Справа 1-135\2010р.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 грудня 2010 року м. Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області в складі головуючого судді: Бонецького Л.Й., при секретарі Гавриляк О.Б., з участю прокурора Дердзяк П.І., адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старий Самбір кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Ваньовичі Самбірського району Львівської області, громадянина України, українця, не одруженого, військовозобов`язаного, студент Львівського технікуму залізничного транспорту, зареєст-рований за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого в злочинах передбачених ч.2 ст.296 і ч.1 ст.119 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець с. Стрілковичі Самбірського району Львівської області, громадянина України, українця, не одруженого, військовозобов`язаного, студента Самбірського технікуму економіки та ін- формації, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого в злочинах передбачених ч.2 ст.296 і ч.1 ст.119 КК України,
в с т а н о в и в :
Підсудні неповнолітній ОСОБА_3 з неповнолітнім ОСОБА_5, 04 квітня 2010 року о 22 годині, в с. Морозовичі Старосамбірського району Львівської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та діючи в групі осіб, маючи єдиний спільний умисел на вчинення хуліганських дій, умисно грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю. Злочинні дії ОСОБА_3 з підсудним ОСОБА_4 виразились у тому, що вони, показуючи зневагу до існуючих норм поведінки у суспільстві та моралі, з метою самоутвердження за рахунок інших осіб, протиставляючи себе іншим громадянам, суспільству, зайшли на сільський стадіон, де без причинно із хуліганських спонукань розпочали бійку з неповнолітніми ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
Реалізовуючи свій злочинний умисел на порушення громадського порядку, демон-струючи зверхність, вседозволеність та явну неповагу до суспільних норм, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4, в ході бійки, почали почергово безпричинно наносити удари руками й ногами вищезазначеним потерпілим особам, в результаті чого, спричинили ОСОБА_8 садно на нижній щелепі справа, поєднане з подряпиною лінійногори-зонтальної форми, які, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 64/10 від 07.04.2010 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень; ОСОБА_9 спричинили садна на задній поверхні лівих трьох пальців в ділянці середніх суглобів, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 74/10 від 10.04.2010 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень; ОСОБА_10 спричинили садна правого ліктя, які, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 75/10 від 10.04.2010 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на порушення громадського порядку, підсудні ОСОБА_4 з ОСОБА_3, не маючи наміру на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_6, діючи зі злочинною самовпевненістю, одночасно нанесли йому два удари, при цьому ОСОБА_4 наніс один удар в шию потерпілому ОСОБА_6 рукою внаслідок чого, було спричинено: синець, вогнищеві крововиливи в шкіру та м'які тканини, вогнищеві крововиливи в оточуючу жирову клітковину в ділянці сонної артерії зліва і блукаючого нерва, вогнищеві крововиливи в стромі та оточуючій жировій клітковині щитовидної залози, дрібні крововиливи в стовбуровій ділянці головного мозку. Одно моментно з цим, ОСОБА_3 наніс удар ногою в ділянку живота потерпілому ОСОБА_6, від якого утворилися: вогнищеві крововиливи між волокнами скелетного м'язу та м'яких тканинах, крововиливи в жировій клітковині підшлункової залози, крововиливи в оточуючій жировій клітковині нирок та корковому шарі наднирників, вогнищевий крововилив в зовнішній оболонці аорти та дефект її пошарової будови з просоченням гемолізованими еритро-цитами.
Дані тілесні ушкодження, згідно з висновком судово-медичної експертизи за № 46/10 від 13.04.2010 року та комісійної судово-медичної експертизи № 107 від 16.08.2010 року, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті непов-нолітнього ОСОБА_6, яка наступила внаслідок рефлекторної зупинки серця від ушкод-ження рефлексогенних зон тіла ділянки живота та шиї.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винним себе в інкримінованих йому злочинах визнав повністю, щиро сердечно розкаявся у скоєному і показав, що дійсно він 4.04.2010 року перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та діючи в групі осіб разом з ОСОБА_4, знаходячись в селі Морозовичі Старосамбірського району Львівської області, із хуліганських спонукань затіяли бійку з хлопцями, що відпочивали на сільському стадіоні, в результаті якої, вони побили ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, при цьому, ОСОБА_6 вони нанесли одно моментно по одному удару. Підсудний ОСОБА_3 наніс один удар ногою в живіт, а підсудний ОСОБА_4 наніс один удар рукою в шию, від чого ОСОБА_6 впав на землю і більше не підводився. Як пояснив підсудний ОСОБА_3, що не міг передбачити, що настануть такі трагічні наслі-дки і потерпілий ОСОБА_6 помре. Звернувся в судовому засіданні до потерпілих у яких просив пробачення.
