Справа  №  1-155  

2010 року  

          ВИРОК  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

15 листопада 2010  року                                                            Городищенський  районний  суд      

                Черкаської  області  

в  складі :  

головуючого - судді                 Савенко О.М.  

при секретарі судових засідань               Харук Л.Ю.  

з  участю  прокурора               Карпова С.О.  

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  залі  суду  в  місті  Городище Черкаської області  кримінальну справу  про  обвинувачення :  

  ОСОБА_2   , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки АДРЕСА_1 жительки м. АДРЕСА_2 українки,  громадянки  України, з середньою освітою, одруженої, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працюючої, раніше  не судимої,          

  в  скоєнні  злочину,  передбаченого ч.2  358, ч.3  358  КК України   , -  

  ВСТАНОВИВ :    

ОСОБА_2 в 2001 році, працюючи в магазині «Гастроном-1», який був розташований по вул.Леніна в м.Городище Черкаської області, з метою отримання підробленого пенсійного посвідчення для безкоштовного проїзду в приміському залізничному транспорті, домовилась з продавцем цього ж магазину ОСОБА_3 виготовити вказане посвідчення, для чого надала їй бланк пенсійного посвідчення із вклеєною своєю фотокарткою та власноручно заповнений на своє ім»я. Через декілька днів, перебуваючи у тому ж магазині, отримала від ОСОБА_3 підроблене пенсійне посвідчення НОМЕР_1 з своєю фотокарткою, заповнене на її ім»я, та відтисками печаток Управління праці та соціального захисту населення Городищенської районної державної адміністрації.  

Вона ж, 24 травня 2010 року, близько 6 години 40 хвилин, слідуючи в приміському електропоїзді №6341 сполучення ст.Цвіткове-ст.Миронівка,  на залізничному перегоні ст.Городище–ст.Корсунь Одеської залізниці, в межах села Валява Городищенського району Черкаської області, з метою безкоштовного проїзду пред»явила провіднику – касиру підроблене пенсійне посвідчення НОМЕР_1 видане на її ім»я з ознаками підробки, за що отримала квиток для безкоштовного проїзду №052264, після чого була відразу затримана працівниками міліції у вказаному приміському електропоїзді, і підроблене пенсійне посвідчення та безкоштовний квиток в неї були виявлені та вилучені.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

Допитана  в  судовому  засіданні  підсудна  ОСОБА_2 свою  вину  в  пред’явлених  їй  обвинуваченнях  визнала  повністю  і  суду  пояснила, що  в 2001 році вона разом з ОСОБА_3 працювала в магазині «Гастроном-1», що в м.Городище Черкаської області. ОСОБА_3 запропонувала їй виготовити, за певну винагороду, пенсійне посвідчення, пояснюючи тим, що в неї є знайомі, які працюють в Пенсійному фонді Городищенського району Черкаської області. Вона погодилась на пропозицію, остільки інколи електропоїздом їздила до ст.Миронівка.  Згодом виготовила фотокартку для посвідчення та разом з анкетними даними передала ОСОБА_3. Через декілька днів остання принесла на роботу пенсійне посвідчення виписане на ім»я ОСОБА_2 та отримала винагороду, яку саме не пам»ятає через великий сплив часу. 24 травня 2010 року сіла в електропоїзд сполученням ст.Цвітково-ст.Миронівка на стГородище, щоб доїхати до ст.Миронівка, а потім до м.Київ. У вагон зайшли провідники-касири та запропонували купити квиток, на що вона показала пенсійне посвідчення на своє ім»я. В цей час у вагоні знаходилися працівники міліції, які поцікавились посвідченням та вказали на ознаки його підробки. Після чого пенсійне посвідчення було вилучено.          

Крім повного визнання вини  підсудною ОСОБА_2, її вина у скоєнні злочинів, передбачених:  

- ч.2 ст.358 КК України  також підтверджується  і доказами  добутими на досудовому слідстві, а саме:  - постановою про порушення кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.358 КК України (а.с. 1); - протоколом огляду місця події (а.с.10); - довідкою Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі (а.с.16); - довідкою Управління праці та соціального захисту населення Городищенської РДА (а.с.18); -  висновком спеціаліста (а.с.28-29); - протоколом огляду  предметів (а.с.30); -  і перевіреними в суді у відповідності до ст. 299 КПК України, де факти, які сторонами не оспорюються, вважаються дослідженими та встановленими як стосовно об’єктивної так і суб’єктивної сторони злочину з розумінням  відсутності в учасників судового розгляду права на апеляційне оскарження в цій частині. Учасники судового розгляду не оспорюють фактичних обставин справи, і тому, суд, вважає за недоцільне дослідження доказів стосовно обставин справи щодо обвинувачення підсудної  ОСОБА_2 за ч.2 ст.358 КК України;  

- ч.3 ст.358 КК України  також підтверджується  і доказами  добутими на досудовому слідстві, а саме:- постановою про порушення кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.358 КК України (а.с.4); - висновком експерта (а.с.69-73); - довідкою Управління праці та соціального захисту населення Городищенської РДА (а.с.81); - висновком експерта (а.с.90-97); - і перевіреними в суді у відповідності до ст. 299 КПК України, де факти, які сторонами не оспорюються,  вважаються дослідженими та встановленими як стосовно об’єктивної так і суб’єктивної сторони злочину з розумінням  відсутності в учасників судового розгляду права на апеляційне оскарження в цій частині. Учасники судового розгляду не оспорюють фактичних обставин справи, і тому, суд, вважає за недоцільне дослідження доказів стосовно обставин справи щодо обвинувачення підсудної ОСОБА_2 за ч.3 ст.358 КК України.  

Учасники проти скороченого судового слідства  не заперечують.  

Підсудна, прокурор розуміють зміст цих обставин (об’єктивну та суб’єктивну сторони злочину), сумнівів у добровільності та істинності їх позицій немає. Учасникам судового розгляду роз’яснені їх права, передбачені ст. 299 Кримінально-процесуального Кодексу України, тобто, відсутність у них права подальшого оскарження цих фактичних обставин в апеляційному порядку.  

Таким чином, дослідивши  та  оцінивши  зібрані по  справі  докази  в  їх  сукупності,  суд  вважає, що  пред’явлені  обвинувачення   підсудній  ОСОБА_2  за ч.2 ст.358 КК України та ч.3 ст.358 КК України доказані  повністю.  

Оскільки підсудна ОСОБА_2   .   своїми умисними діями вчинила підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає право або звільняє від обов»язків, з метою використання його підроблювачем за попередньою змовою групою осіб, то її дії суд кваліфікує  за ч. 2 ст.358 КК України.  

Оскільки підсудна ОСОБА_2   скоїла злочин,  пов»язаний з використанням завідомо підробленого документа, то її дії  суд кваліфікує за ч.3 ст. 358 КК України.  

При призначенні  покарання підсудній  суд  враховує    ступінь   тяжкості вчиненого злочину, особу винної  та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.            

Призначаючи  покарання  підсудній  ОСОБА_2 суд, враховує ступінь тяжкості скоєного  злочину,  особу  винної та  обставини  справи, які пом»якшують та обтяжують її покарання.  

Злочин вчинений підсудною ОСОБА_2  за ч. 2 ст.358 КК України  є   злочином середньої тяжкості.        

Злочин вчинений підсудною ОСОБА_2 за ч. 3 ст.358 КК України  є  злочином  невеликої тяжкості.        

Постановою Пленуму Верховного Суду України від  24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» рекомендовано судам при розгляді кримінальних справ, досліджуючи дані про особу підсудного з»ясовувати вік, стан здоров»я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи, минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім»ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку),  матеріальний стан. Тому, суд, при призначенні покарання враховує, що ОСОБА_2 виповнилося 53 роки, згідно довідки Городищенського РТМО від 11.11.210 року хворіє загальним захворюванням, постійно лікується та перебуває на «Д» обліку у лікаря загальної практики сімейної медицини, має позитивну характеристику  по місцю проживання,  не працює, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, до кримінальної відповідальності притягується вперше.        

Обставиною, що пом”якшують покарання підсудної ОСОБА_2, суд визнає визнання вини.  

Обставин, що обтяжують покарання підсудної ОСОБА_2, судом не встановлено.  

За таких обставин суд, вважає, що  виправленню та перевихованню підсудної ОСОБА_2 може дійсно сприяти покарання не пов»язане з її ізоляцією від суспільства і призначає їй покарання у вигляді позбавлення волі із  звільненням від відбування покарання з випробуванням, остільки вбачає, що такий вид покарання буде необхідним і достатнім для попередження нових злочинів. Так як, підсудна, скоїла два злочини, то, суд, призначає їй остаточне покарання за правилами ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та з іспитовим строком тривалістю в один рік.  

По справі маються судові витрати у зв»язку з проведенням почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи на суму 1825, 42 грн.: розрахунок №333 від 25.06.2010 року на суму 912 грн 71 коп за проведення почеркознавчої експертизи та розрахунок №337 від 29.06.2010 року на суму 912 грн 71 коп. за проведення судово технічної експертизи документів.  

Речовий доказ по справі, а саме пенсійне посвідчення НОМЕР_1 на ім»я ОСОБА_2, залишити зберігати при матеріалах кримінальної справи №1-155.  

По справі  цивільним позивачем Одеською залізницею Державної адміністрації залізничного транспорту України заявлено цивільний позов про стягнення з підсудної ОСОБА_2 витрат на проїзд у сумі 6 грн 35 коп, що становить вартість квитка від АДРЕСА_3 Остільки підсудна визнала даний позов,  а він в свою чергу є обгрунтованим та таким, що грунтується на законних вимогах, то суд приходить до висновку про необхідність його задоволити.    

Керуючись  ст. ст. 323, 324 КПК  України,  суд, -  

  ЗАСУДИВ :  

      визнати   ОСОБА_2   , ІНФОРМАЦІЯ_4, винною,  в  скоєнні  злочинів,  передбачених ч.2 ст.358 КК України  та ч.3 ст.358 КК України і  призначити  їй  покарання:  

-   по ч.2 ст.358 КК України  3 (три) роки обмеження волі;  

-   по ч.3 ст.358 КК України  2 (два)  роки  обмеження волі.  

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 остаточну  міру покарання 3 (три) роки обмеження волі.  

На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки.  

На підставі п.п. 3, 4 ст. 76 КК України покласти на  ОСОБА_2 обов’язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.  

Міру запобіжного заходу відносно засудженої ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.  

Речовий доказ по справі, а саме пенсійне посвідчення НОМЕР_1 на ім»я ОСОБА_2, залишити зберігати при матеріалах кримінальної справи №1-155.            

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки АДРЕСА_1 жительки м. АДРЕСА_2 українки,  громадянки  України, не працюючої на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру по обслуговуванню ЛУ на Одеській залізниці, м.Одеса вул. Середньофонтанська, 14,  шляхом перерахування коштів на рахунок  31257272210018, код ЄДРПОУ 25576439, ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 призначення платежу – експертні роботи 17/12/3 без ПДВ, КБК 25010100, символ 272 судові витрати  за проведення почеркознавчої експертизи відповідно до розрахунку №333 від 25.06.2010 року на суму 912 грн 71 коп та за проведення судово технічної експертизи документів  відповідно до розрахунку №337 від 29.06.2010 року на суму 912 грн 71 коп., а всього на суму 1825 (одна тисяча вісімсот двадцять п»ять) грн 42 (сорок дві ) коп.  

Цивільний позов по справі задоволити. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки АДРЕСА_1 жительки м. АДРЕСА_2 українки,  громадянки  України, не працюючої на користь Одеської залізниці   Державної адміністрації залізничного транспорту України   65023 м.Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19 р/р 26003000001 в Одеській філії АБ «Експрес-Банк», МФО 328801, код ЄДРПОУ 01071315 – 6 (шість) грн. 35 (тридцять п»ять) коп  

Вирок суду може бути  оскаржено учасниками до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляції через Городищенський районний суд на протязі п»ятнадцяти діб з моменту його проголошення.  

  Суддя:                                                                                                           О.М. Савенко