Справа № 2- 4939/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2010 року Соснівський районний суд м.Черкаси в складі:
головуючого - судді Романенко В.А.
при секретарях – Макаренко І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Черкаське головне регіональне управління «Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання недійною додаткової угоди від 18 серпня 2008 року до договору про іпотечний кредит,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Черкаське головне регіональне управління «Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання недійною додаткової угоди від 18 серпня 2008 року до договору про іпотечний кредит, посилаючись на те, що 18 грудня 2007 року між сторонами був укладений договір про іпотечний кредит № CSIPGSІ0000004146. 18 серпня 2008 року договір про іпотечне кредитування від 18 грудня 2007 року був викладений в новій редакції, шляхом укладення додаткової угоди № CSIPGІ0000004146 . Позивач вважає що додаткова угода до Договору про іпотечне кредитування від 18 грудня 2007 року недійсне з тих підстав, що за умовами п. 1.1 договору про іпотечний кредит, Банк зобов’язався надати мені грошові кошти в сумі 65 650 грн., а він в свою чергу зобов’язався прийняти належним чином використати та повернути кредит у вказаній грошовій сумі, сплатити відсоток за користування кредитом в розмірі 15 % річних. Кредит за умовами п. 1.3. Договору надається на строк до 18.12.2037 р. на поліпшення якості окремої квартири розташованої за адресою АДРЕСА_1. Позивач сумлінно дотримувався умов Договору, здійснював погашення кредиту, що підтверджується платіжними квитанціями. 18 серпня 2008 року була складена додаткова угода якою був змінений договір та викладений в новій редакції: п. 8.1. Банк зобов’язався надати «Позичальникові кредитні кошти на строк з 18.08.2008 року по 18.08.2013 р. включно, у вигляді строкового кредиту, на споживчі потреби, у розмірі 14 203, 87 США, із сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, та винагородою за резервування ресурсів у розмірі 3% річних.» Станом на 18.08.2008 року залишок заборгованості по договору про іпотечний кредит складає 65 692 грн., що еквівалентно 14 203 дол. США, 87 центів США. Банк ввів його в оману поклав неіснуючі зобов’язання оскільки враховуючи факт належного виконання зобов’язань, залишок заборгованості не може складати 65 692, 90 коп. при цьому додатковою угодою його зобов’язання було збільшено. Збільшення суми відбулося виключно на підставі незаконних дій з боку Банку. Відповідач під час укладання додаткової угоди, навмисно ігноруючи нормативні вимоги ввів його в оману, в зв’язку з чим він помилився щодо обставин, які мають істотне значення. Ця помилка суттєво вплинула на його волевиявлення, оскільки в іншому разі він би не уклав додаткову угоду. Також п.2.2.7 додаткової угоди передбачено письмове узгодження з Банком договорів страхування у тому числі вибір Страхувальника. Тобто додаткова угода містить вимоги якими обмежують права позичальника щодо вибору контрагента та умови договору страхування. Також банк порушив Закон України «Про захист прав споживачів», умови додаткової угоди до кредитного договору є несправедливими, так як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача кредитних послуг.
Просив суд визнати недійсною додаткову угоду про іпотечний кредит № CSIPGІ0000004146 від 18 серпня 2008 року з моменту укладання угоди, зобов’язати відповідача провести перерахунок сплачених коштів за умовами додаткової угоди у відповідності до умов договору про іпотечний кредит від 18 грудня 2007 року та стягнути судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача надав доповнення до позовної заяви, в якій зазначає що 31 травня 2010 року Соснівським районним судом м. Черкаси, за заявою ПАТ «ПриватБанк» було видано судовий наказ, згідно якого з ОСОБА_1 стягується 12 564,07 грн. – заборгованість за кредитом, 885, 11 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 29,27 грн. –заборгованість по комісії за користування кредитом, 7,80 пеня за несвоєчасне виконання договору, 500 грн.- штраф (фіксована частина), 674, 31 – штраф (процентна складова) Всього 14 763 грн. 86 коп. До заяви про видачу судового наказу додано копію договору про іпотечний кредит від 18.12.2007 року. Банк навмисно приховав факт існування додаткової угоди від 18 серпня 2008 року. Ухвалою Соснівського районного суду від 17 червня 2010 року вищезгаданий судовий наказ було скасовано. 