№ 1-438/10  

ВИРОК  

Іменем України  

  02 грудня 2010 р.                                Голосіївський районний суд м. Києва  

в складі : головуючого -               судді Дмитрук Н.Ю.,  

при секретарі -               Мельниченко Т.С.,  

за участю прокурора -   Нечипоренка Ю.Л.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві  справу по обвинуваченню     ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва громадянина України, росіянина, освіта неповна середня, неодруженого, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий: 20.01.1998 року Мінським районним судом м. Києва за ст.206 ч.2, ст.141 ч.3, ст.229-6 ч.1, ст. 42 КК України до 7 років позбавлення волі; 20.03.2007 року Шевченківським районним судом м. Києва за ст. 190 ч.2 КК України до 1 року обмеження волі, 19.04.2007 року був звільнений по відбуттю покарання з Київського СІЗО №13,     14.06.2010 року Оболонським районним судом м. Києва, за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України до 2 (двох)  років позбавлення волі, у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, -  

  ВСТАНОВИВ:  

          Підсудний     ОСОБА_1 маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, та знову повторно вчинив умисний злочин при наступних обставинах: 14.03.2010 року приблизно о 09:00 годині, ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні ТЦ «Магелан» в магазині «Космо №27» по пр-ту Глушкова, 13-6 в м. Києві, маючи не зняту та непогашену в законному порядку судимість, шляхом вільного доступу, зі стелажу магазину, повторно таємно викрав чуже майно, а саме: иарфумовану воду «Уегзасе» ємкістю 50 мл., що належить ТОВ «Суматра-ЛТД», завдавши збитку на суму 975,00 гривень. Після чого, сховавши товар у кишеню та не оплативши за нього, вийшов через касу і попрямував з викраденим до виходу, але не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як був затриманий співробітниками охорони магазину.  

  Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю, підтвердивши суду вищезазначені обставини. Щиро розкаявся у вчиненому, просив суд не карати його суворо.  

За згодою учасників процесу, відповідно до ч. 3 ст. 299 КК України судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших доказів, що були зібрані в ході дізнання по справі, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші сторони, і які ніким не оспорювались.  

Тому суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, і надійшов до висновку, що  дії  підсудного ОСОБА_1 кваліфіковано вірно   ,   за ч.2  ст.15, ч.2 ст.185 КК України як закінчений  замах на таємне викрадення чужого майна вчинене повторно.  

При обранні міри покарання підсудному суд враховує наступні обставини справи:  

-   -     ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину: злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, віднесений кримінальним законом до категорії злочинів середньої тяжкості;  

-   -     особу винного, який за місцем проживання характеризується задовільно, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності,   на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.  

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом’якшують покарання підсудного, суд визнає його щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.  

  Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.  

  На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинення злочину, особу підсудного, суд вважає, що виправлення винного можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому     необхідно призначити йому покарання у виді позбавлення волі.  

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив злочини до постановлення попереднього вироку Оболонським  районним судом  м. Києва від 14.06.2010 року, яким його було визнано винним та засуджено за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України до 2 (двох)  років позбавлення волі, покарання призначити за правилами ч.4 ст. 70 КК України.  

  Відповідно до вимог ст. 72 КК України, враховуючи що покарання слід призначати за ч.4 ст. 70 КК України, зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення, починаючи з 30.03.2010 року.          

  Долю речового доказу необхідно вирішити відповідно до ст. 81 п.2 КПК України.  

  На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-  

  ЗАСУДИВ:  

    ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України і призначити йому  покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.  

На підставі ст. 70 ч.4 КК України, враховуючи що ОСОБА_1 вчинив злочин до постановлення попереднього вироку Оболонського районного суду м. Києва від 14.06.2010 року, яким його було визнано винним та засуджено за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України до 2 (двох)  років     позбавлення волі, - остаточне покарання за сукупністю злочинів, призначити у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки і 2 місяці.    

Строк відбування покарання ОСОБА_1 слід рахувати з моменту його затримання  - 30.03.2010 року, відповідно до вимог ст. 72 КК України.  

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити  на  тримання під вартою та утримувати його в Київському СІЗО ДДУВП України в м. Києві.  

Речові докази по справі:     картонну коробку із парфумованою водою «Versace» об'ємом 50 мл., яка визнана речовим доказом по кримінальній справі №51-3047, прилучена до матеріалів кримінальної справи та передана під відповідальне зберігання старшому продавцю магазину «Космо» ОСОБА_2  -   залишити власнику за належністю.  

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою, в цей самий строк з моменту отримання копії вироку.   

     Суддя