№ 2-3461
2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2010 р. Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Боровкова Д.О.
при секретарі Патер М.С.
за участю адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватний нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Лілії Володимирівни (треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, орган опіки і піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, Обласне комунальне підприємство Львівської Обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", Управління природоохоронних ресурсів та земельних відносин Львівської міської ради) про зобов"язання приватного нотаріуса посвідчити договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки,
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить (з уточненими позовними вимогами) зобов"язати відповідача посвідчити основний договір купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1, що в місті Львові номер запису 7220 в книзі 39 (до складу будинковолодіння входить будинок із чотирьох кімнат житловою площею 63,1 кв.м. та кухні, а також бетонний гараж-Б, цегляний сарай-В , цегляна вбиральня-Г; огорожа, ворота, хвіртка №№1-4 та земельної ділянки 0,0472 га (кадастровий номер 4610136300:06:020:005), між нею та ОСОБА_4. Свої вимоги мотивує тим, що у будинку АДРЕСА_1, що в м. Львові прописані вона, її дочка ОСОБА_8, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 Зазначений будинок та земельну ділянку її мати - ОСОБА_4 набула на підставі договору дарування від 10.10.2001 року. 17.07.2010 року між нею і ОСОБА_4 укладено попередній договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянки за адресою м. Львів, АДРЕСА_1. Одною із вимог, що ставилось нотаріусом, для укладення основного договору купівлі-продажу необхідно отримати згоду органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, тому що за цією адресою прописана неповнолітня особа ОСОБА_7. 12.07.2010 року ОСОБА_4 звернулась із заявою до Залізничної райадміністрації, а 15.07.2010 року Залізнична райадміністрація скерувала листа та повідомила про свою відмову розглядати заяву ОСОБА_4, тому що не подано заяву згоду від ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Як на підставу відмови покликались на п.п.65;66;67 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов"заної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 24.09.2008 року за №866. 19.07.2010 року ними було подано повторну заяву на адресу органу опіки, але відповідь отримано негативну. 02.08.2010 року ними було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки та будинку за адресою м. Льв1в, по АДРЕСА_1 в простій письмовій формі, з метою зафіксувати факт проведення розрахунку з власником за придбання будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1, що в м. Львові та фіксації виконання сторонами договору, всіх його істотних умов. 02.08.2010 року вони звернулись до приватного нотаріуса Амбросійчук Л.В. для укладення основного договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1. 05.08.2010 року їм було відмовлено в нотаріальному посвідченні вказаного договору. Підставою для відмови є невиконання норми ст.ст. 17 та 18 Закону України "Про охорону дитинства" - відсутність розпорядження (згоди) органу опіки та піклування. Зазначена відмова у нотаріальному посвідченні вищезазначеного договору купівлі-продажу за мотивів викладених у постанові від 05.08.2010 року є безпідставною, тому що вимога ст.ст. 17,18 Закону України "Про охорону дитинства" не може застосовуватись до цього правочину, оскільки малолітня особа ОСОБА_7 та її батьки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 не являються власниками чи наймачами відчужуваного майна, а тому їх майнові та житлові права жодним чином не можуть порушуватись при укладенні цього правочину. Просить позов задовольнити.
У судовому засіданні позивач позов (з уточненими позовними вимогами) підтримала, дала пояснення аналогічні вищенаведеному, додатково пояснивши, що вона ніколи не мала наміру, ставши власником будинку по АДРЕСА_1 в м. Львові, виселити звідтам неповнолітню свою племінницю ОСОБА_7, просить позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з"явилася, проте подала до суду письмове пояснення (відзив), в яких зазначила, що виносячи постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії 05.08.2010 року, вона керувалась інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та Законами України "Про нотаріат" та "Про охорону дитинства". Проте вважає, що Закон України "Про охорону дитинства" в частині захисту прав малолітніх осіб перечить засадничим принципам прав приватної власності, зокрема Конституції України, ЦК України та іншим нормативним актам, які регулюють захист прав власності. На підставі викладеного, керуючись ст. 27 ЦПК України вона не заперечую проти позову та покладаюсь повністю на переконання суду щодо розгляду зазначеного предмету спору та зобов'язується його виконати.