В судовому засіданні підсудний, ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих йому зло-чинах визнав повністю, щиро сердечно розкаявся у скоєному і показав, що дійсно він 4.04.2010 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та діючи в групі осіб разом з ОСОБА_3, знаходячись в селі Морозовичі Старосамбірського району Львівської області, із хуліганських спонукань затіяли бійку з хлопцями, що відпочивали на сільському стадіоні, в результаті якої, вони побили ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, при цьому, ОСОБА_6 вони нанесли одно моментно по одному удару в живіт та шию. Підсудний ОСОБА_4 наніс один удар кулаком в шию, а підсудний ОСОБА_3 наніс один удар ногою в живіт, від чого ОСОБА_6 впав на землю і більше не підво-дився. Як пояснив підсудний ОСОБА_4, що не міг передбачити, що настануть такі трагічні наслідки і потерпілий ОСОБА_6 помре. Звернувся в судовому засіданні до потерпі-лих у яких просив пробачення.
Крім повного визнання своєї вини підсудними ОСОБА_3 та ОСОБА_4, їх вина в інкримінованих їм злочинах доведена, як на досудовому слідстві так і в суді, показами потерпілих, свідків та зібраними по справі доказами, а саме:
Потерпіла ОСОБА_11 суду пояснила, що 04.04.2010 року її син ОСОБА_6 поїхав в село Морозовичі Старосамбірського району Львівської області до своєї дівчини. Біля 20.00години її син, їй зателефонував і просив, щоб за ним приїхали в Морозовичі Старосам-бірського району Львівської області та забрали його додому. О 22.00год. вона разом з чоловіком автомобілем під’їхали до села Морозовичі Старосамбірського району Львівської області і почали телефонувати ОСОБА_6, однак телефон не працював. Невдовзі, коли вони під’їхали до сільського стадіону, то побачили там багато людей, а на землі лежав її син ОСОБА_6, без ознак життя. Звернулась до суду потерпіла ОСОБА_11 з письмовою заявою у якій вказала, що претензій до підсудних не має ні матеріального, ні морального характеру і просила суд суворо їх на карати та не позбавляти їх волі оскільки вони є не повнолітні.
Потерпілий ОСОБА_8 суду пояснив, що 4 квітня 2010 року, о 22.00 год. він знаходився на стадіоні с. Морозовичі Старосамбірського району в приміщенні альтанки, разом із своїм двоюрідним братом ОСОБА_7. Невдовзі підійшла ОСОБА_12 з ОСОБА_6 та братами ОСОБА_10. Згодом, до них також прийшла і ОСОБА_13. Вони всі разом сиділи, розмовляли, пили горілку із саморобного паперового бокала.
Несподівано в приміщення альтанки зайшли ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які перебували в стані алкогольного сп`яніння. Вони похитувались, їх розмова була не розбір-ливою, поведінка була викликаючою і агресивною . Зайшовши в альтанку, ОСОБА_3 зразу ж звернувся до них усіх, щоб йому дали сигарету. На це ОСОБА_7 відповів, що не має сигарет. Почувши відмову, ОСОБА_3 почав вести себе, ще більш розв’язно, підійшов до столу, на якому стояла пляшка горілки, взяв її в руку та в зухвалій наказовій формі сказав, щоб дали йому стакан. ОСОБА_7 сказав, що стакана не має, після чого, ОСОБА_3 наніс йому один удар правою рукою в обличчя.
В наслідок отриманого удару, ОСОБА_7 впав на лавку, але одразу піднявся на ноги, після чого, ОСОБА_3 знову наніс ОСОБА_7, ще один удар правою рукою в обличчя. Потерпілий ОСОБА_8 теж підвівся з лавки, щоб заступитись за ОСОБА_7, але ОСОБА_3 наніс йому один удар рукою в обличчя. Чи бив когось в цей час ОСОБА_4 не зауважив, так як після отриманих ударів, ОСОБА_7 вискочив з альтанки, а за ним з альтанки вибіг і він. Невдовзі його наздогнали, нанесли удар ногою в область живота, від чого він впав на землю та втратив свідомість. Коли прийшов до свідомості, побачив, що на стадіоні біля альтанки скупчилося багато людей і що на землі лежить ОСОБА_6. Звер-нувся до суду з письмовою заявою у якій просив суд суворо не карати підсудних і претензій до них в нього не має.
Потерпілий ОСОБА_7, суду пояснив, що 04 квітня 2010 року, ввечері він з друзями знаходився в альтанці на стадіоні села Морозовичі Старосамбірського району. О 22.00 год. в альтанку зайшли ОСОБА_3 та ОСОБА_4, при цьому ОСОБА_3 в грубій зухвалій формі звернувся до них і сказав, щоб дали йому сигарет. Він зрозумів, що ОСОБА_3 не були потрібні сигарети, а він просто хотів затіяти конфлікт, так як був сильно п’яний. Потім ОСОБА_3 побачив, що біля них стоїть пляшка із залишками горілки і сказав налити йому горілки. Так, як не знайшлось стаканчика, ОСОБА_3 наніс йому удар кулаком в праву сторону обличчя. Також в цей час, ОСОБА_4 світив ліхтариком мобільного телефону в очі ОСОБА_6 ОСОБА_3 розвернувся до нього і знову наніс декілька ударів кулаком в голову. Коли ОСОБА_3 його бив, то ОСОБА_8 став між ними і отримав від ОСОБА_3 удар в обличчя. Після того, як ОСОБА_8 ОСОБА_3 наніс удар в обличчя, він через вікно вискочив з альтанки і побіг в сторону рівчака, та побачив, як ОСОБА_8 теж через вікно вистрибнув за ним. На відстані до 10 метрів, його наздогнали і почали наносити удари ногами по голові. Невдовзі почув, що кричить ОСОБА_12. Вона голосно кликала по імені ОСОБА_6 та плакала. Коли він підійшов до альтанки, то на відстані до 10 метрів від входу в альтанку побачив ОСОБА_6, який лежав на землі, біля нього була ОСОБА_12 і тримала його голову у себе на колінах. Звернувся до суду з письмовою заявою у якій просив суд суворо не карати підсудних і претензій до них в нього не має.
