Справа № 2-а-2937/10  

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІГОВА  

  П О С Т А Н О В А  

І  М  Е  Н  Е  М          У  К  Р  А  Ї  Н  И  

  29 листопада 2010 року            

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:  

головуючого судді   Требух Н.В.  

при секретарі   Рудик Є.В.  

за участю представника позивача,  відповідача  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу за  позовом   Чернігівського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції  Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -  

  в  с  т  а  н  о  в  и  в :  

  20.09.2010 року до суду звернувся позивач з адміністративним позовом до відповідача  про стягнення незаконної отриманої допомоги по  безробіттю в розмірі 5677,56 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач з 15.04.2010 року по 25.08.2010 року перебував на обліку  в Чернігівському міському центрі зайнятості та отримував  соціальні послуги  та забезпечення відповідно до ст..7 Закону України  «Про загальнообов’язкове  державне соціальне страхування на випадок безробіття». Однак, відповідач в той же час був зареєстрований як  суб’єкт підприємницької діяльності.  

У судовому засіданні  представник позивача підтримав позовні вимоги і  наполягав на їх задоволенні.  

Відповідач позов не визнав.  

Як встановлено в ході судового засідання  та вбачається з матеріалів справи  відповідач з 15. 04.2010 року по 25.08.2010 року перебував на обліку  в Чернігівському міському центрі зайнятості та отримував  соціальні послуги  та забезпечення відповідно до ст..7 Закону України  «Про загальнообов’язкове  державне соціальне страхування на випадок безробіття». За результатами розслідування страхових випадків  та обґрунтованості  виплати матеріального забезпечення  безробітним, що підтверджується актом  110 від 23.09.2010 року, встановлено, що на момент надання  статусу безробітного та в період перебування на обліку в Чернігівському міському центрі зайнятості  відповідач був зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності.  

  Згідно п.б ст..1 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення  належать громадяни, які самостійно  забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.  

  Таким чином,  відповідач не мав права бути визнаний безробітним та отримувати допомогу по безробіттю. При подачі заяви  про надання статусу безробітного, відповідач не зазначив, що займається підприємницькою діяльністю.  

  Як вбачається з  довідки з ЄДРПОУ  ОСОБА_1 з 21.11.2006 року зареєстрований як  фізична особа – підприємець. Станом на день розгляду справи з реєстраційного обліку як фізична особа-підприємець не знятий.  

  Згідно ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»  сума виплаченого забезпечення та вартість наданих послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.  

За таких підстав сума в розмірі 5677 грн. 56 коп.  підлягає стягненню з відповідачки в примусовому порядку.                                                                                                                                              

Керуючись статтями 2, 3, 94,  158 - 163 КАС України, суд  

  п о с т а н о в и в :  

Позов задовольнити.  

Стягнути з ОСОБА_1 на користь  Чернігівського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції  Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття 5677 ( п’ять тисяч шістсот сімдесят сім) грн.. 56 (п’ятдесят шість) коп.. незаконно отриманої допомоги по безробіттю.  

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови.  

  С у д д я