Справа  № 2-1837/2010                                                                                                    

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

       29 листопада  2010 року   Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого   –     судді    Серебрякової Т.В.,  

при секретарі судового засідання Фінько О.П.,  

за участю   позивачки ОСОБА_1,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу   за позовом     ОСОБА_1   до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої   дитини   , -  

ВСТАНОВИВ:  

    В вересні  2010 р. ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої  дитини.  

В позовній заяві зазначено, що 10 травня 2008 р. позивачка ОСОБА_1   зареєструвала  шлюб з  відповідачем ОСОБА_2 Від даного шлюбу  сторони мають  малолітню дитину  – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на повному матеріальному утриманні позивачки. Відповідач ОСОБА_2 з серпня 2010 р. проживає окремо від дитини та  у добровільному порядку не приймає участі у  матеріальному утриманні сина.  

Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила позов задовольнити,  стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання малолітньої  дитини  в розмірі ? частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини  відповідного віку, починаючи з           13 вересня   2010 р.  і до досягнення  нею  повноліття.  

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, суду пояснила, що син ОСОБА_4  знаходиться на її утриманні, а відповідач не  приймає участі у матеріальному утриманні останнього. При цьому зазначала, що  відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою та   має можливість сплачувати аліменти в розмірі, визначеному в позовній заяві.  Враховуючи наведене,  просила позов задовольнити,  стягнути  з відповідача ОСОБА_2,                            ІНФОРМАЦІЯ_2,   на її користь  аліменти на утримання сина ОСОБА_4   ІНФОРМАЦІЯ_1,  в розмірі ? частини від усіх видів  його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу звернення до  суду – 13 вересня  2010 р., і до досягнення дитиною  повноліття.  

Відповідач ОСОБА_2 в судове  засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направив на адресу суду письмову заяву, відповідно до якої позовні вимоги визнав, не заперечував  проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини,  в розмірі ? частини від усіх видів  його заробітку (доходу) щомісячно. Разом з тим,  просив розглянути справу у його відсутність.   Ухвалою суду справа розглянута у відсутність відповідача, оскільки в  справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.  

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України,  судом встановлені  наступні факти  і відповідні їм правовідносини.  

Так, з матеріалів  справи   вбачається, що відповідач ОСОБА_2,                     ІНФОРМАЦІЯ_2, та позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3,  з  10 травня 2008  р. перебували  в  зареєстрованому шлюбі.  

Від даного шлюбу сторони мають  малолітню дитину  – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,  що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Вознесенську Вознесенського міськрайонного управління юстиції   Миколаївської  області 02  вересня 2008  р.  

На підставі рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 вересня 2010 р. шлюб між сторонами розірвано. Після набрання рішенням суду законної сили  сторонам були присвоєні прізвища – позивачці ОСОБА_1, відповідачу -ОСОБА_2.  

Згідно довідки Житлового кооперативу „Схід – 1”  від 10  вересня 2010 р.,  позивачка ОСОБА_1  та її  малолітня дитина  проживають  за адресою: АДРЕСА_1.  

В судовому засіданні встановлено, що фактично малолітня  дитина  знаходяться на утриманні  позивачки, а відповідач  проживає окремо від дитини  та у добровільному порядку   не приймає участі у утриманні останньої.    

Ч.3 ст.11 Закону України „Про охорону дитинства” від  26 квітня 2001 р.                        (з наступними змінами та доповненнями), передбачає, що  батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх  дітей.  

Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи  виконання цього  обов’язку  визначаються за домовленістю між ними.  

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду  з відповідним позовом.    

Згідно ч.3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 СК України) або у твердій грошовій сумі (ст.184 СК України) і виплачуються  щомісячно.  

При визначені розміру аліментів, суд відповідно до ст.182 СК України  враховує обставини справи, стан здоров’я, матеріальне становище дитини, матеріальне становище платника аліментів, наявність  в останнього інших неповнолітніх дітей,  непрацездатних чоловіка, дружини, батьків.  

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,  є працездатною особою,  інших непрацездатних осіб  на своєму  утриманні останній  немає, тому  відповідно до вищезазначеної норми, розмір аліментів  слід визначити  у частці від доходу.  

Отже, оцінюючи зібрані докази у справі, суд приходить до висновку, що             відповідач ОСОБА_2,  який  є  батьком  малолітній дитині ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  зобов’язаний  до утримання дитини  та має можливість  сплачувати аліменти,  тому суд  вважає  можливим  визначити  їх в розмірі ?   частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно  та до досягнення дитиною  повноліття.  При цьому, при визначенні  розміру аліментів  на утримання малолітньої дитини,  суд бере до уваги матеріальне становище позивачки та враховує стан здоров’я та матеріальне становище відповідача.  

За правилами  ст.189 СК України,  батьки мають право укласти договір про сплату  аліментів на утримання дитини, в якому визначити  розмір та строки  виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. В судовому засіданні встановлено, що такий договір між сторонами  не укладався, тому,  при вищезгаданих обставинах  з відповідача  можуть бути  стягнуті аліменти  на утримання  сина на користь позивачки.  

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані  та підлягають  задоволенню,  стягнувши  з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої   дитини  -  сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,   у розмірі ?  частини   від усіх  видів  його заробітку (доходу) щомісячно, але розмір аліментів на дитину за жодних обставин не може бути меншим за 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу пред’явлення позову – 13 вересня 2010 р.  і до досягнення ним   повноліття.  

В силу ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 51  (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.  та витрати на  інформаційно–технічне забезпечення  розгляду справи  в сумі  120 (сто двадцять)  грн.  00 коп.  

  Згідно ч.1 ст.367  ЦПК України  рішення суду підлягає негайному виконанню в справах про стягнення аліментів.  

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,213,214,215, ч.1 ст.367 ЦПК України, суд, –  

  ВИРІШИВ:  

    Позов   ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої   дитини   -   задовольнити.  

  Стягнути з   ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5   , аліменти на користь   ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки                       ІНФОРМАЦІЯ_6,   на утримання малолітньої дитини  – сина   ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1   ,     в розмірі ?  частини від усіх видів його  заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 вересня  2010  року і до досягнення дитиною  повноліття.  

  Стягнути з   ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5   ,     судовий збір  в розмірі  51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.  на користь Держави в особі місцевого бюджету міста Вознесенськ  Миколаївської області  (банк УДК в Миколаївській області, код  банку 23406957,  МФО 826013, код платежу 22090100,  р/р  №31415537700007).  

Стягнути з   ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5   , витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи  на користь держави  в особі  Державного бюджету міста Вознесенськ (банк  ГУДКУ в Миколаївській області, код  ЄДРПОУ  23406957,   р/р №31210259700007, МФО  826013, код платежу 22050000) в сумі  120  (сто двадцять   )   грн. 00 коп.  

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу  за один місяць.      

Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти  днів з дня проголошення рішення.  

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Суддя                                                                      Т.В. Серебрякова