Справа № 2-741/10

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

22  листопада  2010 року  Приморський районний суд м. Одеси

у складі:      головуючого судді      Загороднюка В.І.  

                     при секретарях            Сребняк І.А.,  Міневич Д.О.

 розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності, -

  В С Т А Н О В И В:  

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.  

В подальшому позивач уточнив позов та звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та просить визнати договір дарування недійсним та визнати за ним право власності на спадкове майно АДРЕСА_1 за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 р.

При цьому посилається на те, що      ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер його батько ОСОБА_4, який проживав та був зареєстрований  до дня смерті в АДРЕСА_1. Після його смерті залишилось спадкове майно – вказана квартира. Перед смертю батько був тяжко хворим та не віддавав звіт своїм діям, також він зловживав алкоголем. Як йому стало відомо від батька за два, три місяці до своєї смерті, що він якоби уклав договір дарування своєї квартири своєму онукові та його сину ОСОБА_5 На його прохання до колишньої дружини ОСОБА_2 підтвердити йому умови договору дарування вона постійно відмовляла. В зв’язку з тим, що він постійно знаходився в рейсах, в період з початку липня 2008 р. він був змушений  відвести батька до родичів в Крижопіль Вінницької області. 27.07.2008 р. він знов був працевлаштований та по 22.01.2009 р. знаходився за межами країни. По прибутті до м. Одеси йому стало відомо про смерть батька. В квартирі де він мешкав проживали квартиранти, яким здала квартиру відповідачка. Оскільки 11.02.2009 р. він знов знаходився по контракту за межами держави в рейсі він не зміг захистити свої права та своєчасно звернутися до суду. По прибутті до м. Одеси він звернувся до Приморського РВ  з повідомленням про те, що в квартирі батька проживають сторонні особи на що йому повідомили, що ОСОБА_6 нібито проживає на законних підставах оскільки сплатила  відповідачки завдаток та має намір купити квартиру. Оскільки батько не міг самостійно оформити договір дарування, а нотаріус належним чином не перевірила його дієздатність просить визнати вказаний договір не дійсним та визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на АДРЕСА_1.

     В судовому засіданні представник позивача уточнений позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

     Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи судом повідомлялися належним чином, причина нез’явлення суду не відома.

        Тому згідно ст.224 ЦПК України суд вважає за можливе, зі згоди представника позивача, розглянути позов за відсутністю відповідачів та ухвалити по справі заочне рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8,  ОСОБА_9, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з  наступних підстав.

     Судом встановлено, що згідно до свідоцтва про право власності на житло від 14.05.2003 року ОСОБА_4 та ОСОБА_10 на праві спільної часткової власності в рівних частках належить 352/1000 частини АДРЕСА_1.

(а.с.4)

     В подальшому ОСОБА_4 став власником всієї частки квартири та згідно договору дарування від 25.12.2007 р. подарував ОСОБА_2 352/1000 частини АДРЕСА_1.

(а.с.26)

     Як вбачається з свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р.

(а.с.11)

Як вбачається з пояснень свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 померлий ОСОБА_4 на період укладання договору дарування в наслідок свого стану не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.

     В ході розгляду справи по ній було проведено судову медичну експертизу № 306 від 26.08.2010 р., згідно висновків якої на момент укладання договору дарування від 25.12.2007 р. ОСОБА_4 страдав  низкою хвороб з боку серцево-судинної  системи з ураженням судин мозку та з порушенням мозкового кровообігу, а також хронічним алкоголізмом з ознаками проявлення психічних та поведінчеських розладів. В насідок чого він не міг в той період в повній мірі зрозуміти значення своїх дій та керувати ними.

Отже судом встановлено, що на момент укладання договору дарування ОСОБА_4 на ім’я ОСОБА_2 від 25.12.2007 р. ОСОБА_4 не  міг зрозуміти значення своїх дій та керувати ними.

Згідно ч. 2 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті – за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Таким чином суд вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 225 ЦК України зазначений договір дарування не відповідав волевиявленню померлого, тому його слід визнати недійсним.

     Як вбачається з довідок позивач знаходився в рейсах в період з 27.07.2008 р. по 22.01.2009 р. на т/х  „Melina I” та з 11.02.2009 р. по 05.09.2009 р. на т/х „STADT HEMMOOR”.

(а.с.12-13)

Також суд вважає, що оскільки позивач в період з 27.07.2008 р. по 22.01.2009 р. та з 11.02.2009 р. по 05.09.2009 р. знаходився в рейсах за межами України, та узнав про смерть батька лише в кінці січня 2009 р. його слід вважати таким, що не пропустив строк прийняття спадщини.  

У відповідності до ст. 1261 ЦК України позивач є спадкоємцем першої черги після смерті свого батька ОСОБА_4. Інших спадкоємців першої черги на має.

Таким чином за позивачем слід визнати право власності на 352/1000 частини АДРЕСА_1 після смерті його батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р.

На підставі викладеного та керуючись, ч.2 ст. 225, 1258, 1261, 1272 ЦК України, ст.ст. 213-215, 224 ЦПК України суд, -

  ВИРІШИВ:  

         Позов  задовольнити.  

Визнати недійсним договір дарування, що був укладений 25.12.2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 352/1000 частин АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом на 352/1000 частини АДРЕСА_1 після смерті його батька ОСОБА_4, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р.

Рішення суду може бути переглянуте за заявою відповідачів, які не приймали участі при розгляді справи,  поданої протягом  десяти  днів  з  дня отримання їх копії.

Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу потягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

        Суддя