Справа №1-85/2007 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2007 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Ясинок М.М.
при секретарі Терещенко О.В.
з участю прокурора Шамукова Ф.Я.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі справу про обвинувачення
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, освіта середня, заміжньої, народилася в м. Білопіллі, мешкає в АДРЕСА_1, не працює, не судима
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, освіта середня ,жонатого, народився в м. Нікополь Дніпропетровської області, мешкає в сАДРЕСА_1, не працює згідно cm. 89 КК України не судимого
Обох за ст 166 КК України, суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. та ОСОБА_2. є батьками малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відповідно до Закону України "Про охорону дитинства" стаття 6 - кожна дитина має право на життя з моменту визнання її живонародженою та життєздатною за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров'я. Стаття 8 - кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України;
Стаття 12 - виховання в сім"ї є першоосновою розвитку особистості дитини : На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання , навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов"язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров"я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до Сімейного кодексу України ст. 150 - ОСОБА_1. та ОСОБА_2. зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові
2
до своєї сім"ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров"я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину, не застосовувати до дитини фізичного покарання, а також інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України - ОСОБА_1. та ОСОБА_2. зобов"язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов"язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Не дивлячись на те, що малолітня дитина чети ОСОБА_3 в серпні 2006 року потребувала щеплень та обстежень, ОСОБА_1. та ОСОБА_2. злісно не виконуючи своїх обов"зків по догляду за дитиною навмисне не впускали до свого будинку медичних працівників відмовляючись від проведення дитині в перші три місяці її життя профілактичних щеплень. Навмисне не проводили в достатній кількості прогулянок з дитиною на свіжому повітрі, за наявності реальної можливості щодо цього, не забезпечували достатнього та якісного харчування дитини. Хоч і мали до цього реальну можливість отримавши допомогу по вагітності і пологам за період з 01.05.2006 року по
2006 року 228 грн. та отримали одноразово допомогу при народженні дитини в сумі 7225 грн. та отримує щомісячну допомогу по догляду за дитиною отримавши на
2007 року таку допомогу в загальній сумі 707 грн. 93 коп.
Таким чином підсудні мали реальну можливість належним чином виконувати свої обов'язки по догляду за своєю малолітньою дитиною. Однак в порушення встановлених обов"зяків по догляду за дитиною підсудні систематично залишали свого сина одного в будинку і ігнорували неодноразові попередження лікарів про необхідність проведення медичних оглядів дитини та проведенні щеплень в наслідок чого 10 січня 2007 року малолітнього ОСОБА_3. було доставлено медичними працівниками Річківської сільської дільничної лікарні до дитячого відділення Білопільської ЦРЛ з діагнозом залізодефіцитна анемія другого ступеня, підгострений перебіг рахіту, затримка фізичного розвитку.
Відповідно до висновку судово - медичної експертизи причинами, які призвели до вищевказаних захворювань є нераціональне вигодовування - відсутність збалансованого харчування ( неповноцінний прикорм, неадекватність за основними інгредієнтами -білками, жирами, вуглеводами та калорійністю); дефекти догляду за дитиною ( недостатність перебування дитини на свіжому повітрі), гіподенамія, антисанітарні умови проживання, відмова батьків від догляду за дитиною лікарями вказують на неналежний догляд за дитиною, що призвело до того, що дитина перебувала в критичному стані екстреного лікування, бо в іншому випадку така ситуація могла б призвести навіть до летального наслідку.
Таким чином ОСОБА_1. та ОСОБА_2. як батьками злісно не виконувалися встановлені законом обов"язки по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.
Допитана по справі в якості підсудної ОСОБА_1. вину в пред"явленому їй звинуваченні визнала повністю і пояснила, що вона народила сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3. Дитина народилася здоровою. На дитину вона отримувала допомогу. Отримала 7225 грн. допомогу при народженні дитини, та отримала допомогу по вагітності та пологах. На ці гроші купили телевізор, харчі. Дитину часто залишали в хаті з престарілою бабусею. Медсестру вони не пускали в будинок, тому що від щеплень у дитини була сип. Дитині готувала вона супи, борщі і каші. В лікарні дійсно було встановлено, що дитина дуже хвора. Вона розкаюється в тому що мало приділяла уваги дитині догляду за нею. На сьогодні дитину підлікували і вона проживає з нею і чоловіком
Допитаний по справі в якості підсудного ОСОБА_2. вину в пред"явленому йому звинуваченні визнав повністю і пояснив, що дитина народилася здоровою, але
3
дружина мало кормила її грудним молоком, бо не було молока. За дитиною ніколи було дивитися, бо вони робили на городах матері та своєму. Не пускали лікарів, бо вважали, що дитина здорова. Він розуміє тепер, що дитина повинна проходити медогляд, бути щепленою та отримувати належний догляд за собою. Не виконання ним і дружиною даних обов'язків ледве не привело сина до смерті. У скоєному він розкаюється. На сьогодні всі питання вже врегульовуються.
Суд кваліфікує діяння ОСОБА_1. та ОСОБА_2. за ст. 166 КК України бо вони як батьки злісно не виконували встановлені законом обов"язки по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.
При призначенні міру покарання обом підсудним суд враховує і відносить до пом"якшуючих покарання обставин те, що вони розкаялися в скоєному, на сьогодні приймають міри щодо лікування своєї дитини, та організації догляду за нею.
З урахуванням даних обставин, суспільної небезпеки скоєного суд вважає, що обом підсудним необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі з випробовуванням.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винною за ст 166 КК України і призначити їй покарання за цим законом в вигляді 2 років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням встановивши їй іспитовий строк на 1 рік.
Згідно ст. 76 п.2 та 3 КК України зобов"язати засуджену не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання.
ОСОБА_2 визнати винним за ст 166 КК України і призначити йому покарання за цим законом в вигляді 2 років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
Згідно ст. 76 п.2 та З КК України зобов"язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти при цьому органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міру запобіжного заходу обом засудженим залишити попередню підписку про невиїзд з постійного місця мешкання.
Речові докази : акт обстеження матеріально - побутових умов сім"ї ОСОБА_3 залишити при кримінальній справі, медичні картки та історію хвороби та пологів повернути Білопільській ЦРЛ.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області в продовж 15 днів з часу його проголошення через Білопільський районний суд.