Справа 2-А-616/2010

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

26 листопада  2010 року   Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої  -  судді Старжинської О.Є., при секретарі Ніколаєнко Г.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції  УМВС України в Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення противоправною  

ВСТАНОВИВ:  

09.11.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до   Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в  Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання постанови від 31.10.2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. за правопорушення, передбачене  за ст. 122 ч. 1 КУпАП противоправною.  

                 В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він  31.10.2010 року керуючи  автомобілем "ГАЗ 32213" номерний знак НОМЕР_1 в м. Нова Одеса, був зупинений  працівником Державтоінспекції, який зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення про ненадання ним під час руху по вулиці Леніна, 167 переваги пішоходу на нерегульованому пішохідному переході хоча в зазначеному місці пішохідний перехід відсутній.    

Посилаючись на відсутність доказів вчинення ним правопорушення та незаконність постанови, позивач просив позов задовольнити.

            В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.  Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і  місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов  задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).  

            В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача - інспектором організації дорожнього руху ВДАІ з ОАТ Новоодеського району Раленко В.А.  - на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП складений 31.10.2010 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах а саме: 31.10.2010 року о 08-15 год. по вулиці Леніна, 167 в м. Нова Одеса  позивач, керуючи автомобілем "ГАЗ 32213" номерний знак НОМЕР_1, не надав переваги в русі пішоходу на нерегульованому пішохідному переході, чим порушив п. 18.1 Правил дорожнього руху.  

Згідно зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо і порушень цих принципів відповідачем не встановлено.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються   протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності  , потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач ОСОБА_1 не заперечував проти порушення Правил дорожнього руху, даючи пояснення: «не пропустив пішохода неумисно»,  суб'єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, зібрав доказ, який підтверджує наявність складу правопорушення. Таким доказом є власні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП   є законною та обґрунтованою.  

 У відповідності до ст. 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.  

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:  

В позові ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Внутрішніх Справ України в Миколаївській  області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення противоправною відмовити.  

Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

 Суддя:                                                                               О.Є.Старжинська