Р І Ш Е Н Н Я Справа №ц2-2175/10
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2010року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого - судді - Ямкової О.О., при секретарі – Петровській О.С., за участю представника позивача – Богаченка Р.В., відповідача – ОСОБА_2, представника відповідача – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення суми і зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" про визнання недійсними кредитного договору та договору застави , -
ВСТАНОВИВ :
АТ "Ерсте Банк" звернувся до суду із позовом до відповідачів про стягнення суми заборгованості за кредитом та процентам, пенею за порушення строків сплати процентів та кредиту в загальній сумі 23505,64долараСША, що еквівалентно 188174грн.46коп..
29.06.2010року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до АТ "Ерсте Банк" про визнання недійсним кредитного договору №014/5865/5/10305 від 14.02.2008року та договору застави за Р.№793 від 14.02.2008року.
У судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав, вимоги зустрічного позову не визнав.
Відповідач ОСОБА_2, його представник вимоги первісного позову не визнали, підтримав вимоги зустрічного позову.
Відповідач та третя особа за зустрічним позовом ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилась, про дату слухання справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.
Третя особа ПН Миколаївського МНО Філіпенко В.В. до судового засідання не з’явилась, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Ухвалою суду справа розглянута за відсутності осіб, які не з`явилися, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається із матеріалів справи, 14.02.2008року між ВАТ "Ерсте Банк", правонаступником якого є АТ "Ерсте Банк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №014/5865/5/10305, за яким банк надав відповідачу суму кредиту в розмірі 21083,00дол.США на купівлю автомобіля строком до 13.02.2015року з розрахунку процентної ставки 12,5% річних.
За умовами договору відповідач зобов'язаний погашати суму кредиту щомісячними платежами в валюті кредиту – доларах США, а саме по 377,83долараСША згідно погодженого графіку.
Пунктами 5.6, 6.5, 9.1 зазначеного договору передбачено, що у випадку прострочення відповідачем сплати суми кредиту й процентів по кредиту, банк має право вимагати дострокового виконання зобов`язань і застосувати штрафні санкції у вигляді пені за порушення строку сплати кредиту та сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 0,1% від простроченої суми платежу за кожен день прострочення.
Із положень ст. 192 ЦК України, ст. ст. 2, 47, 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та ст.5 Декрету КМУ №15-93 від 19.02.1993року "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" вбачається, що іноземна валюта може використовуватись банками при видачі кредитів за наявності у них генеральної ліцензії НБУ, яку АТ "Ерсте Банк" має за №224 від 29.05.2007року. При наявності зазначеної ліцензії, банку не потрібно додатково отримувати індивідуальну ліцензію для надання споживачу кредиту в іноземній валюті, оскільки така вимога передбачена п.п. "в" п.4 ст.5 Декрету КМУ №15-93 лише для тих видів кредитів, терміни і суми яких перевищують встановлені законодавством межі, які згідно до листа НБУ від 7.12.2009рок №13-210/7871-22612 до наступного часу законодавством України не визначені.
Відповідно до наданих копій повідомлень позичальника-фізичної особи про умови надання споживчого кредиту від 16.01.2008року та 14.02.2008року відповідач ОСОБА_2 як позичальник був ознайомлений з усіма умовами та формами різних видів кредитування як до укладання спірного кредитного договору, так і під час його укладання та йому було роз`яснено, що валютні ризики при укладанні кредиту в іноземній валюті несе він як позичальник. Після отримання цього повідомлення-роз`яснення відповідач ОСОБА_2 надав банку заяву про бажання укласти кредитний договір в іноземній валюті та отримати суму в розмірі 21083долараСША.
Таким чином, зміст спірної угоди свідчить проте, що вона укладена з додержанням вимог цивільного законодавства та за вільного волевиявлення сторін, а визначення грошового еквіваленту зобов`язання в іноземній валюті не суперечить нормам ч.2 ст. 524 ЦК України.
Згідно наданих копій договорів, 14.02.2008року в забезпечення зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_4, за участю позичальника ОСОБА_2, був укладений договір поруки №14/5865/5/10305/2, відповідно до якого відповідач ОСОБА_4 зобов’язалась в солідарному порядку відповідати перед банком по зобов’язанням, які виникли із кредитного договору №014/5865/5/10305.
В той же день, 14.02.2008року між ВАТ "Ерсте Банк", правонаступником якого є АТ "Ерсте Банк" та ОСОБА_2 в забезпечення кредитних зобов`язань був укладений договір застави транспортного засобу у вигляді автомобіля марки Ford Fusion 1.41, 2007року випуску, р/н НОМЕР_1, заставною вартістю 118300грн.00коп..
Як слідує із наданих розрахунків та листів-претензій, відповідачі як позичальник та поручитель свої зобов'язання у повному обсязі не виконали, суму основної заборгованості за кредитом в розмірі 19651,33дол.США, суму заборгованості по сплаті процентів в розмірі 2802,35дол.США не погасили, у зв`язку з чим банком була нарахована пеня за порушення строку сплати кредиту та процентів в загальному розмірі 1051,96доларівСША.
Загальна сума заборгованості за договором кредиту станом на 20.01.2010року складає 23505,64долараСША, що еквівалентно 188174грн.46коп..
На підставі викладеного, у відповідності зі ст. ст. 203, 215, 509, 526, 543, 548, 554, 610, 611, 1054-1055 ЦК України, суд дійшов висновку, що волевиявлення відповідача ОСОБА_2 при укладанні з банком кредитного договору було вільним, а обрання валютного кредитування у доларах США – свідомою дією через зменшену відсоткову ставку.
Тому, суд вважає, що немає правових підстав для задоволення вимог зустрічного позову ОСОБА_2 як в частині вимог щодо визнання недійсним кредитного договору, так і як наслідок - в частині визнання недійсним договору застави, яким забезпечене дійсне зобов`язання.
Доводи ОСОБА_2 про порушення при укладанні кредитного договору принципу рівності сторін, невідповідність його умов положення Закону України "Про захист прав споживачів" щодо ненадання банком достовірної інформації про можливі негативні аспекти його виконання – є безпідставними.
З урахуванням того, що відповідачі не виконали зобов'язань, узятих на себе за кредитним договором і договором поруки, суд вважає первісні позовні вимоги обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню судові витрати на користь позивача в розмірі по 910грн.00коп. з кожного.
Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України , суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" про визнання недійсними кредитного договору та договору застави – відмовити.
Позов ПАТ "Ерсте Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення суми - задовольнити.
Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" заборгованість по кредиту, процентам та пені – 23505доларів64центаСША, що еквівалентно 188174грн.46коп..
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь АТ "Ерсте Банк" судові витрати в розмірі по 910грн.00коп. з кожного.
Рішення набирає законної сили через десять днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області у порядку, який передбачений ст. ст. 294-296 ЦПК України.
СУДДЯ ЯМКОВА О. О.