Потерпілий ОСОБА_15, суду показав, що 04.04.2010 року о 22 годині 00 хв., він разом зі своїм братом ОСОБА_10 та знайомими хлопцями ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, дівчатами ОСОБА_13, ОСОБА_12 знаходились в альтанці, на стадіоні в селі Морозовичі Старосамбірського району, де очікували на батьків ОСОБА_6, які мали приїхати за ним і забрати додому. В цей час в альтанку зайшли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Зайшовши в альтанку, ОСОБА_3 зразу ж звернувся до них усіх, щоб дали йому сигарету. На це ОСОБА_7 відповів, що не має сигарет, так як вони не палили. Почувши відмову, ОСОБА_3 почав вести себе, ще більш нахабно та розв’язно і було очевидним, що йому зовсім не були потрібні сигарети, а він лише умисно шукав причину, щоб затіяти конфлікт.
Після цього, ОСОБА_3 підійшов до столу, на якому стояла пляшка горілки, взяв її в руку та в зухвалій наказовій формі сказав, щоб дали йому стакан. В цей час ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_6 та почав світити йому в очі ліхтариком. ОСОБА_6 попросив не світити йому в очі, але ОСОБА_4 почав виражатися нецензурно брутальними лайливими словами в адресу ОСОБА_6 та безпричинно вдарив його долонею в голову. Куди конкретно прийшовся удар не пригадує, але від удару ОСОБА_6 відхилив голову назад і вдарив поти-лицею ОСОБА_13 Крім цього, ОСОБА_4 вдарив долонею в голову його брата ОСОБА_10, але брат прикрився руками. В свою чергу ОСОБА_3 наніс ОСОБА_7 удар рукою в голову. В наслідок отриманого удару, ОСОБА_7 впав на лавку, але одразу піднявся на ноги, після чого. ОСОБА_3 знову наніс ОСОБА_7, ще один удар правою рукою в обличчя. ОСОБА_8 теж підвівся з лавки щоб заступитись за ОСОБА_7, але ОСОБА_3 наніс йому удар рукою в обличчя. Після отриманих ударів, ОСОБА_7 вискочив з альтанки, а слідом за ним з альтанки вибіг і ОСОБА_8, а за ними навздогін побігли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Всі почали виходити з альтанки і його брат ОСОБА_10 крикнув, щоб він втікав звідти на дорогу отримав удар в руку. Звернувся до суду з письмовою заявою у якій просив суд суворо не карати підсудних і претензій до них в нього не має.
Потерпілий ОСОБА_10, суду показав, що 04.04.2010 року о 22 годині 00 хв., він разом зі своїм братом ОСОБА_15 та знайомими хлопцями ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, дівчатами ОСОБА_13, ОСОБА_12 знаходилась в альтанці, на стадіоні в селі Морозовичі Старосамбірського району, де очікували на батьків ОСОБА_6, які мали приїхати за ним і забрати його додому. В цей час в альтанку зайшов ОСОБА_3, а слідом за ним ОСОБА_4. Зайшовши в альтанку, ОСОБА_3 зразу ж звернувся до них усіх, щоб йому дали сигарету. На це ОСОБА_7 відповів, що у них не має сигарет. Почувши відмову, ОСОБА_3 почав вести себе, ще більш нахабно та розв’язно і було очевидним, що йому зовсім не були потрібні сигарети, а він лише умисно шукав причину, щоб затіяти конфлікт. Після цього, ОСОБА_3 підійшов до столу, на якому стояла пляшка горілки, взяв її в руку та в зухвалій наказовій формі сказав, щоб дали йому стакан.
ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_6 та почав світити йому в очі ліхтариком. ОСОБА_6 попросив не світити йому в очі, але ОСОБА_4 почав виражатися нецензурно брута-льними лайливими словами в адресу ОСОБА_6 та безпричинно вдарив його долонею в голову. Від удару ОСОБА_6 відхилив голову назад і вдарив потилицею ОСОБА_13 В свою чергу ОСОБА_3, який в цей час в погрозливій формі вимагав стаканчик від ОСОБА_7, почувши його відмову, наніс ОСОБА_7 удар рукою в голову. Внаслідок отриманого удару, ОСОБА_7 впав на лавку, але одразу піднявся на ноги, після чого, ОСОБА_3 знову наніс ОСОБА_7, ще один удар рукою в обличчя. ОСОБА_8 теж підвівся з лавки, щоб заступитись за ОСОБА_7, але ОСОБА_3 наніс йому удар рукою в обличчя. Після отриманих ударів, ОСОБА_7 вискочив з альтанки, а слідом за ним з альтанки вибіг і ОСОБА_8, а за ними навздогін побігли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Коли вони почали вибігати з альтанки, він крикнув братові, щоб той втікав звідти до дороги. В подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали бити його, а коли йому стало погано, вони удвох почали бити ОСОБА_6, при цьому добре пам’ятає, що саме ОСОБА_3 копнув ногою в груди ОСОБА_6, а ОСОБА_4 в цей момент теж наніс удар ОСОБА_6, але куди саме не побачив, так як стало погано і втратив свідомість. Коли прийшов до свідомості, ОСОБА_6 вже був мертвий. Звернувся до суду з письмовою заявою у якій просив суд суворо не карати підсудних і претензій до них в нього не має.