27 липня 2010 року Придніпровським районним судом м. Черкаси було порушено провадження по справі на підставі поданої Банком позовної заяви про стягнення з позивача 12 564, 07 дол. США- заборгованість за кредитом, 1004,29 дол. США – заборгованості по процентам за користування кредитом, 55,10 дол. США – заборгованість по комісії за користування кредитом, 08,07 дол. США – пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором, 31,56 дол. США – штраф (фіксована частина), 681,58 дол. США – штраф (процентна складова). Всього 14 344, 67 дол. США. Викладене свідчить про намагання Банку, шляхом подачі різних заяв спочатку до Соснівського районного суду м. Черкаси, з приховуванням фактичних обставин, а потім до Придніпровського районного суду м. Черкаси, маніпулюючи документами безпідставно отримати грошові кошти які Банку не належать. Уклавши оскаржувану угоду Банк отримав можливість вчиняти дії які в розумінні цивільного кодексу є зловживанням правом, що в свою чергу суперечить загальним засадам цивільного законодавства таким як справедливість, добросовісність та розмінність. Також п. 8.1. додаткової угоди суперечить вимогам ст.. 99 Конституції України у відповідності до якої грошовою одиницею України є гривня. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оман щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо одно сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Отже подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час є неможливими. Просить суд додаткову угоду до договору про іпотечний кредит № CSIPGІ0000004146 від 18 серпня 2008 року визнати недійсним з моменту укладання угоди.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Вказував, що відповідно п. 10.2 договору про іпотечний кредит, цей договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою сторін. За п. 10.3. всі зміни та доповнення до цього договору викладаються в письмовій формі та набувають чинності з моменту їх підписання уповноваженими на те представниками сторін. Додаткові угоди до цього договору, які можуть бути укладені в майбутньому є його невід’ємною частиною – п. 10.4. договору. Відповідно до вимог ч.1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст.. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самі формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом або не впливає із звичаї ділового обороту.
Отже, враховуючи досягненні умови договору та вимоги названих норм цивільного кодексу України. Сторони змінили умови договору про іпотечний кредит від 18 .12. 2007 року шляхом укладання додаткової угоди від 18.08.2008 року
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 18 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» був укладений договір про іпотечний кредит CSIPGІ0000004146. Відповідно до вказаного договору позивачу було надано кредит в сумі 65 650 грн. на поліпшення якості окремої квартири. розташованої за адресою: АДРЕСА_1, під 15 % річних, з терміном повернення не пізніше 18.12.2037 року. (п. 1.3 договору). В забезпечення виконання зобов’язання за договором, згідно розділу 3 позивач надав в іпотеку банку житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року N 168.
Згідно п. 10.2. договору про іпотечний кредит, цей договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою сторін. Згідно п. 10.3 всі зміни та доповнення до цього договору викладаються в письмовій формі та набувають чинності з моменту їх підписання уповноваженими на те представниками сторін. Додаткові угоди до цього договору, які можуть бути укладені в майбутньому, є його невід’ємною частиною – п. 10.4 договору.
Згідно ст.. 47, 53 Закону України «Про банки та банківську діяльність» комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях. Банкам забороняється встановлювати процентні ставки і комісійні винагороди на рівні нижче за собівартості послуг, що і склалося на даний час. Тому відповідно до умов договору між сторонами 18.12.2007 року була укладена додаткова угода до договору про іпотечний кредит № CSIPGІ0000004146 від 18 серпня 2008 року.
Згідно п. 8.1 договору позичальнику повідомлено та він згоден, що права вимоги за цим договором про іпотечний кредит можуть бути передані в заставу або відступленні Державній іпотечній установі або іншим особам в тому числі і «ПриватБанку».
Відповідно до п. 8.8 договору, у випадку якщо права кредитора за цим договором не будуть відступлені на користь будь-якої третьої особи, кредитор має право змінити розмір відсоткової ставки до розміру, звичайної процентної ставки, що встановлена у кредитора для таких видів кредитів. При цьому застосовується механізм, що вказані у наступному пункті.
Враховуючи те, що Державна іпотечна установа відмовилася від викупу названого іпотечного кредиту, всі права вимоги за договором перейшли/відступлені до «ПриватБанку», який для недопущення збитків за договором, змушений пред’явити вимоги до боржника. Кредиту, у формі збільшення відсотків.
18.08.2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся з заявою до «ПриватБанку» про конвертацію непогашеної суми 65 586,33 грн. в іноземну валюту долари США по курсу процесинга на дату підписання додаткової угоди до договору.
