Справа № 2-4316/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
14 вересня 2010 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі
головуючого судді Лямзіної Н.Ю.,
при секретарі Верещагіній А.О
за участю представника третьої особи Лутченко К.К,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов‘язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу, -
В С Т А Н О В И В:
Зважаючи на складність у викладанні повного рішення, пов'язаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини, складання повного тексту рішення відкласти до 17 вересня 2010 року.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області щодо нарахування ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі, меншому, ніж встановлено ст.6 Законом України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 14.09.2010 року - неправомірними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням їй розміру як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 14.09.2010 року і здійснити відповідні виплати на користь позивача за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області на користь ОСОБА_2 45 грн. 50 коп. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н.Ю.Лямзіна
Справа № 2-4316/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2010 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі
головуючого судді Лямзіної Н.Ю.,
при секретарі Верещагіній А.О,
за участю представника третьої особи Лутченко К.К,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов‘язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області, про визнання бездіяльності неправомірною та зобов‘язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу з 09.07.2007 року.
Свої вимоги мотивує тим, що вона є дитиною війни та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй щомісячно повинна підвищуватися пенсія на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Всупереч того, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені частиною 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами, розмір пенсії щомісячно протиправно не підвищувався на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Позивач в судове засідання не з‘явився, просив розглянути справу у його відсутність.
Представник відповідача управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області в судове засідання не з‘явився, просив розглянути справу у його відсутність. Свої заперечення обґрунтовує тим, що відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Відповідач зазначив, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться з державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України. Крім того, частиною 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. З цього Відповідач робить висновок, що зазначений мінімальний розмір пенсії за віком для перерахунків чи підвищення пенсій не застосовується.
Представник третьої особи управління Державного казначейства України у Чернігівській області Лутченко К.К. проти задоволення позову заперечувала. В судовому засіданні представник третьої особи заявив, що позов задоволенню не підлягає.
Свої заперечення під час судового засідання обґрунтовує тим, що управління Державного казначейства України у Чернігівській області та відповідач діяли в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться з державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України. Звернула увагу на те що Законом № 2195 вказано, що така виплата проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України. Крім того, частиною 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. З цього представник третьої особи робить висновок, що зазначений мінімальний розмір пенсії за віком для перерахунків чи підвищення пенсій не застосовується.
Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року і є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
УПФУ в Чернігівському районі Чернігівської області не заперечує того факту, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Однак Законом України від 19.01.2006 року «Про внесення змін до ЗУ « Про державний бюджет на 2006 рік» пункт 17 статті 77 виключено та статтею 110 установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 – в 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом ВРУ з питань бюджету. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2006 року, але підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як визначив законодавець могло здійснюватись лише за певних умов. З огляду на те, що встановлені законодавцем умови підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни у 2006 році не настали, підстави для задоволення позовних вимог за 2006 рік відсутні. Крім того позивач просить відмовити в задоволенні позову, оскільки позивач пропустив трьохрічний строк звернення до суду, отож в задоволенні позовних вимог за період з 01.01.2006 року по 26.05.2007 року необхідно відмовити у зв‘язку зі спливом позовної давності, відповідно до ч. 4 статті 267 ЦК України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою реалізації конституційного права на соціальний захист громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Суд не бере до уваги положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячного підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як це передбачається статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, на думку суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону.
Пунктом 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107 текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції (набрала чинності з 01 січня 2008 року): «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Рішенням Конституційного Суду України «У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)» від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 положення пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З матеріалів справи вбачається, що УПФУ в Чернігівському районі Чернігівської області було виплачено позивачу підвищення до пенсії як дитині війни за період з 22 травня 2008 року по даний час у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка встановлю розмір підвищення з 22 травня – 48.10 грн., з 1 липня - 48,20 грн., з 01 жовтня – 49,80 грн.
Суд вважає, що невиплачена позивачу щомісячна державна соціальна допомога, як дитині війни підлягає перерахуванню та виплаті, враховуючи те, що право на отримання щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», не залежить від розміру доходів одержувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер, тому підлягають частковому задоволенню вимоги позивача щодо виплати недоплаченої пенсії як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22 травня 2008 року по 14.09.2010 року.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області щодо нарахування ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі, меншому, ніж встановлено ст.6 Законом України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 14.09.2010 року - неправомірними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням їй розміру як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 14.09.2010 року і здійснити відповідні виплати на користь позивача за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області на користь ОСОБА_2 45 грн. 50 коп. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: підпис
З оригіналом згідно.
Суддя Н.Ю. Лямзіна
Станом на 14.09.2010 року рішення суду не вступило в законну силу.
Суддя Н.Ю. Лямзіна
Секретар А.О.Верещагіна