Свідок ОСОБА_17, суду пояснив, що 4.04.2010 року о 20.30год ОСОБА_6 зателефонував на його мобільний телефон і попросив, щоб він приїхав за ним в село Морозовичі. Він з дружиною спочатку поїхали в м. Хирів, де дружина залишила молодших дітей в квартирі, а самі вони удвох на машині поїхали в село Морозовичі. По дорозі тричі телефонував на номер ОСОБА_6, але абонент був в зоні недосяжності. В село Морозо-вичі приїхали о 22.00год. Він під’їхав до будинку, де проживає ОСОБА_12, тобто дівчина ОСОБА_6, але на дорозі нікого не було. Тоді вирішив поїхати в клуб і там пошукати ОСОБА_6. Коли проїжджав повз сільський стадіон, на дорогу вибігла якась жінка, яка розмахувала руками. Вона попросила, щоб він заїхав на стадіон і посвітив фарами, так як там вбили якогось хлопця. Він виїхав машиною на стадіон і включив фари. Дружина вийшла з машини і пішла до натовпу людей, які стояли на стадіоні. Через короткий проміжок часу вона підбігла і крикнула, що це лежить ОСОБА_6, після чого, втратила свідомість. Він підбіг до ОСОБА_6, якому в цей час надавав першочергову медичну допомогу якийсь мужчина. ОСОБА_6 не подавав жодних ознак життя, був бекон-тактний і лише хрипів. Через пару хвилин він перестав хрипіти і ця жінка, оглянувши його, сказала, що він вже мертвий. При яких обставинах було вбито ОСОБА_6 йому не відомо, але зі слів його друзів стало відомо, що ОСОБА_6 побили двоє хлопців. Після отриманих від них ударів, ОСОБА_6 впав на землю і більше не підводився. При цьому друзі ОСОБА_6 наголошували на тому, що саме двоє хлопців з села Ваньовичі били ОСОБА_6.
Свідок ОСОБА_18, суду пояснив, що бачив, як ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зайшли в альтанку, звідти почулись крики та шум бійки. Чи відбувалась якась розмова в альтанці не чув. Він вирішив підійти ближче і підійшовши до входу, побачив, що з альтанки вибіг ОСОБА_3, який побіг в напрямку рову з потічком, наздоганяючи якогось хлопця, який втікав від нього, але ОСОБА_3 наздогнав його і почав наносити удари. В альтанці поба-чив двох дівчат, у яких запитав, що сталося, але вони нічого не відповіли. Потім побачив ОСОБА_7, який втікав зі сторони альтанки, а його наздоганяв ОСОБА_4 та наніс йому кілька ударів.
Свідок ОСОБА_19, суду пояснив, що 04.04.2010 року о 22.00год. він разом з друзями, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_18 проходили біля стадіону села Морозовичі. ОСОБА_3, який трохи відстав від них, несподівано пішов в сторону альтанки і як пізніше він їм пояснював, пішов туди, щоб взяти сигарети. Однак ОСОБА_3 пішов туди не за сига-ретами, так як він мав цілу пачку сигарет, а лише для того, щоб затіяти там бійку. ОСОБА_3 був досить сильно п’яний, всією своєю поведінкою виказував агресію та бажання вчинити будь з ким бійку. Слідом за ним до альтанки пішов і ОСОБА_4 Коли вони зайшли в альтанку, він почув звідти шум і тому вирішив теж підійти до альтанки й вияс-нити, що там коїться. Підійшовши до альтанки, став на вході до неї. В альтанці знаходились ОСОБА_3, позаду нього ОСОБА_4, на лавках в приміщенні знаходились кілька хлопців та двоє дівчат. В цей момент ОСОБА_3, який стояв в кінці альтанки, замахнувся рукою і когось вдарив із хлопців, що сидів на лавці. Побачивши це, він вирішив не втру-чатися в конфлікт і почав виходити з альтанки. При цьому бачив, що хтось з незнайомих хлопців перескочив через стінку альтанки і побіг в напрямку рову, а слідом за ним побігли ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Свідок ОСОБА_24 суду пояснила, що о 22.00год, коли вони проходили через село Морозовичі Старосамбірського району, то почули шум бійки на стадіоні, але вона не бачи-ла хто і з ким бився на стадіоні і не зауважила скільки там було учасників бійки та не ба-чила жодних обставин цієї бійки. В подальшому біля дороги відбулась бійка між ОСОБА_4 та ОСОБА_7, якого свідок добре знала, при цьому ОСОБА_4 наносив удари ОСОБА_7, удари прийшлись в плече ОСОБА_7 Через деякий час побачила, що на полі стадіону заїхав автомобіль і світив фарами на місце де лежав якийсь хлопець, як в подальшому вияснилось це був ОСОБА_6
Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що коли разом з ОСОБА_24 проходили через село Морозовичі Старосамбірського району, то лише бачив, як на стадіоні припинили ко-гось бити, однак хто саме і кого бив він не бачив і також побачив, як втікає його знайомий ОСОБА_7, якого наздоганяв ОСОБА_4 і наздогнавши, почав його бити. Він засту-пився за ОСОБА_7, внаслідок чого, відбувся конфлікт між ним та ОСОБА_4
