ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" листопада 2010 р. Справа № 2а-3558/10/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Бобров Ю.О., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Івано-Франківського транспортного прокурора в інтересах держави в особі – Міністерства транспорту і зв’язку України в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Івано-Франківський транспортний прокурор в інтересах держави в особі – Міністерства транспорту і зв’язку України в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України судом 14.10.2010 року винесена ухвала про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яка разом із копією позовної заяви з доданими до неї документами направлена відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову та отримана ним 20.10.2010 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 183-2 КАС України про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої невідкладно надсилається відповідачу разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Проте, заперечення або заяви про визнання позову від відповідача на адресу суду в строки, передбачені ст. 183-2 КАС України, не надходили.
Згідно із п. 3 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута в порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Суд, розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
31.08.2009 року працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області складено акт № 130521 про порушення вимог статті 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” під час надання громадянином ОСОБА_1 послуг з перевезення вантажу відповідно до накладної № 025078 у зв’язку з відсутністю у нього ліцензійної картки (а.с. 8).
ОСОБА_1, який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, у встановлений час 06.10.2009 року для участі в розгляді справи не прибув.
Постановою начальника Територіального управління Головавтоінспекції в Івано-Франківській області від 06.10.2009 року № 092505 за порушення норм статті 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” та відповідно до вимог абзацу 3 частини 1 статті 60 цього Закону до ОСОБА_1 застосована фінансова санкція у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. (а.с. 10).
Постанова направлена відповідачу листом № 09-3-20/4435 від 07.10.2009 року та отримана ним особисто 10.10.2009 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення з підписом ОСОБА_1 (а.с. 11).
Постанова в порядку передбаченому п. 32 Постанови № 1567 до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду відповідачем не була оскаржена (а.с. 13).
Відповідно до повідомлення територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 07.10.2010 року ОСОБА_1 не отримував ліцензію на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с. 12).
Згідно ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі –Закону) автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Статтею 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у статті 60 Закону, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України. Відповідно до п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” (далі –Постанова № 1567) під час здійснення перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Статтею 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Відповідно п. 3 Постанови № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та Севастополі. Відповідно до п. 21, 27 Постанови № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю, шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявленні порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою до виконання. У відповідності до п. 28 Постанови № 1567 фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
Відповідачем у передбачений законом термін сума застосованих до нього фінансових санкцій в розмірі 1700,00 грн. добровільно не сплачена, а тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно було винесено постанову від 06.10.2009 року № 092505 про застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 1700,00 грн., тому позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст. 2, ст.ст. 8-14, ст. 86, ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1) в доход бюджету фінансові санкції по постанові від 06.10.2009 року № 092505 в сумі 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.
Відповідно до ч.9 ст.183-2 постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її складення.
Відповідно до ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис) Бобров Ю.О.
Постанова складена 08.11.2010 року о 11:00 год.