У судовому засіданні представник відповідача позов не заперечив, дав пояснення аналогічні зазначеним у відзиві.
Представник ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності ОСОБА_9 позов (з уточненими позовними вимогами) підтримав, пояснивши, що його довірителька як одноособова власниця будинку по АДРЕСА_1 в м. Львові має право продати цей будинок своїй доньці ОСОБА_2, а будь-які обмеження щодо реалізації такого її права не передбачені чинним законодавством України, тому вважає, що відмова нотаріуса посвідчити договір купівлі-продажу зазначеного будинку є незаконною.
Представник третьої особи - органу опіки і піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради проти позову (з уточненими позовними вимогами) заперечив, пояснивши, що приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В. правильно відмовила ОСОБА_4 від імені якої діє ОСОБА_9 та позивачу в посвідченні договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, оскільки у будинку зареєстрована малолітня ОСОБА_7, 09.02.2000р.н., а згідно ст.ст. 17,18 Закону України "Про охорону дитинства", орган опіки зобов"язаний здійснювати контроль за додержаннями батьками та особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла, а так як орган опіки відмовив позивачу та ОСОБА_9 у наданні дозволу, оскільки останні не подали усіх документів, а саме: копії паспортів та заяви ОСОБА_5 та його дружини та копію свідоцтва про народження ОСОБА_7, тому постанова приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії 05.08.2010 року є законною, просить в позові відмовити.
Третя особа ОСОБА_10, який діє в інтересах своїх та своєї доньки неповнолітньої ОСОБА_11, у судовому засіданні позов заперечив, пояснивши, що позивач зазначає, що відмова посвідчити основний договір купівлі-продажу будинку по АДРЕСА_1 в м. Львові, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 е безпідставною та просить суд зобов'язати приватного нотаріуса Амбросійчук Л.В. посвідчити нотаріально даний договір купівлі-продажу. Однак така позиція позивача є безпідставною та необґрунтованою. Оскільки відмова приватного нотаріуса Амбросійчук Л.В. нотаріально посвідчити основний договір купівлі-продажу будинку, в якому зареєстрована малолітня особа, без згоди органу опіки та піклування ґрунтується на нормах ст. 49 Закону України "Про нотаріат", ст. 17,18 Закону України "Про охорону дитинства", постанови КМУ №866 від 24.09.2008 року "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини". Вважає, що його мати ОСОБА_4 вирішила продати їх будинок його сестрі ОСОБА_2 з метою вижити його з цього будинку, оскільки він ніколи не зможе жити з ними в одному будинку, просить в позові відмовити.
Суд ухвалив розглядати справу без третіх осіб: ОСОБА_6 та представників Обласного комунального підприємства Львівської Обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", Управління природоохоронних ресурсів та земельних відносин Львівської міської ради, які в судове засідання не з"явився, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, однак матеріалів справи достатньо для прийняття рішення.
Суд, заслухавши позивача, думку адвоката, представника відповідача, третіх осіб, їх представників, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про нотаріат" нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;
Відповідно до ч. 4 ст. 49 Закону України "Про нотаріат" на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Згідно з ст. 50 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 (згідно паспортних даних громадянки Греції – ОСОБА_4) належить на праві власності житловий будинок по АДРЕСА_1, що в місті Львові номер запису 7220 в книзі 39, до складу будинковолодіння якого входить будинок із чотирьох кімнат житловою площею 63,1 кв.м. та кухні, а також бетонний гараж-Б, цегляний сарай-В , цегляна вбиральня-Г; огорожа, ворота, хвіртка (а.с.7,8) та земельна ділянка площею 0,0472 га (кадастровий номер 4610136300:06:020:005) в м. Львові за зазначеною адресою (а.с.12).
В спірному житловому будинку зареєстровані ОСОБА_4, позивач ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_5, неповнолітня ОСОБА_7 та неповнолітня ОСОБА_13 (а.с.19).
Як убачається з пояснення позивача та третьої особи ОСОБА_5 неповнолітня ОСОБА_13 є донькою позивача, а неповнолітня ОСОБА_7 – донькою ОСОБА_5
ОСОБА_4 уповноважила ОСОБА_9 бути її представником при розпорядженні всім її майном на підставі довіреності від 11.09.2009 року, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Бєлопольською І.Р. (а.с. 15).
Між ОСОБА_4, від імені якої, на підставі вищезазначеної довіреності діє ОСОБА_9, та позивачем був укладений попередній договір купівлі – продажу житлового будинку та земельної ділянки від 17.07.2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В., зареєстрований в реєстрі за № 1957 (а.с.9). Як убачається зі змісту зазначеного договору ОСОБА_4 та позивач домовилися щодо істотних умов основного договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 в м. Львові та земельної ділянки площею 0,0472 га., розташованої за вказаною адресою.
Проте, постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 05.08.2010 року приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В. відмовила ОСОБА_4 від імені якої діє ОСОБА_9 та позивачу в посвідченні договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, мотивуючи неможливість посвідчити цей договір тим, що у будинку зареєстрована малолітня ОСОБА_7, 09.02.2000р.н., а згідно ст. 18 Закону України "Про охорону дитинства", орган опіки і піклування зобов"язаний здійснювати контроль за додержаннями батьками та особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла, а відтак видавати відповідні письмові розпорядження, а вищевказаний документ їй не пред"явлено (а.с.36).
ОСОБА_2 та ОСОБА_9, який діяв в інтересах ОСОБА_4, зверталися до органу опіки і піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради з проханням надати дозвіл на укладання договору купівлі – продажу будинку по вул. Кондротюка,2, проте останній листом від 21.07.2010р. № 32-вих-3543 (а.с.13) відмовив позивачу та ОСОБА_9 у наданні дозволу, мотивуючи це тим, що вони не подали усіх документів, а саме: копії паспортів й заяви ОСОБА_5 та його дружини та копію свідоцтва про народження ОСОБА_7 та пославшись при цьому на п.п. 65-67 Питання діяльності органів опіки і піклування, пов"язаного із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 року.
Представник органу опіки і піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради та ОСОБА_5 у судовому засіданні, заперечивши проти позову, послалися як і приватний нотаріус у постанові про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 05.08.2010 року, як на підставу своїх заперечень на ст.ст. 17,18 Закону України "Про охорону дитинства".
Проте, суд не бере до уваги посилання зазначених третіх осіб у їх поясненнях на ст.ст. 17,18 Закону України "Про охорону дитинства", як на підставу того, що приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В не має права посвідчувати договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 в м. Львові та земельної ділянки без згоди (розпорядження) органу опіки на продаж зазначених об"єктів нерухомості, тому що в цьому будинку зареєстрована неповнолітня ОСОБА_7, з наступних підстав.
Стаття 17 Закону України "Про охорону дитинства" регулює право дитини на майно. Згідно з ч. 3 цієї статті батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
Тобто вимоги цієї статті регулюють правовідносини щодо майна дитини й не можуть бути застосовані до правовідносин із відчуження жилого приміщення, стосовно якого в дитини є право користування.
Також, як убачається зі змісту п.п. 65-67 Питання діяльності органів опіки і піклування, пов"язаного із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 року зазначені пункти стосуються контролю та надання відповідних дозволів службою у справах дітей на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини, та ніяким чином не регулюють порядок надання дозволів органами опіки і піклування на відчуження жилого приміщення, стосовно якого в дитини та її батьків немає права власності, а є право користування.
Тому, суд критично оцінює, твердження представника органу опіки і піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про те, що орган опіки не може надати згоду одноособовій власниці будинку ОСОБА_4 на відчуження цього будинку, оскільки в ньому зареєстрована неповнолітня ОСОБА_7, а батько останньої - третя особа по справі ОСОБА_5, який теж зареєстрований у цьому будинку, заперечує щодо відчуження зазначеного будинку.