Свідок ОСОБА_20 суду показав, що 04.04.2010 року, о 21.00год вийшов з дому і пішов у клуб села Ваньовичі Самбірського району. Там зустрів свого товариша ОСОБА_18 і вирішили піти на дискотеку в село Торгановичі Старосамбірського району. О 22.00год., коли проходив біля стадіону села Морозовичі Старосамбірського району, побачив, що ОСОБА_3, а слідом за ним і ОСОБА_4, пішли до альтанки, яка розташована на території стадіону. Він зупинився біля дороги, щоб зачекати поки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вийдуть з альтанки, оскільки відчував, що вони можуть затіяти бійку, так як обоє були п’яними. В альтанці почався якийсь шум та крики, але детально не вловив змісту цих криків. Тоді побачив як з альтанки вибігли ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Бачив як ОСОБА_4 наздогнав ОСОБА_7, наніс йому удар, від чого ОСОБА_7 впав на землю. Де в цей час знаходився ОСОБА_8 не бачив. Після цього, побачив, як ОСОБА_4 та ОСОБА_3 удвох наносили удари руками й ногами якомусь хлопцеві, неподалік знаходились дві дівчини, одна з них сильно кричала. Припинивши бити цього хлопця, який впав на землю, ОСОБА_4 побіг знову за ОСОБА_7, який втікав від нього в напрямку дороги і наздогнавши його, повалив на землю. Він та ОСОБА_21 по-бігли до них, щоб відтягнути ОСОБА_4 від ОСОБА_7 В подальшому відбулась бійки між ОСОБА_4 та ОСОБА_21 через те, що ОСОБА_21 заступився за ОСОБА_7
Свідок ОСОБА_12 суду показала, що 04.04.2010 року о 22 годині 00 хв., вона разом з своєю подругою ОСОБА_13, та знайомими хлопцями ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, братами ОСОБА_26 та ОСОБА_4 знаходилась в альтанці, на стадіоні в селі Морозовичі Старосамбірського району, де очікували на батьків ОСОБА_6, які мали приїхати за ним і забрати додому. Вони спокійно розмовляли і в цей час почула на дорозі біля гуртовні якийсь шум і крики. Відразу в цей момент в альтанку зайшов ОСОБА_3, а за ним ОСОБА_4, які були у нетверезому стані. Зайшовши в альтанку, ОСОБА_3 зразу ж звернувся до них усіх, щоб йому дали сигарету. На це ОСОБА_7 відповів, що не має сигарет. Почувши відмову, ОСОБА_3 почав вести себе, ще більш розв’язно і було очевид-ним, що йому зовсім не були потрібні сигарети, а він лише умисно шукав причину, щоб затіяти конфлікт. Після цього, ОСОБА_3 підійшов до столу, на якому стояла пляшка горілки, взяв її в руку та в зухвалій наказовій формі сказав, щоб дали йому стакан. ОСОБА_4 в цей час підійшов до ОСОБА_6 та почав світити йому в очі ліхтариком. ОСОБА_6 попро-сив не світити йому в очі, але ОСОБА_4 почав виражатися нецензурно брутальними лайли-вими словами в адресу ОСОБА_6 та безпричинно вдарив його долонею в голову. Від удару ОСОБА_6 відхилив голову назад і вдарив потилицею ОСОБА_13 В цей час ОСОБА_3, який в погрозливій формі вимагав стаканчик від ОСОБА_7, почувши його відмову, наніс ОСОБА_7 удар в рукою в голову. Внаслідок отриманого удару, ОСОБА_7 впав на лавку, але одразу піднявся на ноги, після чого, ОСОБА_3 знову наніс ОСОБА_7, ще один удар правою рукою в обличчя. ОСОБА_8 теж підвівся з лавки щоб заступитись за ОСОБА_7, але ОСОБА_3 наніс йому удар рукою в обличчя. Після отриманих ударів, ОСОБА_7 вискочив з альтанки, а слідом за ним з альтанки вибіг і ОСОБА_8, а за ними навздогін побігли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Вона разом з ОСОБА_13 і ОСОБА_6 вийшли з альтанки і відійшли декілька метрів в сторону дороги, також слідом за ними вийшов ОСОБА_10. В цей момент до ОСОБА_6 підійшли ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які спочатку знову стали чіплятися до ОСОБА_10, шарпали його, штовхали і коли втрутився ОСОБА_6, вони почали виражатися до ОСОБА_6 нецензурними словами. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 удвох відтягнули ОСОБА_6 в глибину стадіону, де нанесли йому кілька ударів, від яких ОСОБА_6 зігнувся та впав на землю. Після падіння, його припинили бити і ОСОБА_3 з ОСОБА_4 пішли в сторону дороги. Вона підбігла до ОСОБА_6 який задихався. Вона з ОСОБА_13 побігли за медсестрою і повернулися з нею через декілька хвилин. На стадіоні вже були батьки ОСОБА_6, а через декілька хвилин приїхала швидка допомога.
Свідок ОСОБА_13 суду показала, що 04.04.2010 року о 22 годині 00 хв., вона разом зі своєю подругою ОСОБА_12, знайомими хлопцями ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, братами ОСОБА_26 та ОСОБА_10 знаходилась в альтанці, на стадіоні в селі Морозовичі Старосамбірського району. Вони спокійно розмовляли і в цей час в альтанку зайшов ОСОБА_3, а слідом за ним зайшов ОСОБА_4, які були у нетверезому стані. Зайшовши в альтанку ОСОБА_3 зразу ж звернувся до них усіх, щоб йому дали сигарету. На це ОСОБА_7 відповів, що не має сигарет. Почувши відмо-ву, ОСОБА_3 почав вести себе, ще більш розв’язно і було очевидним, що йому зовсім не були потрібні сигарети, а він лише умисно шукав причину, щоб затіяти конфлікт. Після цього, ОСОБА_3 підійшов до столу, на якому стояла пляшка горілки, взяв її в руку та в зухвалій наказовій формі сказав, щоб дали йому стакан. ОСОБА_4 в цей час підійшов до ОСОБА_6 та почав світити йому в очі ліхтариком. ОСОБА_6 попросив не світити йому в очі, але ОСОБА_4 почав виражатися нецензурно брутальними лайливими словами в адресу ОСОБА_6 та безпричинно вдарив його кулаком в голову. Від удару ОСОБА_6 відхилив голову назад і вдарив потилицею її. В цей час ОСОБА_3 в погрозливій формі вимагав стаканчик від ОСОБА_7, почувши його відмову, зі словами: «а якщо в морду дати», наніс ОСОБА_7 удар рукою в голову. В наслідок отриманого удару, ОСОБА_7 впав на лавку, але одразу піднявся на ноги, після чого, ОСОБА_3 знову наніс ОСОБА_7, ще один удар правою рукою в обличчя. ОСОБА_8 теж підвівся з лавки, щоб заступитись за ОСОБА_7, але ОСОБА_3 наніс йому удар рукою в обличчя. Після отриманих ударів, ОСОБА_7 вискочив з альтанки, а слідом за ним вибіг і ОСОБА_8, а за ними нав-здогін побігли ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Вона разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_6 вийшли з альтанки і відійшли декілька метрів в сторону дороги. Слідом за нами вийшов ОСОБА_10. В цей момент до ОСОБА_10 підійшли ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які стали чіплятися до нього, шарпали його, штовхали. ОСОБА_6 заступився за ОСОБА_10, і тоді вони удвох, тобто ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали виражатися до ОСОБА_6 нецензурними словами і ОСОБА_4 схопив ОСОБА_6 ззаду за шию і почав тягнути в глибину стадіону. Зупинившись, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 нанесли йому удари, від чого ОСОБА_6 зігнувся. Куди саме були нанесені удари вона не запам’ятала, але добре запам’ятала, що останнім від ОСОБА_6, коли той впав на землю, відходив ОСОБА_4, так як він проходячи повз неї. В цей час вона побачила на землі ОСОБА_6 і підбігла до нього. Потім вона з ОСОБА_12 побігли за медсестрою і повернулися з нею через декілька хвилин.
Свідок ОСОБА_29 на досудовому слідстві показав, що 04.04.2010 року знахо-дився на сільському стадіоні села Морозовичі, де намагався надати допомогу ОСОБА_6, робив йому штучне дихання, однак жодного результату це не дало і ОСОБА_6 помер.
Свідок ОСОБА_30 на досудовому слідстві повідомила, що 04.04.2010 року знаходилась на сільському стадіоні села Морозовичі, де намагалася надати допомогу ОСОБА_6, робила йому штучне дихання, однак жодного результату це не дало і ОСОБА_6 помер.
Законні представники неповнолітніх підсудних ОСОБА_31 та ОСОБА_32 суду пояснили, що їхні сини підсудні ОСОБА_3 і ОСОБА_4 виховуються у нормальних умовах. Їм, як матерям стидно і сумно, що їхні сини скоїли такі злочини. Завдану шкоду зокрема матері загиблого ОСОБА_11 вони відшко-дували наскільки змогли і вибачались за синів перед іншими потерпілими.
Законні представники неповнолітніх потерпілих: ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 суду пояснили, що вдячні долі, що не відбулась велика біда і не отримали тяжких тілесних ушкоджень їхні сини. Претензій до підсудних в них не має.
Скоєння підсудними інкримінованих їм злочинів доведено і іншими доказами зібра-ними по кримінальній справі.
Протоколом огляду місця події від 05.04.2010 року, згідно з яким, було оглянуто територію стадіону села Морозовичі Старосамбірського району, де знаходився труп ОСОБА_6 Том 1 (а.с.8-15);
Протоколом явки з повинною від 05.04.2010 року, згідно з яким, ОСОБА_3 добро-вільно зізнався у тому, що саме він разом з ОСОБА_4 нанесли удари ОСОБА_6, внас-лідок чого, настала смерть останнього. Том 1 (а.с.30);
Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 08.04.2010 року, згідно з яким, ОСОБА_3 на місці показав, як відбувався конфлікт та показав, як було нанесено удар ОСОБА_6 Том 1 (а.с.120-124);
Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 15.04.2010 року, згідно з яким, ОСОБА_4 на місці показав, як відбувався конфлікт та показав, як було нанесено удар ОСОБА_6 Том 1 (а.с.139-142);
Протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, під час проведення якої, вони підтвердили факт нанесення ударів ОСОБА_6 Том 1 (а.с.143-145);
Протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_12, під час проведення якої, ОСОБА_12 підтвердила, що саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наносили удари ОСОБА_6 Том 1 (а.с.146-150);
Протоколом очної ставки між ОСОБА_4 та ОСОБА_12, під час проведення якої, ОСОБА_12 підтвердила, що саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наносили удари ОСОБА_6 Том І а.с.(151-153);
Висновком комісійної судово-медичної експертизи № 107 від 16.08.2010 року, згідно з яким, у ОСОБА_6 виявлено: синець, вогнищеві крововиливи в шкіру та м'які тканини, вогнищеві крововиливи в оточуючу жирову клітковину в ділянці сонної артерії зліва і блукаючого нерва, вогнищеві крововиливи в стромі та оточуючій жировій клітковині щитовидної залози, дрібні крововиливи в стовбуровій ділянці головного мозку; вогнищеві крововиливи між волокнами скелетного м'язу та м'яких тканинах, крововиливи в жировій клітковині підшлункової залози, крововиливи в оточуючій жировій клітковині нирок та корковому шарі наднирників, вогнищевий крововилив в зовнішній оболонці аорти та дефект її пошарової будови з просоченням гемолізованими еритроцитами. Дані тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті неповно-літнього ОСОБА_6, яка наступила внаслідок рефлекторної зупинки серця від ушкодження рефлексогенних зон тіла ділянки живота та шиї. Том 2 (а.с.41-52);
Висновком судово-медичної експертизи № 64/10 від 07.04.2010 року, згідно з яким, у ОСОБА_8 виявлено садно на нижній щелепі справа, поєднане з подряпиною ліні-йно-горизонтальної форми, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Том 2 (а.с.68);
Висновком судово-медичної експертизи № 74/10 від 10.04.2010 року, згідно з яким, у ОСОБА_9 виявлено садна на задній поверхні лівих трьох пальців, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Том 2 (а.с.74);
Висновком судово-медичної експертизи № 75/10 від 10.04.2010 року, згідно з яким, у ОСОБА_10 виявлено садна правого ліктя, які відносяться до легких тілесних ушкод-жень. Том 2 (а.с.80);
Актом комплексної стаціонарної судово-психолого-психіатричної-наркологічної експертизи № 173 від 14 липня 2010 року, ОСОБА_3 психічними захворюванням не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкри-мінованих йому дій він також хронічними психічними захворюваннями чи недоумством не страждав і не виявляв ознак тимчасового чи будь-якого іншого хворобливого розладу пси-хічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Клінічних ознак хронічного алко-голізму не виявляє. Індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_3 не могли сут-тєво вплинути на його поведінку під час інкримінованих йому дій. Том 2 (а.с. 256-257);
Актом комплексної стаціонарної судово-психолого-психіатричної-наркологічної експертизи № 160 від 30 липня 2010 року, ОСОБА_4 психічними захворюванням не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкри-мінованих йому дій він також хронічними психічними захворюваннями чи недоумством не страждав і не виявляв ознак тимчасового чи будь-якого іншого хворобливого розладу пси-хічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Індивідуально-психологічні особи-вості ОСОБА_4 не могли істотного впливу на його поведінку під час інкримінованих йому дій. Том 2 (а.с.267-268);
Таким чином, сукупністю наведених доказів повністю доведено вину підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в скоєні злочинів перед-бачених ч.1 ст.119 та ч.2 ст. 296 КК України. Кваліфікація злочину за ч.1 ст. 119 КК України є вірною за ознакою вбивство вчинене через необережність. Кваліфікація злочину за ч.2 ст. 296 КК України є вірною за ознакою хуліганство вчинене групою осіб.
Згідно пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 р.№2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров`я особи» п.26 говориться, що коли особа, яка позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення, або ж не передбачала можливість настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити, її дії слід розглядати як вбивство через необережність чи заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження і кваліфікувати відповідно за ст.119 чи 128 КК».
Підсудні, які скоїли злочини будучи неповнолітніми ОСОБА_4 та ОСОБА_3 суду показали, що не могли передбачити, що настануть такі тра-гічні наслідки і потерпілий ОСОБА_6 помре. Хоча повинні і могли підсудні передбачити такі наслідки, а саме настання смерті потерпілого ОСОБА_6.
При обранні міри покарання підсуднім, суд враховує суспільну небезпеку вчинених ними злочинів, осіб підсудних.
Обтяжуючою обставиною вини підсудних є та, що злочини вони скоїли в стані алкого-льного сп`яніння.
Пом’якшуючими обставинами вини підсудних є ті, що вони вперше притягаються до кримінальної відповідальності, винними себе визнали повністю у вчинених злочинах розкаялись, звернулись на досудовому слідстві із явками з повинною. Просили пробачення у потерпілих, відшкодували моральну і матеріальну шкоду. Крім цього потерпілі звер-нулись в суді із заявами про те, що вони не мають до підсудних жодних претензій і просили суд суворо їх не карати. Потерпіла ОСОБА_11 у своїй заяві зазначила, щоб не позбавляти волі підсудних так, як вони є ще дітьми. Пом`якшуючою обставиною і є та, що підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вчинили злочин будучи у не повнолітньому віці. Підсудні є ще надто молодими людьми, які позитивно характе-ризуються по місяцю проживання і навчання.
Враховуючи вище наведені пом`якшуючі обставини вини підсудних, враховуючи, що до підсудних претензій потерпілі не мають, враховуючи молодий вік підсудних суд вважає можливим обрати підсудним міру покарання згідно санкцій ч.1 ст. 119 КК України та згідно санкції ч.2 ст. 296 КК України – позбавлення волі. І на підставі ст. 75 КК України з врахуванням вище перерахованих пом`якшуючих обставин вини підсудних відстрочити їм виконання вироку і надати можливість підсудним виправитись без ізоляції від суспільства. Застосувавши до підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і ст. ст. 75,104,76 п)3,4 КК України.
Цивільний позов не заявлено.
Судові витрати пов`язані із проведенням експертиз стягнути солідарно з підсудних: ОСОБА_4, жителя - АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 жителя АДРЕСА_3, в сумі – 2289 грн. 54коп. в користь Одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській обл.; банк одержувач: ГУДК у Львівській обл.; рахунок: 31259272210042; МФО 825014; ЄДРПОУ 25575150;
Речові докази: штани джинсові сіро-синього кольору, куртка спортивна чорного кольору, футболка чорного кольору, які належали ОСОБА_6 повернути потерпілій ОСОБА_11, жителю АДРЕСА_4; Штани вельветові чорного кольору, спортивні куртку білого кольору, туфлі замшеві чорного кольору повернути ОСОБА_4, жителю - АДРЕСА_5; Штани джинсові світло-сірого кольору, сорочка з білими смугами, майка білого кольору, кросівки білого кольору повернути ОСОБА_3 житель АДРЕСА_3. Пляшку з-під горілки «Хортиця» - знищити.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд –
з а с у д и в:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.119, ч.2ст. 296 КК України призначивши йому покарання:
За ч.1ст.119 КК України у виді позбавлення волі строком п`ять років.
За ч. 2ст.296 КК України у виді позбавлення волі строком три роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.
На підставі ст.75,104 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на два роки та з покладенням на нього відповідно до ст.76 КК України обов`язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та періодично з`являтись в ці органи для реєстрації.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 змінити в залі суду з тримання під вартою на підписку про не виїзд до вступу вироку в законну силу. Звільнивши ОСОБА_4 в залі суду з під варти.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.119, ч.2ст. 296 КК України призначивши йому покарання:
За ч.1ст.119 КК України у виді позбавлення волі строком п`ять років.
За ч. 2ст.296 КК України у виді позбавлення волі строком чотири роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суво-рого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.
На підставі ст.ст.75,104 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на два роки та з покладенням на нього відповідно до ст.76 КК України обов`язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та періодично з`являтись в ці органи для реєстрації.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 змінити в залі суду з тримання під вартою на підписку про не виїзд до вступу вироку в законну силу. Звільнивши ОСОБА_3 в залі суду з під варти.
Судові витрати пов`язані із проведенням експертиз стягнути солідарно із засуджених: ОСОБА_4, жителя - АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 жителя АДРЕСА_3, в сумі – 2289 грн. 54коп. в користь Одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській обл.; банк одержувач: ГУДК у Львівській обл.; рахунок: 31259272210042; МФО 825014; ЄДРПОУ 25575150;
Речові докази: штани джинсові сіро-синього кольору, куртку спортивну чорного кольору, футболку чорного кольору, які належали ОСОБА_6 повернути потерпілій ОСОБА_11, жителю АДРЕСА_4 Старосамбірського району; Штани вельветові чорного кольору, спортивну куртку білого кольору, туфлі замшеві чорного кольору повернути ОСОБА_4, жителю - АДРЕСА_1; Штани джинсові світло-сірого кольору, сорочка з білими смугами, майка білого кольору, кросівки білого кольору повернути ОСОБА_3 житель АДРЕСА_3. Пляшку з-під горілки «Хортиця» - знищити.
На вирок Старосамбірського районного суду може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду на протязі 15 (п‘ятнадцять) діб, через районний суд, а засудженим до позбавлення волі з дня отримання копії вироку.
Суддя -