КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ ____________________________________________________________________
07 грудня 2010 року Справа № 2-а-1756/10/1512
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого – судді Луняченка В.О.
при секретарі – Жімбріу Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі матеріали справи за адміністративним позовом
ОСОБА_2
до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси
про визнання відмови у виплаті державної соціальної допомоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 22.11.2010 року - противоправною, зобов`язання нарахувати і виплатити невиплачену державну соціальну допомогу за вказані періоди,-
ВСТАНОВИВ:
14.102010 року ОСОБА_2 до суду до Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси з адміністративним позовом про поновлення строку звернення до суду, визнання відмови у виплаті державної соціальної допомоги протиправною, зобов’язання нарахувати і виплатити невиплачену державну соціальну допомогу , мотивуючи це тим, що вона є дитиною війни і отримує пенсію через Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси. Згідно із ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач вважає, що має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, що становить 30% мінімальної пенсії за віком. Позивачка стверджує, що відповідач не виконує вимоги ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що порушує його законні права на належний соціальний захист. Законами України «Про державний бюджет України» на відповідні роки положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» були обмежені виплати соціальної допомоги дітям війни. Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп2007 від 09.07.2007 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнано неконституційним. Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» визнано неконституційним. У 2009-2010 роках Законами України про державний бюджет на відповідні роки не обмежувався розмір виплат державної соціальної допомоги дітям війни. Тому позивач стверджує, що їй не доплачено за період з липня 2007 року до жовтня 2010 року 3766,33 грн. Позивач вказує, що вона своєчасно не звернулася до суду з адміністративним позовом, оскільки вважає, що державну соціальну допомогу їй не виплачено з вини органу, що повинен був її виплачувати, тому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» державна соціальна допомога дітям війни повинна їй бути сплачена за минулий час без обмеження будь-яким строком. Позивач вказує, що Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси не виплатило їй державну соціальну допомогу:
з 01.01.2007 року до 31.03.2007 року із розрахунку мінімальної пенсії за віком - 380 грн.,
з 01.04.2007 року до 30.09.2007 року із розрахунку мінімальної пенсії за віком – 406 грн.,
з 01.10.2007 року до 31.12.2007 року із розрахунку мінімальної пенсії за віком – 411 грн.;
з 01.01.2008 року до 31.03.2008 року із розрахунку мінімальної пенсії за віком - 470 грн.,
з 01.04.2008 року до 30.06.2008 року із розрахунку мінімальної пенсії за віком – 481,00 грн.,
з 01.07.2008 року до 30.09.2008 року із розрахунку мінімальної пенсії за віком – 482,00 грн.
з 01.10.2008 року до 31.12.2008 року із розрахунку мінімальної пенсії за віком – 498,00 грн.,
з 01.01.2009 року до 31.10.2009 року із розрахунку мінімальної пенсії за віком – 498,00 грн.,
з 01.11.2009 року до 31.12.2009 року із розрахунку мінімальної пенсії за віком – 573,00 грн.,
з 01.01.2010 року до 01.04. 2010 року із розрахунку мінімальної пенсії за віком – 695,00 грн.,
з 01.04.2010 року до 01.04. 2010 року із розрахунку мінімальної пенсії за віком – 706,00 грн.,
з 01.07.2010 року до 01.10.2010 року із розрахунку мінімальної пенсії за віком – 709,00 грн.,
що взагалі за період з 09.07.2007 до 01.10.2010 року становить 3766,33 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 07.12.2010 року позовну заяву ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси в частині поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про визнання відмови у виплаті державної соціальної допомоги за період з 09.07.2007 року до 14.04.2010 року протиправною, зобов’язання нарахувати і виплатити невиплачену державну соціальну допомогу за період з 09.07.2007 року до 14.04.2010 року залишено без розгляду. При цьому решта позовних вимог щодо захисту порушених прав ОСОБА_2 в межах встановленого статтею 100 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду підлягає розгляду за правилами КАС України.
Позивачка – ОСОБА_2 свій позов в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду підтримала і просила його задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача - Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси в судове засідання не з’явився, повідомлявся, надав заперечення проти позову і просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі і розглянути справу без його присутності в судовому засіданні.
Суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності належним чином повідомленого представника адміністративного відповідача - суб`єкта владних повноважень.
Суд, вислухавши позивачку та дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню, при цьому суд виходить із наступного:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною війни і знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду у Київському районі м. Одеси.
Згідно із ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачка вважає, що має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, що становить 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 99 ч. 1 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими Законами України.
Згідно ст. 99 ч.2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав свобод чи інтересів.
Суд приймає до уваги, що позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав, свобод чи інтересів щодо невиплати чи неповноти виплати державної соціальної дороги дитини війни 14.10.20010 року.
З урахуванням постановлення судом ухвали від 07.12.2010 року про залишення позовної заяви ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси в частині поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про визнання відмови у виплаті державної соціальної допомоги за період з 09.07.2007 року до 14.04.2010 року протиправною, зобов’язання нарахувати і виплатити невиплачену державну соціальну допомогу за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 14.04.2010 року без розгляду, захисту підлягають права позивача за період з 14.04.2010 року до 14.10.2010 року – дати звернення до суду позивачки з адміністративним позовом.
Суд приймає до уваги відсутність законодавчого обмеження щодо виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, при цьому суд не вважає, що відсутність у Державному бюджеті України видатків на виплату державної соціальної допомоги дітям війни є підставою для невиконання вимог Закону з боку відповідача щодо виплати ОСОБА_2 державної соціальної допомоги, як дитині війни.
Також суд вважає, що Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 22.08.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачені виплати державної соціальної допомоги дітям війни у розмірі 10% щомісячно не відповідає ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою встановлено право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до ст. 9 ч.4 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що позивачка має право на перерахунок підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком, з урахуванням сплаченої ОСОБА_2 додаткової виплати у 2008 - 2010 роках у розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком, тому орган державної влади, до якого відноситься адміністративний відповідач – Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, тому суд вважає протиправною відмову Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси від 18.11.2010 року у нарахуванні і виплаті ОСОБА_2 державної соціальної допомоги, як дитині війни, виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 14.04.2010 року до 14.10.2010 року з урахуванням виплачених сум.
Суд також вважає, що слід зобов`язати Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_2 невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, як дитині війни виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 14.04.2010 року до 14.10.2010 року з урахуванням виплачених сум.
У відповідності до ч. 1 п. 1. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з державного бюджету України або позабюджетних фондів – у межах суми стягнення за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 46, 55, 58 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, ст.ст. 7, 9, 11, 13, 41, 128, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 256 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання відмови у виплаті державної соціальної допомоги противоправною, зобов`язання нарахувати і виплатити невиплачену державну соціальну допомогу – задовольнити.
Визнати протиправною відмову Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси щодо виплати ОСОБА_2 державної соціальної допомоги дитини війни за період з 14.04.2010 року до 14.10.2010 року.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_2 невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, як дитині війни, виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 14.04.2010 року до 14.10.2010 року з урахуванням виплачених сум за даний період.
Допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення невиплаченої частини державної соціальної допомоги у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року у межах суми стягнення за один місяць.
Постанову може бути оскаржено шляхом подання до Одеського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Одеси апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках і порядку передбачених ч. 2 п. 2 ст. 167 КАС України було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий