Справа № 2-620

                  2010 року

                                                        РІШЕННЯ  

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 02 грудня 2010 року Чорнухинський районний суд Полтавської області  

в складі головуючого-судді                 Шейко П.П.  

при секретарі                            Бибик О.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чорнухи справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Полтавагаз» в інтересах структурного підрозділу Лохвицького управління по експлуатації газового господарства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -

                                встановив:  

      10 листопада 2010 року позивач ВАТ «Полтавагаз» в інтересах структурного підрозділу Лохвицького управління по експлуатації газового господарства звернувся до суду із позовом, в якому вказує, що відповідно до укладеного договору між ВАТ «Полтавагаз» та відповідачем ОСОБА_1 про надання послуг з газопостачання, ВАТ «Полтавагаз» зобов’язався безперервно надавати споживачеві  послуги з постачання природного газу, а споживач зобов’язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених Договором.  

Укладеним договором передбачено, що оплата за надані послуги з газопостачання здійснюється споживачем на поточний рахунок виконавця до 10 числа кожного місяця.

Свої зобов’язання  ВАТ «Полтавагаз» виконує належним чином.

Зобов’язання щодо своєчасної оплати вартості спожитого природного газу та наданих послуг з його постачання ОСОБА_1 виконані не належним чином, а тому станом на 1 жовтня 2010 року склалася заборгованість в розмірі 720,46 грн.

Відповідач ухиляється від сплати послуг за користування природним газом, через що позивач  вимушений вжити заходів з примусового стягнення боргу.

Просив суд стягнути з ОСОБА_1  на користь ВАТ «Полтавагаз» в інтересах його структурного підрозділу Лохвицького управління по експлуатації газового господарства заборгованість за спожитий природний газ в сумі 720,46  грн та сплачені 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В судовому засіданні представник позивача Векленко А.М. свої позовні вимоги підтримала. Надала суду пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що користувався пільгами зі сплати за спожитий газ як працівник органів МВС України. Визначену йому частку за спожитий газ позивач оплачував в повному обсязі, вини у виникненні заборгованості. Так як заборгованість виникла ще до 2007 року, просив  відмовити в задоволенні позовних вимог за сплином  строків позовної давності.

     В судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного договору відповідач користувався послугами ВАТ «Полтавагаз».  

     Як вбачається із копії витягу з особової картки  відповідача ОСОБА_3, що міститься в  матеріалах цивільної справи, основна маса заборгованості за спожитий природний газ  у відповідача виникла до 2007 року і пов’язана з не перерахунком пільгової вартості спожитого газу, але  заборгованість в сумі 53 грн. виникла з вини споживача. З даною обставиною погодилися і відповідач, і позивач.

Щодо частини боргу, який виник до 2007 року відповідач в  судовому засіданні  просив суд застосувати строки позовної давності до позовних вимог ВАТ «Полтавагаз» щодо стягнення заборгованості в розмірі  667,46 грн.

     Відповідно до ст..256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

     Стаття 257 ЦК України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

     Згідно ст.267 ч.4 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи те, що з моменту виникнення заборгованості за спожитий газ в сумі 667,46 грн.  пройшло більше 3 років, тобто минули строки позовної давності, суд вважає що в даній частині позовних вимог ВАТ «Полтавагаз» до ОСОБА_1 необхідно відмовити з підстав сплину терміну позовної давності, в іншій частині – позовні вимоги підлягають задоволенню.

     Відповідно до ст.. 88 ЦПК України  якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні  яких позивачеві відмовлено.

Так як позовні вимоги задоволені в частині, що становить 7% від загальної суми позову, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду  справи підлягають стягненню у розмірі 7% від заявлених у позовній заяві, а саме: 2,10 грн.

     Керуючись ст..ст.256,257,267 ЦК України, ст.ст.10,60,212,213,215 ЦПК України, суд,-

                                   вирішив:  

      Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Полтавагаз» в інтересах структурного підрозділу – Лохвицького управління по експлуатації газового господарства задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Полтавагаз» в інтересах структурного підрозділу – Лохвицького управління по експлуатації газового господарства  заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 53 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 2 грн.10 коп.

В іншій частині позову відмовити в зв’язку  зі  сплином термінів позовної давності.

     Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Чорнухинський районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.