Справа № 22ц-6531/2010 Головуючий у першій інстанції Білокур В.І.
Категорія – цивільна Доповідач –Шемець Н.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 грудня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: Позігуна М.І.,
суддів: Шемець Н.В., Мамонової О.Є.,
при секретарі: Кравченко В.В.,
з участю: представника ОСОБА_6 -ОСОБА_7, заступника начальника ВДВС Прилуцького міськрайонного управління юстиції- Власенко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 листопада 2010 року та додаткову ухвалу від 08 листопада 2010 року у справі за скаргою ОСОБА_6 на постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Власенко І.В. про накладення штрафу, -
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі відділ державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції в Чернігівській області просить скасувати ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 листопада та ухвалу цього ж суду від 08 листопада 2010 року і винести нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Оскаржуваною ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 листопада 2010 року скарга ОСОБА_6 задоволена, визнано неправомірними дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції в Чернігівській області Власенко І.В. при накладенні штрафу під час виконання судового рішення, та скасована постанова від 20 жовтня 2010 року про накладення на боржника ОСОБА_6 штрафу у розмірі 51 грн.
Додатковим судовим рішенням від 08 листопада 2010 року стягнуто з ВДВС на користь ОСОБА_6 3 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору, 362 грн. 80 коп. витрат з надання правової допомоги адвокатом, а всього 366 грн. 20 коп.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду в строк для добровільного виконання боржником не виконано, що підтверджується заявою стягувача ОСОБА_9 від 07 жовтня 2010 року про виконання рішення в примусовому порядку, а також зверненням ОСОБА_9 до Прилуцького міжрайонної прокуратури, а тому, як зазначає апелянт, постанова про накладення штрафу була винесена відповідно до положень ст. 76 Закону України „Про виконавче провадження”.
Крім того, апелянт вказує, що при направленні копії постанови про накладення штрафу був встановлений новий строк виконання рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскаржувані ухвали залишенню без змін, виходячи з наступного.
По справі встановлено, що 19 вересня 2010 року заступником начальника ВДВС Прилуцького міськрайонного управління юстиції Власенко І.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 2-358, виданого Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 між її співвласниками відповідно до часток, які належать ОСОБА_9 – ѕ частини, та ОСОБА_6 – ј частини, при цьому виділено в користування ОСОБА_9, згідно схеми-плану розташування кімнат в квартирі, приміщення під № 4 площею 8,4 кв.м, приміщення №8 – площею 17,1 кв.м з балконом вбудованої шафи під літерою „Б” площею 0,7 кв.м, відповідно ОСОБА_6 виділено приміщення № 7 площею 10,9 кв.м з лоджією; кухонне приміщення, коридор, туалет та ванна кімната залишено в загальному користуванні.
Даною постановою державним виконавцем було встановлено строк для добровільного виконання виконавчого документу - семиденний строк з дня отримання постанови.
Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення копія постанови була отримана ОСОБА_6 27 вересня 2010 року.
20 жовтня 2010 року державним виконавцем винесено оскаржувану постанову.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з передчасного винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови, та як такої, що не відповідає вимогам ст.87 Закону України „Про виконавче провадження”.
В исновок суду першої інстанції ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону, що регламентує спірні правовідносини.
Ч.1 ст.11 Закону України „Про виконавче провадження” встановлено, що боржником може бути фізична або юридична особа, яка зобов”язана за рішенням вчинити певні дії(передати майно, виконати певні обов”язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.
Згідно ч.ч.1,2 ст.76 Закону України „Про виконавче провадження” після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов”язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до ст. 24 цього Закону визначає йому строк для добровільного виконання рішення.
У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством і призначає новий строк виконання.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 87 цього Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції в Чернігівській області Власенко І.В. від 20 жовтня 2010 року винесена постанова про накладення штрафу на ОСОБА_6 за невиконання без поважних причин рішення суду.
Апеляційний суд враховує, що згідно вищезазначених норм закону державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян у випадках, передбачених законом, одним із яких є невиконання боржником рішення, що зобов”язує останнього виконати певні дії.
Факт невиконання рішення, що зобов”язує боржника виконати певні дії, має бути належним чином засвідчений.
Оскільки рішенням суду про визначення порядку користування житловим приміщенням на боржника не покладені зобов”язання по виконанню конкретних дій і про це не зазначено у виконавчому листі, державний виконавець не вправі виходити за межі ухваленого судового рішення і покладати на ОСОБА_6 обов”язок, не визначений судом.
Крім того, заява стягувача про примусове виконання рішення та звернення до прокуратури з питання вчинення перешкод ОСОБА_6 у користуванні квартирою, не є визначеними законодавчо підставами для притягнення боржника до відповідальності за невиконання рішення суду.
Щодо витрат на правову допомогу ОСОБА_6 за апеляційний розгляд справи, апеляційний суд враховує наступне.
Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції.
У даній справі судове рішення залишено без змін, в тому числі, і щодо витрат на правову допомогу.
Відповідно до вимог ч.5 ст.88 ЦПК України, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
П.4 ч.1 ст. 315 ЦПК України визначено, що в резолютивній частині ухвали суду апеляційної інстанції зазначається розподіл судових витрат.
Оскільки оскаржуване судове рішення залишено без змін, відсутні правові підстави для стягнення витрат за правову допомогу в сумі 1000 грн.
Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги та межі апеляційного оскарження, апеляційний суд не знаходить правових підстав для скасування судових рішень, постановлених з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312ч.1 п.1, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції – відхилити.
Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 листопада 2010 року та додаткову ухвалу від 08 листопада 2010 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: