№  2а-1756/1220/10  

  П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

    25   листопада     2010  року суддя Первомайського міського суду Луганської області  

Мазка Н.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайське цивільну справу за адміністративним позовом    

ОСОБА_2 до інспектора ДПС Первомайської роти ДПС лейтенанта міліції Гаврютченкова Романа Олександровича  про оскарження дій посадової особи по справі про притягнення до адміністративної відповідальності шляхом накладення адміністративного стягнення та скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд                                                            

В с т а н о в и в :  

ОСОБА_2 звернувся   до суду з позовом, який уточнював,  посилаючись на те, що 01 жовтня 2010 року в 12 годин 50 хвилин у м. Первомайськ, керуючи автомобілем  НОМЕР_1, рухався по вул. Куйбишева, його зупинив інспектор ДПС Первомайської роти ДПС Гаврютченков Роман Олександрович. Як виявилось, причиною зупинки, за думкою інспектора, стало порушення ним вимог пункту 5.16 Правил дорожнього руху України «Напрямок руху по смугам» при повороті праворуч на перехресті скоїв маневр з лівої полоси руху транспортних засобів, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП.                                                                                                                              

На його заперечення стосовно того, що він не вчиняв дій, які порушували б Правила дорожнього руху України, а рухався відповідно до цих Правил, інспектор вимагав надати  посвідчення водія, реєстраційного документа на автомобіль, після чого повернувся до свого службового автомобілю та в ньому склав протокол серії ВВ1 №196545 про адміністративне правопорушення від 01 жовтня 2010 року. Протокол серії ВВ1 №196545 від 01 жовтня 2010 року йому було надано на підпис після його складання та підписання інспектором. Коли він почав писати зауваження про незгоду з висновками інспектора, про те, що Правил дорожнього руху України він не порушував, інспектор висловив своє обурення та сказав, що він повинен покаятися й визнати провину. Також на момент підписання ним протоколу інспектор не роз'яснив йому права та обов'язкі, передбачен1 ст..63 Конституції України, та ст.. 268 КУпАП. Він повторно заявив інспектору, що будь - яких порушень Правил дорожнього руху України з його боку не було та попросив надати копію протоколу. Як виявилось, врахувавши свої думки достатніми для визначення наявності обставин, які свідчать про вчинення ним правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП інспектор ДПС Гаврютченков Роман Олександрович уже прийняв рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., та виніс постанову серії ВВ №219038 по справі про адміністративне правопорушення від 01 жовтня 2010 року. Свідків, які б підтвердили факт ніби – то його порушення немає.  

Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є незаконним, необґрунтованим, недоведеним з наступних причин:  

1.   1)     Він не порушував жодного пункту Правил дорожнього руху України, виконуючи вимоги знаку 5.16 " Рух по смугам" здійснював правий поворот відповідно до Правил дорожнього руху України – змінив середню смугу руху та перемістився у правий ряд для виконання правого повороту у дозволеному місці із вказівником правого повороту не вчинив перешкоди жодному учаснику дорожнього руху, інспектор не міг бачити розмітку зі свого місця спостереження і не бажав підписати та подивитися де вона проходить для об'єктивного розгляду справи;  

2.   2)     Згідно з п.2.13. інструкції з організації проведення та діловодства у справах про адміністративні порушення, затвердженої Наказом МВС України від 22. жовтня 2003 р. № 1217 : «До протоколу, складеного з використанням показів технічних приладів, долучаються фото, відео, або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів, та довідкові матеріали про власника транспортного засобу або особу, яка має право керування цим транспортним засобом». Його, ніби – то, порушення, не було зафіксоване на відеокамеру.  

3.   3)     Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.  

Разом з тим, положення даної статті вказує на те, що належними доказами можуть бути також показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

Позивач вважає, що суб'єктивна думка, припущення та бажання інспектора ДПС Гаврютченкова Романа Олександровича скласти протокол для «статистики», «звітності» або «галочки» не є законною підставою, не може бути достовірним та належним доказом, на якому ґрунтується висновок про вчинення ним адміністративного правопорушення;  

1.   4)     У ст. 254 КУпАП зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в разі його вчинення, але, оскільки, адміністративного  правопорушення не було (не було пред'явлено жодного доказу, крім безпідставних звинувачень, «правопорушення» не зафіксовано належним чином, як того вимагає чинне законодавство, з врахуванням допущених порушень під час складання протоколу, він не може бути належним доказом його вини, за таких обставин відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення;  

2.   5)     П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від  23 грудня 2005 року N 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КоАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказав, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.  