Враховуючи наведене, суд не бере до уваги лист органу опіки і піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 21.07.2010р. № 32-вих-3543 про відмову у наданні дозволу представнику ОСОБА_4 ОСОБА_9 та позивачці на укладення основного договору будинку по вул. Кондротюка,2 та земельної ділянки, оскільки зазначена відмова не ґрунтується на нормах чинного законодавства України та є безпідставною, тому що ця відмова надана без урахування всіх обставин справи.
Так, у судовому засіданні з"ясовано, що ОСОБА_4, яка є матір"ю позивачки ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_10, і бабою неповнолітньої ОСОБА_7, відчужує житловий будинок позивачці, яка є тіткою неповнолітньої ОСОБА_7. З пояснень позивачки убачається, що вона після купівлі зазначеного житлового будинку не має наміру позбавляти неповнолітню ОСОБА_7 права користування житловою площею у цьому будинку.
Крім того, представник органу опіки і піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради та ОСОБА_5 не подали суду доказів, який свідчили про те, що сам факт укладання договору купівлі продажу будинку між ОСОБА_4 та позивачкою порушить або ущемить неповнолітньої ОСОБА_7 на користування житловою площею у цьому будинку.
Таким чином, укладання між ОСОБА_4 та позивачкою договору купівлі-продажу вищезазначеного будинку ніяким чином не порушує право користування неповнолітньої ОСОБА_7 житловою площею у будинку по АДРЕСА_1
Враховуючи наведе, суд прийшов до висновку, що приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В. безпідставно виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 05.08.2010 року, якою відмовила ОСОБА_4 від імені якої діє ОСОБА_9 та позивачу в посвідченні договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, мотивувавши відмову відсутністю дозволу органу опіки і піклування на укладення відповідного договору купівлі – продажу та статтями 17,18 Закону України "Про охорону дитинства", оскільки положення цих статей не можуть бути застосовані до правовідносин із відчуження житлового будинку, стосовно якого в неповнолітньої ОСОБА_7 та її батьків є лише право користування.
Представнику органу опіки і піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради у судовому засіданні роз"яснено, що у випадку, якщо позивачкою будуть вживатися заходи щодо ущемлення право користування неповнолітньої ОСОБА_7 житловою площею у будинку, то орган опіки має право вжити всіх заходів передбачених чинним законодавством України про недопущення таких ущемлень.
Враховуючи наведене, суд, дослідивши доказу по справі у їх сукупності, вважає, що позов слід задовольнити, оскільки достовірно встановлено, що власник будинку № ОСОБА_4 має право на відчуження зазначеного будинку, продавши його ОСОБА_15, а сам факт переходу права власності від ОСОБА_4 до позивачки ніяким чином не ущемлює право користування неповнолітньої ОСОБА_7 житловою площею у цьому будинку, а постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 05.08.2010 року приватного нотаріуса є необґрунтованою та безпідставною з вищенаведених підстав, крім того відповідач щодо задоволення позову не заперечує.
Керуючись ст.ст. 10,11,60,62,159,212-215 ЦПК України, ст.ст. 316,319,321,328,334,657 ЦК України, ст. 17,18 Закону України "Про охорону дитинства", ст.ст. 44-46,49,50 Закону України "Про нотаріат", п.п.40,73 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року, суд -
вирішив:
Позов задовольнити.
Зобов"язати приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Лілію Володимирівну посвідчити основний договір купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1, що в місті Львові номер запису 7220 в книзі 39 (до складу будинковолодіння входить будинок із чотирьох кімнат житловою площею 63,1 кв.м. та кухні, а також бетонний гараж-Б, цегляний сарай-В , цегляна вбиральня-Г; огорожа, ворота, хвіртка №№1-4 та земельної ділянки 0,0472 га (кадастровий номер 4610136300:06:020:005), між ОСОБА_2 та ОСОБА_4.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя:
Оригінал рішення.