рава № 22ц-6510/2010 Головуючий у 1-й інстанції – Непочатих В.О.
Категорія – цивільна Доповідач – Шемець Н.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2010 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого-судді: Позігуна М.І.,
суддів: Шемець Н.В., Мамонової О.Є.,
при секретарі: Кравченко В.В.,
за участю: представника позивача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Козелецького районного суду від 26 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення коштів,-
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати заочне рішення Козелецького районного суду від 26 жовтня 2010 року, яким в задоволенні його позову відмовлено, та ухвалити нове рішення про стягнення з ОСОБА_7 коштів в сумі 48000 грн.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції неналежним чином з”ясовані обставини справи та неналежно досліджені матеріали справи, рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального права.
Апелянт зазначає, що в позовній заяві ним було допущено технічну помилку і дійсно він просив стягнути з відповідача 148 000 грн., але в суду не викликало жодних сумнівів та питань щодо суми зазначеної в розписці та суми заявлених вимог.
Посилання суду на ст.570 ЦК України, на думку апелянта, є помилковим, оскільки в судовому засіданні не йшла мова ні про завдаток, ні про авансовий платіж. Сума, внесена позивачем це є виконання зобов”язання сплатити грошову суму за нерухоме майно згідно усного договору.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
В обґрунтування заявлених вимог про стягнення з ОСОБА_7 148 тис.грн. позивач посилався на розписку відповідача від 05 травня 2010 року в якій зазначено, що вона „отримала від ОСОБА_6 гроші в сумі 148000 грн., в валютному відношенні 6 тис.дол.США” (а.с.44).
Згідно доводів позивача-апелянта, ця розписка є доказом усної домовленості сторін щодо купівлі-продажу належного на праві власності ОСОБА_7 частини домоволодіння в м.Остер Козелецького району за 6 тис. дол. США (48 тис.грн), проте відповідачка не виконала свої зобо”язання.
В правовому плані вимоги позивача обгрунтовані нормами ЦК України, що регулюють зобов”язальні правовідносини.
Апеляційний суд враховує таке.
Згідно ч.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд; та має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання - ч.1 ст.15 ЦК України.
Також ч.1 ст. 14 ЦК України визначено, що цивільні обов”язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона(боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку - ч.1 ст.509 ЦК України.
Ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зміст розписки ОСОБА_7 не свідчить про те, що відповідач взяла на себе виконання певного зобов”язання на користь позивача, а вбачається лише факт отримання певної суми грошових коштів.
Доводи апелянта, що ці кошти сплачені ним за усним договором купівлі-продажу нерухомого майна за відсутності доказів укладення такого договору, не можуть бути взяті апеляційним судом до уваги.
Крім того, строки виконання зобов”язання регламентовані положеннями ст.530 ЦК України.
В розписці ОСОБА_7 строки виконання зобов”язання не зазначені, доказів про пред”явлення кредитором вимоги боржнику щодо виконання зобов”язання матеріали справи не містять.
Тому заявлена в судовому порядку вимога ОСОБА_6 є передчасною.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування, тому оскаржуване рішення суду, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Заочне рішення Козелецького районного суду від 26 жовтня 2010 року- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: