ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "23" листопада 2010 р.                                                           Справа № 11/35-10

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача: Романчишин П.П. (довіреність №4 від 11.02.2009р.),

від відповідача: Колісниченко І.С. - директор,

від третіх осіб:

- Новоселівської сільської ради: не з'явився,

- Степашківської сільської ради: не з'явився,

від прокуратури: Сич Ю.М. (посвідчення 52),

в порядку ст.30 ГПК України в судовому засіданні брав участь головний фахівець Головного державного управління охорони використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області: Гуменчук Н.І. (посвідчення №25)

розглянувши апеляційну скаргу Районного комунального підприємства                           "Гайсинське риборозвідне господарство"   

на рішення господарського суду Вінницької області

від "18" травня 2010 р. по, у справі № 11/35-10 (суддя Матвійчук В.В.)

за позовом Вінницького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, м. Вінниця      

до Районного комунального підприємства "Гайсинське риборозвідне господарство",                              м. Гайсин Вінницької області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

- Новоселівської сільської ради, с. Новоселівка Немирівського району Вінницької області,

- Степашківської сільської ради, с. Степашки Гайсинського району Вінницької області  

про стягнення 19 094, 58 грн. збитків, -

ВСТАНОВИВ:

10.02.2010р. (згідно відмітки вхідної кореспонденції суду) Вінницький міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Районного комунального підприємства "Гайсинське риборозвідне господарство" про стягнення з останнього збитків в сумі 19094,58 грн., в тому числі 13837,28 грн. збитків в бюджет Новоселівської сільської ради; 5257,30 грн. збитків в бюджет Степашівської сільської ради. Прокурор, як на підставу своїх вимог посилається на те, що сума шкоди в розмірі 13837,28 грн. заподіяна ОСОБА_1. внаслідок незаконного вилову риби в межах території Новоселівської сільської ради та сума шкоди в розмірі 5257,30 грн. заподіяна ОСОБА_2. в межах території Степашівської сільської ради.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 18 травня 2010 року у справі №11/35-10 позов задоволено:

- стягнуто з  районного комунального підприємства "Гайсинське риборозвідне господарство" на рахунок: бюджет Новоселівської сільської ради Немирівського району 13 837 грн. 28 коп. збитків за порушення природоохоронного законодавства;

- стягнуто з районного комунального підприємства "Гайсинське риборозвідне господарство" на рахунок: бюджет Степашківської сільської ради Гайсинського району                              5 257 грн. 30 коп. збитків за порушення природоохоронного законодавства;

- стягнуто з районного комунального підприємства "Гайсинське риборозвідне господарство" до Державного бюджету України 190 грн. 95 коп. державного мита та                        236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вважаючи, що рішення місцевим господарським судом прийнято з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, відповідач - Районне комунальне підприємство "Гайсинське риборозвідне господарство" звернулось до суду з апеляційною скаргою №25 від 31.05.2010р. в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області про стягнення 19094,54 грн. збитків та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач- Районне комунальне підприємство "Гайсинське риборозвідне господарство"  зазначає, що:

-судом першої інстанції при розгляді справи не було враховано те, що не мають істотного значення невідповідність номерів бірок на сітках номерам зазначеним в талонах рибалок та відсутність у одного рибалки посвідчення та журналу обліку, оскільки риба виловлена в межах завдань, лімітів і здана на рибоприймальний пункт, що не є порушенням ст.26 Закону України "Про тваринний світ" відповідно до якої підприємства, яким надано в користування рибогосподарські водні об'єкти для ведення промислового рибальства зобов'язані дотримуватись вимог передбачених ст.34 цього Закону, а також здійснювати інші заходи, що забезпечують поліпшення екологічного стану водних об'єктів і умов відтворення рибних запасів та утримувати в належному санітарному стані прибережні захисні смуги в місцях здійснення промислового рибальства;

- в порушення приписів ст.9 ЦК України, суд стягнув в порядку ст.1172 ЦК України з підприємства завдані його працівниками збитки не зважаючи на те, що відшкодування шкоди в сфері господарювання регулюється главою 25 ГК України, а заподіяна скоєнням адміністративного правопорушення шкода відшкодовується винною особою в порядку ст.40 КУпАП. Крім того, рибалки сплатили штаф за особисто вчинені адміністративні правопорушення;

-відсутні підстави і повноваження на представлення прокурором в суді інтересів держави в порядку ст.29 ГПК України та ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру". Крім того, позов пред'явлено в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, а задоволено на користь Новоселівської і Степанівської сільської ради.

Відповідач в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду Вінницької області від 18.05.2010р. обґрунтованим та законним, просить залишити судове рішення без змін, а вимоги апеляційної скарги - без задоволення, вказавши на те, що в результаті проведеної перевірки щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем встановлено, що останній проводив промисел без відповідних документів, які в розумінні ст.26 Закону України "Про тваринний світ" та п.9.13.1 Правил промислового рибальства є порушенням в результаті чого від протиправних дій відповідача державі нанесено збитки.

Прокурор відділу прокуратури Житомирської області в засіданні суду заперечив проти доводів, які зазначені в апеляційній скарзі, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Фахівець Головного державного управління охорони використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у письмовому поясненні та виступаючи в судовому засіданні зазначила, що розрахунок збитків проведено відповідно до "Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів", затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 12 липня 2004 року за № 248/273, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.11.2004 року за № 1446/16045.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -  Новоселівська сільська рада та Степашківська сільська рада письмових відзивів на апеляційну скаргу не подали, на виклик в судове засідання не з'явились, про причини нез'явлення суд апеляційної інстанції не повідомили.

Враховуючи, що треті особи були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції Житомирським апеляційним господарським судом від 06.10.2010р., і що не позбавляло останніх скористатись наданими їм статтею 22 ГПК України правами на участь у судовому засіданні їх представників, дачі відповідних пояснень, тощо, беручи до уваги положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції судова колегія визнала можливим розглядати апеляційну скаргу за відсутності третіх осіб за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Зі змісту наведеної вище норми ЦК України вбачається, що завдання шкоди є підставою для здійснення цивільно-правового захисту, спрямованого на усунення порушеного права чи інтересу та покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

Пунктом 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини. Відповідно до п. 2 ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен довести сам завдавач шкоди.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ч. 1 ст. 1172 ЦК України).

Відповідно до п. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зі змісту наведених вище норм ЦК України вбачається, що важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв’язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони. Якщо ж особа, яка вважає, що її права порушені, доведе, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, –наслідком такої протиправної дії, то у цьому разі є всі підстави стверджувати про наявність факту порушення прав і охоронюваних законом інтересів. Тобто позовні вимоги про захист порушеного права мають бути задоволеними.

Прокурор заявляє позов в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про стягнення збитків внаслідок порушення РКП "Гайсинське риборозвідне господарство" природоохоронного законодавства.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про тваринний світ» та Положення про державну екологічну інспекцію у Вінницькій області, затверджене наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 19.02.2007р. №55, остання наділена повноваженнями по здійсненню державного регулювання і контролю у сфері охорони, навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім з радіоактивними відходами) небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на території Вінницької області, державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, додержанням умов виданих дозволів, лімітів на спеціальне використання природних ресурсів і інше (а.с.27-30).

Районне комунальне підприємство "Гайсинське риборозвідне господарство" здійснює господарську діяльність на території Ладижинського водосховища на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації розробленого Нацональним аграрним університетом 08.09.2008р. (а.с.38-42), погоджений Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області та Головним Державним управлінням охорони відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області і затверджений Держкомрибгоспом України.

Як вбачається з матеріалів справи, Районне комунальне підприємство "Гайсинське риборозвідне господарство" здійснює промисловий вилов риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм згідно ліцензії Серія АВ № 430357 від 18.08.2008 року (а.с. 37).

Перевіркою Державної екологічної інспекції у Вінницькій області дотримання Районним комунальним підприємством "Гайсинське риборозвідне господарство" вимог природоохоронного законодавства встановлено, що рибалками районного комунального підприємства «Гайсинське роборозвідне господарство»,  а саме, Косарським М.А., Шестопал А.П., ОСОБА_1., Котик М.Ф., ОСОБА_2.   проводився промисел без  посвідчення рибалки  та журналу обліку вилучення водних живих, крім того, виявлено що в результаті незаконного промислового вилову водних живих ресурсів рибалками ОСОБА_1., ОСОБА_2. виловлено: плітка - 253 шт., карась - 182 шт., товстолоб —5 шт., чим порушено п.9.13.1, п. 9.13.3. Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №33 від 18.03.1999 року, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25.05.1999 р. за № 326/3619.

Правила промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України (надалі - Правила), визначають порядок здійснення та регулювання промислового рибальства (крім любительського та спортивного рибальства в рибогосподарських водних об'єктах загального користування), який є обов’язковим для підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності), громадян України та осіб без громадянства (надалі - користувачі), які здійснюють промислове рибальство, а також для уповноважених органів, які забезпечують охорону, відтворення та збереження середовища існування водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об’єктах України.

Пунктами 9.13.1, 9.13.3 Правил встановлено, що користувачам водних живих ресурсів забороняється:

- здійснення промислу виробничими підрозділами користувача (ланки, дільниці, бригади тощо) на суднах, що не призначені для здійснення промислу, та (або) без наявності в рибалок, відповідальних за вилучення, промислових квитків, талонів, журналів обліку вилучених водних живих ресурсів (промислових журналів), а в інших рибалок, які здійснюють вилучення водних живих ресурсів у зазначених підрозділах користувача, посвідчень рибалок;

-вести неточно облік та подавати неточні звітні облікові дані про райони та об’єкти промислу, обсяги вилучення водних живих ресурсів.

Пунктом 20 Правил передбачено, що порядок притягнення порушників цих Правил до адміністративної та кримінальної відповідальності, а також відшкодування збитків, завданих рибному господарству, визначається чинним законодавством України.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 27.11.2009р. (а.с. 6).

Крім акту, за фактом порушення природоохоронного законодавства 27.11.2009р. було складено протоколи про адміністративне правопорушення № 008954 від 24.11.2009р. на рибалку ОСОБА_2., та  № 009440 від 25.11.2009р. на рибалку ОСОБА_1. (а.с.11-12) та винесено постанови  про накладення на них адміністративного стягнення.

Вказані документи є дійсними та не були скасовані у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.63 Закону України “Про тваринний світ” та ст. 68 “Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними  внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно до п. 1.3. Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за № 248/273 від 12.07.2004 року, підставою та основними вихідними даними для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству порушенням правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, можуть бути акти, рапорти, повідомлення, службові записки, фотографії та інші документи, складені посадовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства та посадовими особами їх територіальних органів, посадовими особами підприємств, установ та організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу, та громадськими інспекторами у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, та особами, що безпосередньо спостерігали ті або інші вияви спричинення збитків, прямі підрахунки і виміри, результати контрольних ловів, а також офіційні відомості науково-дослідних установ та організацій про стан сировинних запасів даного об'єкта промислу та інші аспекти спричинення збитків.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що факт заподіяння шкоди рибному господарству підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 27.11.2009 року, який підписаний старшим державним інспектором Осадчук І.С. та державним інспектором Ніколаєвим І.В. й цей акт має припис про усунення порушень природоохоронного законодавства підписаний директором РКП "Гайсинське риборозвідне господарство"  Данилюком М.М. без заперечень до виконання.

Згідно п. 1.2. Методики, методика призначена для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству України юридичними та фізичними особами (підприємцями), у тому числі іноземними, унаслідок незаконного (з порушенням правил рибальства і охорони водних живих ресурсів) добування або знищення запасів водних живих ресурсів у територіальних та внутрішніх водах, на континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні України.

Відповідно до п. 1.4. Методики розрахунку збитків, збитки відшкодовуються у разі загибелі риби (на всіх стадіях розвитку), інших водних живих ресурсів, а також їх незаконного вилучення з водних об'єктів, зменшення запасів риби, інших водних живих ресурсів при погіршенні умов їх існування і відтворення.

На підставі викладених приписів чинного законодавства місцевий господарський суд у цій справі дійшов правильного висновку про правомірність застосування позивачем Методики для розрахунку шкоди, заподіяної незаконним виловом риби та згідно з ч. 2 ст. 1172 ЦК України обов’язок з відшкодування збитків в розмірі 19094,58 грн.  покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, судова  колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними по справі доказами і підлягає задоволенню.

Доводи ж апеляційної скарги за наведеного вище не є такими, що можуть бути підставою для скасування судового рішення. Доводи скаржника про стягнення збитків на користь третіх осіб -Новоселівської і Степанівської сільської ради є безпідставними, оскільки шкода зараховується до відповідних бюджетних фондів, а не на рахунки останніх, що підтверджується наступним.

Відповідно до п.”б” ч.2 ст. 47 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Статтею 47 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” встановлено, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2010р. є надходження до бюджету розвитку місцевих бюджетів, які включають: 70 відсотків грошових   стягнень   за   шкоду,   заподіяну   порушенням   законодавства   про   охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно із статтею 46 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”.

Згідно Додатку №1 до Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” за кодом 24062100 визначено „Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства    про    охорону    навколишнього    природного    середовища    внаслідок господарської та іншої діяльності”.

Тому суд першої інстанції законно і обґрунтовано стягнув з Районного комунального підприємства "Гайсинське риборозвідне господарство" за порушення природоохоронного законодавства  в бюджет Новоселівської сільської ради Немирівського району 13 837,28 грн. збитків та в бюджет Степашківської сільської ради Гайсинського району  5 257,30 грн. збитків.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду є обгрунтованим, законним та визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим не вбачає підстав для скасування або зміни рішення, тому залишає рішення без змін, а апеляційну скаргу- без задоволення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105  Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                      ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення господарського суду Вінницької області від 18 травня 2010 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Районного комунального підприємства "Гайсинське риборозвідне господарство" - без задоволення.

2. Справу №11/35-10 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

відрукувати: 8 примірників

1 - до справи;

2 - позивачу;

3 - відповідачу (рекоменд.);

4,5 - третім особам (рекоменд.);

6 - Вінницькому міжрайонному прокурору;

7 - прокуратурі Житомирської області

8-наряд