ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" листопада 2010 р. Справа № 2a-3501/10/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Бобров Ю.О., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області звернулася з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн.
11.10.2010 року відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України судом винесена ухвала про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яка разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами направлена відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 183-2 КАС України про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої невідкладно надсилається відповідачу разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Ухвала про відкриття скороченого провадження з доданими до неї документами направлена відповідачу, проте, 21.10.2010 року повернулася на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Тому, він вважається повідомленим щодо відкриття провадження у даній справі.
Заперечення проти позову або заява про визнання позову від нього на адресу суду в строки, передбачені ст. 183-2 КАС України, не надійшли.
Згідно із п. 3 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута в порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Суд, розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі –Закону) автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно ст. 39 Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Вказаною статтею Закону передбачені документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, а саме:
для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України;
Крім того, відповідно до листа-роз’яснення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 05.04.2007 року у випадку, якщо свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу належить одній особі, довіреність на право розпоряджатись оформлена на іншу, а передоручення –на третю, та під час перевірки в транспортному засобі доказів про трудові відносини між власником та орендарем транспортного засобу (договір про трудові відносини, дорожній лист, інші документи) не встановлено, то фінансові санкції накладаються на особу, яка фактично на момент перевірки надає послуги з перевезення автомобільним транспортом з порушенням чинного законодавства.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Статтею 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Відповідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” (далі –Постанова № 1567) органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м. Севастополі. Відповідно до п. 21, 27 вказаної Постанови № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявленні порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою до виконання. У відповідності до п. 28 Постанови № 1567 фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
З матеріалів справи вбачається, що 04.03.2010 року працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області складено акт № 177936 про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час надання громадянином ОСОБА_1 послуг з перевезення пасажирів за маршрутом «Коломия –Шешори»у зв’язку з відсутністю у нього ліцензійної картки, схеми маршруту та розкладу руху.
08.04.2010 року, враховуючи допущені порушення, начальником територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 винесена постанова № 094556 за порушення норм статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” від 23 лютого 2006 року та відповідно до вимог абзацу 3 частини 1 статті 60 цього Закону застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. (а.с. 9). Дана постанова була направлена відповідачу листом від 09.04.2010 року № 09-3-20/1320, проте повернулась на адресу позивача з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання»(а.с. 10).
Постанова № 094556 від 08.04.2010 року про застосування фінансових санкцій в порядку передбаченому п. 32 “Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після їх винесення чи до суду не оскаржувалась.
За допущені порушення законодавства про автомобільний транспорт до ОСОБА_1 застосована фінансова санкція на загальну суму 1700,00 грн. Проте, відповідачем у передбачений законом термін добровільно не сплачена, а тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно винесена постанова № 094556 від 08.04.2010 року щодо застосування до відповідача фінансових санкцій на загальну суму 1700,00 грн., тому позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 86, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (іден. код НОМЕР_1) в доход бюджету фінансову санкцію по постанові № 094556 від 08.04.2010 року на загальну суму 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.
Відповідно до ч. 9 ст. 183-2 постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її складення.
Відповідно до ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис) Бобров Ю.О.
Постанова складена 01.11.2010 року о 10:00 год.