3.   6)     Ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги  і заперечення осіб, яі беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Щ дат встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.  

4.   7)     Стаття 122 КУпАП. Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонений сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху. Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш, як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзжої частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками - тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян . . . .    

Порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки  або безпеки інших громадян, що підтверджено фактичними даними, а саме: поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності , потерпілого, свідків, показань технічних приладів та засобів фото-  і  відео спостереження та іншими документами - тягнуть за собою накладення штрафу від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.  

Враховуючі вищевикладене вважає, що постанова ВВ №219038 по справі про адміністративне  правопорушення від  01 жовтня 2010 року прийнята з порушеннями його прав та чинного законодавства, є обґрунтованою, та незаконною та підлягає скасуванню.  

  Позивач просить суд визнати протиправними дії інспектора ДПС Первомайської роти ДПС лейтенанта міліції Гаврютченкова Романа Олександровича щодо складання ним протоколу про адміністративне правопорушення серії ВВ1 № 196545 та щодо винесення ним постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВВ № 219038 складеної відносно ОСОБА_2 01 жовтня 2010 року; скасувати постанову інспектора ДПС Первомайської роти ДПС лейтенанта міліції Гаврютченкова Романа Олександровича серії ВВ № 219038 від 01 жовтня 2010 року, якою ОСОБА_2 було притягнено до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене по ч. 1     ст. 122 КУпАП України.  

Позивач підтримав вимоги, просить їх задовольнити.    

Відповідач  в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним. Причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило.  

Дослідивши обставини справи   суд вважає, що позов підлягає  задоволенню за таких обставин.            

  Відповідно до вимог ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.  

  Відповідно до вимог ст..ст.34, 35 КУаП  при притягненні до адміністративної відповідальності повинні враховуватись обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.  

  В судовому засідання встановлено, що згідно постанови серії ВВ № 219038 від 01 жовтня 2010 р. по справі   про адміністративне правопорушення – 01 жовтня 2010 р. о 12 годині 50 хвилин в м. Первомайську по вул.. Куйбишева, ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, керував транспортним засобом FAW СА 6371 державний номер НОМЕР_1, наближаючись до перехрестя та повертаючи праворуч, скоїв маневр з лівої полоси  руху транспортних засобів, тим самими не виконав вимоги дорожнього знаку 5.16 «Напрямок руху по смугам» , чим порушив п. 8.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КупАП, за що останній був  притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.      

Пунктом 2 ч.1 ст. 18  КАС України передбачено, що місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.  

З гідно ч.2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.  

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України,   з особливостями, встановленими цим Кодексом.                                                                                                                                                                      

Згідно до вимог ст.251 КупАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.  

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.        

Статтею 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.  

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.  

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.  

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності його дій.  

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.  

Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.                                                                                                                                                                

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення  відносно позивача винесена  відповідачем передчасно, без належного збирання та оцінки доказів вчинення  позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення, що має істотне значення для об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи, і, як наслідок, прийняття законного рішення, і така постанова є незаконною і підлягає скасуванню за відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, а справа підлягає закриттю.  

Керуючись вимогами ст.ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,                                                                                                                                                                                    

П о с т а н о в и в :  

Позов задовольнити.  

Визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВВ № 219038 від 01 жовтня 2010 року, винесену інспектором ДПС Первомайської роти ДПС лейтенантом міліції Гаврютченковим Романом Олександровичем відносно ОСОБА_2 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого  ч. 1 ст. 122 КУпАП .  

Скасувати постанову інспектора ДПС Первомайської роти ДПС лейтенанта міліції Гаврютченкова Романа Олександровича  від 01 жовтня 2010 р. про накладення штрафу на ОСОБА_2 в розмірі 255 гривень  00 копійок і закрити справу.  

Постанова оскарженню не підлягає.  

  Суддя