Справа № 2-5966/10.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
( вступна та резолютивна частина)
15 вересня 2010 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Таварткіладзе О.М.,
при секретарі: Олійник Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3
«Про стягнення збитків та стягнення моральної шкоди ”, -
В С Т А Н О В И В:
Зважаючи на складність в викладенні повного тексту рішення, пов*язанної з потребою в наведенні додаткових доказів та їх оцінкою, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 23, 509, 510, 526, 530, 533, 570, 571 ЦК України ст. ст. 58, 59, 60, 81, 88, 208, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення збитків та стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 збитки у вигляді неповерненого авансу в сумі еквівалентній 10900 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 86308 грн. 38 коп. (із розрахунку курсу НБУ на 15.09.2010 року за 100 доларів США 791 грн.82 коп.) та судові витрати у вигляді судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог в сумі 863 грн. 08 коп. та збору на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн., а всього стягнути 87291 грн. 46 коп.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя :
Справа № 2-5966/10.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2010 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Таварткіладзе О.М.,
при секретарі: Олійник Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3
«Про стягнення збитків та стягнення моральної шкоди ”, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду до ОСОБА_2, ОСОБА_3 з позовом про стягнення збитків в сумі 109654 грн. та стягнення моральної шкоди у розмірі 50000 грн.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали та просила позов задовольнити у повному обсязі додатково пояснила, що в неї є розписки ОСОБА_2 на суму 10900 доларів США, які вона отримала для підготовки документів щодо продажу будинку АДРЕСА_1 Розписок на решту грошей, які брала ОСОБА_2 не збереглося. Угода щодо відчуження будинку так і не відбулася і навіть не було попередньо оформленого договору купівлі-продажу даного будинку, який належав матері ОСОБА_2 – ОСОБА_3 і яка знала про те, що її дочка бере гроші за майбутній продаж будинку, хоча сама особисто ОСОБА_3 грошей на брала і розписок не писала. В той ж час укласти договір купівлі – продажу відповідно до вимог чинного законодавства України одразу після досягнення згоди по всім істотним умовам сторони не змогли у зв’язку з тим, що з вини відповідачки ОСОБА_2 не були оформлені всі правовстановлюючі документи на житловий будинок та земельну ділянку. Бажаючи придбати зазначений будинок якомога скоріше позивачка вирішила допомогти ОСОБА_2 в оформленні відповідних документів. В процесі оформлення технічного паспорту з’ясувалось наступне. По-перше, житловий будинок розташований на земельній ділянці значно меншою, ніж вказувалось відповідачкою ОСОБА_2 по-друге житловий будинок є частиною домоволодіння та не виділений взагалі в окрему одиницю, що є значною перешкодою для укладання договору купівлі – продажу в нотаріальній конторі; по-третє, власником цього будинку є мати відповідачки – ОСОБА_3. НА зауваження позивачки по цим питанням ОСОБА_2 пояснила, що всі ці деталі можливо вирішити найближчим часом, а мати, як власниця будинку, не має заперечень щодо продажу будинку.
Однак документи так і не були оформлені, на неодноразові прохання позивачки повернути грошові кошти відповідачка ОСОБА_2 відмовляла, пояснюючі, що грошей немає. З вересня 2008 року взагалі відповідачка ОСОБА_2 перестала відповідати на телефоні дзвінки, а в жовтневому номері газети Маклер, позивачка побачила об’яву, щодо продажу вищезгаданого будинку. Листом від 06.10 2008 року з повідомлення про вручення позивачка завернулась в черговий раз до ОСОБА_2 негайно повернути їй грошові кошти в розмірі 10 900,00 доларів США. Останній раз, а саме 15.06.2010 року позивачка зверталась з проханням як до ОСОБА_2 так і до її матері ОСОБА_3, однак, як і раніш, відповіді не отримала, що вимусило позивачку звернутися до суду.
Представник позивача позов підтримала і просила його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнала частково - в частині отримання нею грошових коштів від ОСОБА_1. в сумі еквівалентній 10900 доларів США і додатково пояснила, що дійсно 27/100 частин будинку АДРЕСА_1 належить її матері ОСОБА_3 Приблизно у другій половині 2007 року вона зі згоди матері ОСОБА_3 надала повідомлення про продаж даного будинку. Через деякий час вона зустрілася з ріелтором, який і познайомив її з ОСОБА_1 Вона показала усі документи про право власності на 27/100 частин будинку АДРЕСА_1 Однак ОСОБА_1 запропонувала виділу частину будинку в одиницю. В подальшому вони зустрічалися з ОСОБА_1 і вона дійсно надавала їй гроші для виділу будинку в одиницю і підготовки правовстановлюючих документів. Через якусь знайому ОСОБА_1 вона вирішила питання про виділ частини домоволодіння в одиницю шляхом постановлення судового рішення. Всі документи і рішення суду вона потім передала ОСОБА_1, яка зникла з документами на 2 місяці. Вона зверталася до ОВС із заявою про те, що ОСОБА_1 забрала документи на будинок. Потім ОСОБА_1 з*явилася і стала вимагати, щоб вона повернула їй гроші або здала будинок в оренду на вказану суму. Звичайно вона відмовилася і тоді ОСОБА_1 почала їй погрожувати, а потім стала телефонувати її матері ОСОБА_3 і казати про гроші, які вона в неї взяла і її мати, яка про це не знала, дійшла до передінфарктного стану і деякий час провела у лікарні, а потім пройшла курс санаторного лікування в санаторії «Лермонтовський» в м. Одесі. Ніяких договорів з ОСОБА_1 вона не укладала, а видавала розписки, у яких сума вартості будинку, за яку бажала продати будинок матері, поступово зменшувалася на суму виданих коштів по розпискам.
Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнала, просила у задоволенні позову ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 відмовити і пояснила, що ОСОБА_3 давала згоду про продаж, належної їй частину будинку. Однак про те, що її дочка ОСОБА_2 бере зі згоди ОСОБА_1 гроші у останньої на виділ частину будинку в одиницю і на підготовку пакету документів для продажу будинку, вона не знала і узнала це від самої ОСОБА_1, коли та їй телефонувала.
Вислухавши сторони та їх представників, вивчивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, в листопаді 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була досягнуто усної домовленості щодо купівлі – продажу житлового будинку під АДРЕСА_1 загальною площею 50 кв.м., який розташований на земельній ділянці загальною площею 0,0293 га за 122 600,00 (сто двадцять дві тисячі шістсот) доларів США.
Згідно розписки від 16.11.2007 року ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 у якості завдатку за будинок грошові кошти у розмірі 5000 доларів США. Також у розписці зазначено, що кінцева сума за будинок у розмірі 117600 доларів США буде виплачена до 20.02.2010 року і у разі відмови покупця завдаток не повертається, у разі відмови продавця завдаток повертається у подвійному розмірі (а. с. 5).
Згідно розписки від 18.01.2008 року ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 у якості завдатку за будинок грошові кошти у розмірі 2800 доларів США для підготовки пакету документів для суду для виділу частки у одиницю (а. с. 6).
Згідно розписки від 18.01.2008 року ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 у якості завдатку за будинок грошові кошти у розмірі 2000 доларів США (а. с. 6).
Згідно розписки від 31.03.2008 року ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 у якості завдатку за будинок грошові кошти у розмірі 600 доларів США і 500 доларів США, а всього 1100 доларів США (а. с.7).
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
На підставі ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.
Суд вважає, що позивачкою доведений письмовими доказами факт передачі нею грошей у загальній сумі 10900 доларів США відповідачу ОСОБА_2 в рахунок укладення між ними в майбутньому договору купівлі-продажу будинку.
Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Суд доходить до переконання, що завдатком можуть забезпечуватися тільки зобов*язання, що виникають із договорів. Оскільки договору купівлі-продажу будинку, який би за своєю формою та змістом відповідав би вимогам закону, між сторонами укладено не було, то сплачені ОСОБА_1 грошові кошти є авансом і мають бути повернуті в тому розмірі, в якому вони надавались.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що сторона, яка видала аванс, в даному випадку позивач, має право вимагати його повернення у випадку невиконання договору, і тому з відповідача на користь позивач підлягає стягненню сума авансу.
Так, відповідно до ст. 533 ЦПК України, якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, враховуючи офіційний курс української грошової одиниці до долара США станом на 15 вересня 2010 року (100 доларів США = 791 грн. 82 коп.), сума авансу у розмірі 10900 доларів США, яка підлягає стягненню з відповідача складає 86308 гривні 38 копійки.
Згідно зі ст.ст. 10, 11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.
В решті позовних вимог позивачу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 щодо стягнення суми збитків у вигляді неповерненого авансу слід відмовити, оскільки жодного доказу справедливості і вмотивованості таких вимог суду не надано.
Крім того не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення збитків у вигляді неповерненого авансу, оскільки не надано жодного доказу про те, що ОСОБА_3 брала гроші у ОСОБА_1 або з її відома брала гроші її дочка ОСОБА_5., яка заперечує, що її мати знала, що вона бере гроші у ОСОБА_1 на виділ будинку в одиницю і оформлення документів. Також заперечує дані обставини і сама ОСОБА_3, про що заявив її представник.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, товідповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв*язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім*ї та близьких родичів.
Згідно ст. 1167 завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Аналізуючи обставини справи, суд дістає висновку, що вина ОСОБА_2 у зриві домовленості про укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, яке належить її матері ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, не доведена, оскільки з первісної розписки від 16.11.2007 року про надання 5000 доларів США ОСОБА_2 за будинок не вбачається про який саме будинок йде мова і за якою саме адресою він розташований. Крім того, якщо взяти до уваги пояснення позивача, що йшла домовленість за будинок за адресою: АДРЕСА_1, то слід зазначити, що з розписки від 16.11.2007 року не вбачається будь яких застережень ОСОБА_1 щодо купівлі будинку. Питання про виділ в одиницю постало лише 18.01.2008 року, коли про це на вимогу ОСОБА_1 зазначила у розписці ОСОБА_2, яка для цього взяла гроші на вирішення питання про виділ частини будинку в одиницю. Також слід зазначити, що ОСОБА_1 у первісному позові до суду по даній справі ставила питання про визнання угоди купівлі-продажу будинку недійсною, що також свідчить про небажання самої ОСОБА_1 придбати будинок у ОСОБА_3 Крім того будинок за адресою: АДРЕСА_1, міг бути і був потенційним предметом договору купівлі-продажу і проведенню даної угоди правовий статус і наявність правовстановлюючих документів не перешкоджали.
Суд приходить до висновку, що факт заподіяння позивачу моральних страждань, внаслідок протиправних дій відповідачів нею не підтверджений та не доведений, з яких міркувань вона виходила, оцінюючи заподіяну, на її думку, моральну шкоду.
Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів спричиненої їй моральної шкоди задоволенню не підлягають як необґрунтовані та заявлені безпідставно
В порядку ст.88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати по справі в сумі 883,08 грн. пропорційно задоволеній частині позовних вимог.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 23, 509, 510, 526, 530, 533, 570, 571 ЦК України ст. ст. 58, 59, 60, 81, 88, 208, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення збитків та стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 збитки у вигляді неповерненого авансу в сумі еквівалентній 10900 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 86308 грн. 38 коп. (із розрахунку курсу НБУ на 15.09.2010 року за 100 доларів США 791 грн.82 коп.) та судові витрати у вигляді судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог в сумі 863 грн. 08 коп. та збору на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн., а всього стягнути 87291 грн. 46 коп.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя :