Р І Ш Е Н Н Я        Справа №ц2-2231/10

ІМЕНЕМ              УКРАЇНИ  

29 липня 2010року                               м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого - судді - Ямкової О.О., при секретарі –  Петровській О.С., за участю позивача – ОСОБА_1,  відповідача – ОСОБА_2, представника відповідача – ОСОБА_3, представника третій особи – ОСОБА_4, спеціаліста – ОСОБА_5, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом зобов`язання здійснити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:  

ОСОБА_1, ОСОБА_6 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_2, в якому просили усунути перешкоди в користуванні належною ним на праві власності квартирою АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання відповідача своїми силами та за свій рахунок знести самовільно змонтовану металеву огорожу до квартири АДРЕСА_1, демонтувати шиферне покриття над цією огорожею, прибрати все майно, належне відповідачу від стіни прибудови квартири позивачів та звільнити двір загального користування на 1м від стіни.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вимоги свого позову підтримала, посилаючись на обставини, які викладені у ньому та додатково пояснила, що просить відповідача зобов`язати прибрати від належній до її квартири стіни майно відповідача у вигляді старих дерев`яних дверей та віконної рами, а також не заперечувала б проти того, щоб відповідач не зносила металеву огорожу, а тільки її перенесла на відстань 0,5м від стіни належній їй прибудови.

Позивач ОСОБА_6 до суду не з`явився, надав заяву, в якій вимоги позову підтримав та просив розглянути справу за його відсутністю.  

Відповідач, її представник вимоги позову не визнали, посилаючись на те, що переносити огорожу нікуди, так як у неї і так невелика площа квартири, але не заперечували проти того, щоб прибрати від стіни квартири позивача старі двері та віконну раму.

Представник Адміністрації Центрального району виконкому Миколаївської міської ради вимоги позову вважав такими, що не підлягають задоволенню, так як встановленням відповідачем металевої огорожі права позивача не порушені.  

Представник Миколаївської міської ради до суду не з`явився, надав заяву, в якій вимоги позову вважав такими, що підлягають задоволенню та просив розглянути справу за його відсутністю.

Представник ТОВ "Центральний-1"   до суду  не з`явився, надав заяву про слухання справи за його відсутністю.  

Вислухавши пояснення  сторін, показання спеціаліста, дослідивши доводи позову та матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.  

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень сторін, двокімнатна квартира АДРЕСА_1 загальною площею 44,4кв.м. знаходиться на балансі ТОВ "Центральний 1" та з 30.03.2007року належить в рівних частках на праві спільній частковій власності позивачам ОСОБА_1 і ОСОБА_6, в якій вони проживають та є зареєстрованими. На підставі рішення виконкому Центральної районної ради народних депутатів №48 від 19.04.1996року позивач ОСОБА_1 оформила збудовану прибудову до вищезазначеної квартири, у зв`язку з чим загальна площа двокімнатної квартири збільшилася.

Відповідно до наданих копій свідоцтва про право власності на житло та технічного паспорту, відповідачу ОСОБА_2 з 17.09.2007року на праві власності належить суміжна однокімнатна квартира АДРЕСА_1 загальною площею 19,3кв.м., що знаходилася на балансі ТОВ "Центральний 1", та до якій з 2000року зареєстрований шиферний металевий каркас, а також самовільно встановлена металева огорожа, яка примикає до стіни квартири, що належить на праві власності позивачам.  

Як слідує із копій відповідей та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 15.08.2007року Адміністрації Центрального району виконкому Миколаївської міської ради, на ґрунті використання відповідачем металевої огорожі між сторонами по справі склалися неприязні стосунки, внаслідок чого ОСОБА_2 притягувалася до адміністративної відповідальності.  

Позивачі, звертаючись до суду зазначили, що облаштування відповідачем ОСОБА_2 металевої огорожі, шиферного навісу та зберігання належних їй речей у вигляді старих дверей та віконної рами порушують їх права як власників суміжного приміщення, оскільки унеможливлюють використання ними проходу до стіни квартири АДРЕСА_1 та затемняють вікно кухні.  

Будь-яких порушень санітарних, протипожежних та будівельних норм при встановлені огорожі до квартири№7-а - не встановлено.        

На підставі викладеного, у відповідності до ст. 41 Конституції України, ст. ст. 317, 319, 376, 386, 391 ЦК України,  ст. ст. 152, 158 ЗК України, суд вважає позов в частині знесення самовільно змонтованої металевої огорожі та демонтування шиферне покриття над нею необґрунтованим з наступних підстав.

Так, правом вимагати знесення об’єктів самочинного будівництва наділений лише власник земельної ділянки, на якій вони зведені або орган місцевого самоврядування. Представник Миколаївської міської ради як представник територіальної громади, який є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1, будь-якого порушення  прав громади не вбачає, усунення перешкод шляхом знесення огорожі та навісу до квартири АДРЕСА_1 - не вимагає.  

Що стосується посилання позивачів на порушення їх прав з боку відповідача і необхідність їх поновлення шляхом знесення огорожі та навісу, то суд враховує, що навіс є об`єктом, що зареєстрований за відповідачем у встановленому законом порядку, а підстави для знесення огорожі як самовільній споруди відсутні.  

Між тим, враховуючи той факт, що позивачі мають право на безперешкодний доступ до належній до їх квартири стіни та вікна, а також газовій витяжки, перешкодою в якому є огорожа, що встановлена відповідачем та безпосередньо примикає до квартири позивачів, суд вважає за можливим задовольнити ці вимоги частково  та зобов`язати відповідача перенести металеву огорожу від стіни квартири АДРЕСА_1 на відстань 0,5м та прибрати від неї старі двері та віконну раму.  

Таким чином, заявлені позовні вимоги слід задовольнити частково та усунути перешкоди частково в іншій спосіб, ніж той, що був запропонований позивачами.  

У відповідність зі  ст. ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача ОСОБА_1, якою були понесені судові витрати, слід стягнути 45грн.50коп..  

Керуючись ст. ст. 14,  209, 212-215  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :  

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом зобов`язання здійснити певні дії – задовольнити частково.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_6 в користуванні належною ним квартирою АДРЕСА_1.

Зобов`язати ОСОБА_2 за свій рахунок перенести самовільно змонтовану нею металеву огорожу, яка примикає до стіни квартири АДРЕСА_1 на відстань 0,5м від цієї стіни та прибрати належне їй майно у вигляді старих дерев`яних дверей та віконної рами.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 45грн.50коп..

Рішення набирає законної сили через десять днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області у порядку, якій передбачений ст. ст. 294-296 ЦПК України.

  СУДДЯ                   ЯМКОВА О. О.