3 його мобільний телефон, на що останній погодився і передав ОСОБА_2 свій мобільний телефон «Нокіа» 6280. Особа,   відносно  якої  виділені  матеріали   в  окреме  провадження,   в  цей  час знаходилась поряд, підтримуючи злочинні дії ОСОБА_2 Після того ОСОБА_2, діючи в групі з особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, шляхом обману заволодів чужим майном, яке належить ОСОБА_3, а саме мобільним телефоном «Нокіа» 6280, вартістю 570 гривень, в якому знаходилась флеш карта пам'яті, об'ємом 512 Мб, вартістю 30 гривень, а також сім-карта оператору «Лайф», вартістю 15 гривень, на рахунку якої знаходилось 16 гривень, після чого, залишившись поза увагою ОСОБА_3, з місця вчинення злочину зник, а особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, діючи відповідно відведеної їй ролі, залишилась у вказаній квартирі з метою відволікти увагу ОСОБА_3 і тим самим сприяти вчиненню злочину.  

А всього ОСОБА_2, за попередньою змовою з особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, шляхом обману, заволоділи чужим майном, яке належить ОСОБА_3, на загальну суму 631 гривня, після чого залишили вищевказану квартиру, завдавши потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на вказану суму.  

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнав повністю, ствердивши суду вищезазначені обставини,  щиро розкаявся у вчиненому, просив суд не карати його суворо.  

За згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази потерпілого, свідків та інших доказів, що були зібрані в ході дізнання по справі, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші сторони, і які ніким не оспорювались   .  

Тому суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, і надійшов до висновку, про те, що його дії за ст. 190 ч. 2 КК України було кваліфіковано правильно, як заволодіння чужим майном шляхом обману - шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб.  

При обранні міри покарання підсудному суд враховує наступні обставини справи:  

-   -     ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину;  

-   -     особу винного, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, раніше не судимий, з лютого 2003 року перебуває на обліку у лікаря психіатра в ПНД №2.  

  Обставинами, що пом’якшують покарання винного згідно ст. 66 КК України, є його щире каяття у вчиненому та добровільне відшкодування завданого збитку.  

  Обставин, що обтяжують його покарання у відповідності зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.  

На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що  перевиховання та виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства, йому має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а саме - в межах санкції ст. 190 ч.2  КК України, у виді штрафу, передбаченого санкцією даної статті.  

  На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,-  

  ЗАСУДИВ:  

  ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч.2  КК України, та призначити йому покарання –  штраф в розмірі 50 ( п'ятдесяти ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 ( вісімсот п'ятдесят ) грн.  

  Міру запобіжного заходу засудженому  ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін -  підписку про невиїзд.  

  Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд  м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.  

  Суддя                                       Н.Ю.Дмитрук