14.12.2007 року позивач в анкеті-заяві розписався про те, що він ознайомився і згоден з умовами кредитування. Своїм підписом підтвердив про надання йому повної інформації про умови кредитування, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. Згідно названих домовленостей між сторонами, 18 серпня 2008 року була укладена додаткова угода, за якою позичальнику кредиту здійснена конвертація кредитних коштів, а саме на залишок неповернутого кредиту в сумі 65 692 грн. 90 коп., викуплено та надано 14 203,87 доларів США під 1,17% у місяць з терміном повернення до 18.08. 2012 р.
Умови додаткової угоди позивачем були прийняті, про що свідчать перерахування коштів на валютний рахунок. Відповідач приймав суми оплат по договору. Курс 1 долара США до 1 грн. на той час був низький і складав 4,62 грн. На сьогоднішній день, коли курс долара США виріс, то дана обставина не є підставою для звернення з позовом до суду.
Крім договірних зобов’язань за договором про іпотечний кредит, право банку щодо збільшення відсоткових ставок в односторонньому порядку передбачено ст.. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від змін облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.
Згідно п. 3.5 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Правил надання банками України інформацію споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» від 10 травня 2007 року, банки мають право змінювати процентну ставку лише в разі настання події, незалежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Однією із таких подій можна вважати підвищення облікової ставки Національного банку України, а також нестабільність курсової політики. В зв’язку зі зміною кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, зміни курсу долара США до гривні більш ніж на 10% у порівняні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання кредитного договору, зміні облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитних банків України у відповідній валюті, з митою виконання зобов’язань перед своїми вкладниками.
Тому посилання представника позивача на неналежним чином оформлену додаткову угоду, суд вважає безпідставним в зв’язку з тим, що оспорювана додаткова угода укладена згідно умов договору № CSIPGІ0000004146 від 18.12.2007 року та повністю відповідає вимогам ст.. 654 ЦК України згідно якої зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Додаткова угода була укладена сторонами в такій самій формі як і договір про іпотечний кредит,- нотаріального посвідчення дані правочини не потребують. Потребують нотаріального посвідчення іпотечні договори, за яким надано банку в іпотеку нерухоме майно позивача на забезпечення зобов’язань за кредитним договором, однак зміни до цього договору сторони не підписували.
Підставами визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача згідно ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» є включення у договори з споживачем умови, які є несправедливим, тобто такі, що всупереч принципу добросовісності мають наслідком дисбаланс договірних прав та обов’язків між сторонами.
Права споживача в разі отримання ним продукції в кредит передбачені ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої кредитодавець зобов’язаний повідомити споживача про умови кредитування, орієнтовну сукупну вартість кредиту, варіанти повернення кредиту. Споживач не зобов’язаний сплачувати будь-які відсотки та інші вартісні елементи кредиту, які не були зазначені у договорі. Споживач має право протягом 14 днів відкликати свою згоду на укладення кредитного договору без пояснення причин, перебіг даного строку розпочинається з моменту вручення споживачеві примірника укладеного договору.
Тобто споживачеві лише пропонуються умови, а якщо він не погоджується, може знайти інші, кращі.
В судовому засіданні не знайшли підтвердження доводи представника позивача про те, що при укладанні додаткової угоди до договору про іпотечний кредит були порушені права позивача як споживача, а також умови укладених між сторонами правочинів які порушують права позивача чи є несправедливими.
За рішенням загальних зборів акціонерів від 30.04.2009р. тип Банку з закритого акціонерного товариства змінено на публічне акціонерне товариство, внаслідок цього було змінене найменування Банку без зміни коду ЄДРПОУ 14360570.
Тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому до задоволення не підлягають.
Позивач на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», при зверненні до суду звільнений від сплати судового збору у разі звернення до суду з позовом про захист своїх прав. Згідно до ч. 4 ст. 88 ЦПК України в разі залишення без задоволення позову особи, яка звільнена від оплати судових витрат, судові витрати компенсуються за рахунок держави.
Керуючись ст. ст.10, 11, 60,, 212-215, 218 ЦПК України, ст.3, 10, 11, 234, 533, 1054-1056 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про банки і банківську діяльність», суд,-
В И Р І Ш И В:
В позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Черкаське головне регіональне управління «Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання недійною додаткової угоди від 18 серпня 2008 року до договору про іпотечний кредит – відмовити
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий: