№3-39
ПОСТАНОВА
28 квітня 2007 року місто Київ
Суддя військового місцевого суду Київського гарнізону - підполковник юстиції ВЕРЛАНОВ СМ., за участю головного спеціаліста 7-го відділу Управління охорони державної таємниці Служби безпеки України майора КРИСАНА Ю.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали щодо помічника начальника штабу - начальника інформаційно - аналітичної групи військової частини А-2161
майора ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1року в місті Біла Церква, Київської області, з вищою освітою, не одруженого, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -
за звинуваченням у вчиненні правопорушення, передбаченого п.п. 4, 9 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, складеним головним спеціалістом 7-го відділу Управління охорони державної таємниці Служби безпеки України, ОСОБА_1обвинувачується у тому, що він в порушення вимог ст.ст. 15, 28 Закону України „Про державну таємницю", п.п.21, 27 „Положення про забезпечення режиму секретності під час обробки інформації, що становить державну таємницю в автоматизованих системах", п.4.11 „Положення про протидію технічним розвідкам", п.п.9.5, 4.10 „Тимчасової інструкції з організації комплексної протидії технічним засобам розвідки у Збройних Силах України", п.п. 120, 168 „Порядку організації та забезпечення режиму секретності...", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1561-12т від 2 жовтня 2003 року, не виконав норм і вимог технічного захисту секретної інформації та не надав грифу секретності матеріальним носіям інформації, а саме, на власному ПЕОМ у категорованому приміщенні №9 штабу військової частини А-2167 відпрацював в електронному вигляді та зберіг на жорсткому диску „Формуляр 72 окремої механізованої бригади 8 Армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України" та „Організаційно-штатну структуру 72 окремої механізованої бригади", які містять відомості, що становлять державну таємницю. Крім того, ОСОБА_1з використанням особистої ПЕОМ роздрукував „Організаційно-штатну структуру 72 окремої механізованої бригади" на не облікованих аркушах паперу, який в подальшому не облікував та не надав даному документу гриф секретності „таємно".
У судовому засіданні ОСОБА_1винним себе у вчиненні вказаного правопорушення визнав повністю та пояснив, що вказане порушення сталося внаслідок термінової необхідності відпрацювання зазначених документів. Також ОСОБА_1уточнив, що збережені ним секретні документи на жорсткому диску у власному ПЕОМ він знищив.
Вина ОСОБА_1у ненаданні грифа секретності матеріальним носіям інформації, що становлять державну таємницю, а також невиконання норм і вимог технічного захисту секретності інформації, підтверджується, крім його особистих показань, дослідженими в судовому засіданні даними акту огляду від 5 березня 2007 року.
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_1, будучи посадовою особою, порушив вимоги законодавства про державну таємницю, а саме не надав гриф секретності матеріальним носіям інформації, що становлять державну таємницю, а також не виконав норми і вимоги технічного захисту секретності інформації, чим скоїв правопорушення, передбачене п.п. 4, 9 ст.212-2 КпАП України.
При вирішенні питання про відповідальність ОСОБА_1суд визнає обставинами, які її пом'якшують: його каяття у вчиненому, самі обставини вчиненого ним правопорушення, зокрема те, що будь-яких шкідливих наслідків від його дій не настало; дані про особу винного, а саме, те, що він по службі характеризується виключно позитивно, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, а тому знаходить можливим призначити йому мінімальне стягнення, передбачене санкцією п.п.4,9 ст. 212-2 КпАП України.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 283, 284, 285 КпАП України, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.п. 4, 9 ст. 212-2 КпАП України, за якими призначити йому стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто на суму 51 грн.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.